14

У статті розглядаються особистісні якості президента США Джорджа Буша та прем’єр-міністра Великобританії Тетчер щодо стилю правління та прийняття рішень з «німецького питання». Автор порівнює їх як «рівноправні» у зовнішньополітичному механізмі обох країн. Дослідник звернув увагу на зовнішньополітичну обізнаність Джорджа Буша і послався на його великий досвід під час обрання президентом. Президент був спокійним, стійким, мужнім головнокомандувачем і успішним дипломатом, який міг впоратися з усім. На відміну від цього, президент внутрішніх справ був розумним, аргументованим і жаліючим себе.

Що до М. Тетчер на момент отримання посади голови уряду вона не мала обізнаності в цій сфері. Вона доволі слабо відстоювала інтереси Британії. На при кінець 1980-х рр. політичний досвід М. Тетчер в зовнішньополітичній сфері значно збагатився. Її почали розглядати як одну з провідних фігур в світовій політиці, яка відновила особливі відносини із США, отримала роль посередника у відносинах Схід-Захід завдяки теплим особистим стосункам з М.С. Горбачовим. За спогадами лорда Уайтлоу, лорда Крікхоуелла, П. Ліллея прем’єр-міністр заохочувала дискусії та зауваження з усіх боків столу під час обговорення проблемного питання. Якщо ідеї могли витримати атаку і встояти, М. Тетчер брала їх на озброєння [1, 44, 169, 216] Таким чином менший досвід М. Тетчер в зовнішньополітичній сфері порівняно з Дж. Бушем, однак високий рівень прагнення контролювати процес формування політики стали підставою визначення лідерського стилю М. Тетчер за типологією Т. Престона як «Суддя/Оглядач».

Щодо впливу на прийняття рішень про «німецького питання» в 1989-1990 рр. Маючи великий досвід в зовнішньополітичній сфері та надаючи перевагу особистій участі в процесі врегулювання проблемних питань, Дж. Буш підтримував Г. Коля в суперечках з німецькими опонентами та Великою Британією, Францією, які намагалися уповільнити процес об’єднання Німечини ; відстоював питання участі об’єднаної Німеччини в НАТО під час телефонних розмов та особистих зустрічей з радянськими дипломатами. Невеликий, досвід М. Тетчер в зовнішньополітичній сфері та негативне відношення прем’єр-міністра до Форін офісу призводило до відкидання навіть конструктивних ідей щодо німецького об’єднання . Але публічні виступи Г. Коля 22 серпня, 5 вересня 1989 р., під час яких говорилося, що німецьке питання повертається на порядок денний, викликали критику М. Тетчер. З точки зору прем’єр-міністра Великої Британії об’єднання Німеччини вело до появи низки негативних наслідків: виникнення в Європі нової економічно потужної держави; великих витрати з боку ЄЕС на подолання відсталості території Східної Німеччини; загроза погіршення стосунків між Великою Британією і США; можливість здобуття Німеччиною свого об’єднання ціною виходу з НАТО, що могло поставити під питання європейську безпеку.

Список використаних джерел:

1. Воспоминания о Мэгги: Портрет Маргарет Тэтчер: Пер. с англ./ Сост.: Иэйн Дейл. – К.: Знания-Прес, 2003. –349с.