Тема 10. Давньоруська література (хі–хііі ст.)

(4 год.)

План

Заняття 1

1. «Ізборники» Святослава:

а) стаття Георгія Хуровська з питань стилістики – про тропи і фігури;

б) категорія мудрості-Софії в Ізборниках Святослава 1073 і 1076 рр.”;

в) осмислення добра і зла в “Ізборнику Святослава 1073 р.”;

г) тема багатства і соціальної нерівності в “Ізборнику 1076 р.”.

2. Ораторсько-проповідницька проза:

а) «Притча про людську душу і тіло» Кирила Туровського;

б) історіософська характеристика новітньої історичної епохи в “Слові о Законі і Благодаті” митрополита Іларіона.

Заняття 2

3. Філософські мотиви в “Повчанні” Володимира Мономаха.

4. Співвідношення категорій душі, плоті, тіла і духу у посланнях митрополита Никифора.

Лiтература:

а) основна

Золоте слово. Хрестоматія літератури України-Русі епохи Середньовіччя IX—XV століть: У 2-х кн. — К., 2002. – http://history.org.ua/LiberUA/966-7173-14-3/966-7173-14-3.pdf

Білоус П. В. Українська література XI—XVIII ст. : навч. посіб. для самостійної роботи студента / П. В. Білоус, О. П. Білоус. — К. : ВЦ «Академія», 2010. — 360 с. – URL:

https://moodle.znu.edu.ua/pluginfile.php?file=/131458/mod_resource/content/1/%d0%91%d1%96%d0%bb%d0%be%d1%83%d1%81%20%d0%9f.,%20%d0%91%d1%96%d0%bb%d0%be%d1%83%d1%81%20%d0%9e.%20%d0%a3%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b0%20%d0%bb%d1%96%d1%82%d0%b5%d1%80%d0%b0%d1%82%d1%83%d1%80%d0%b0%2011-18%20%d1%81%d1%82.pdf

Білоус П. В. Б61 Історія української літератури X I— XVIII ст. ; навч. посіб. / П. В. Б ілоус. — К. ; ВЦ «А кадем ія», 2009. — 424 с. – URL: http://194.44.152.155/elib/local/sk745802.pdf

Сліпушко О. Література Київської Русі. Навчальний посібник – URL: http://philology.knu.ua/files/robochi_programy/kyiv_rus_slip.pdf

Методичні рекомендації

Як читати старослов’янські і давньоукраїнські тексти

Щоб правильно читати літературні тексти середньовічної та барокової доби, необхідно знати особливості тогочасної фонетики та орфоепії, які можна почерпнути із підручників зі старослов’янської (церковнослов’янської) мови, історичної граматики української мови та зі спеціальних праць. Загалом їх зводять до таких правил читання та вимови звуків у давніх текстах: 1) літера і (ять) на українському ґрунті вимовляється як звук [і]: хлЬбъ — хліб, завЬтъ — завіт, річь — річ (мова), в діл і — в ділі та ін.; 2) літера є (єсть) вимовляється як [йе] на початку слова та після голосного, а після приголосного — як [е]: прочее, почиваете, проливаемая, моего, блажен, не может, рече, приде, ecu, почиваете, ему, тебі, моліте (виняток — запозичені слова, на початку яких вимовляється [е]: Едем, Ераст, Ефіопія); 3) літера и ( «иже» ) читається як [и]: книги, Ростислав, учитель, оставити, живущим, они ( вони), письмена, пити, проливаемая, писано, ученики, Симон, помоли, почивати, мимо. Як [і] ця літера читається в окремих випадках: на початку слова (ім’я, іже, Ісус), після голосних (моіх, ізидоиіа, ідете, іже ecu), у словах із заперечною часткою ні ( ніже, нікто, нікогда), у відмінкових закінченнях деяких іменників ( на землі, у брані, у церкві, на душі, на коні 4) літера ы завжди відповідає звукові [ц]: крати, паки, грішний, насущний, син, вина, владика, нині; 5) літера ь ( єрь) у сильній (наголошеній) позиції читається як [е]: дънъ — день, отъвърглъ — отвергл, пришъдъ — пришед; у слабкій (ненаголошеній) позиції позначає м’якість: напасть, аминь, єсть; 6) літера ъ (еръ) у сильній позиції вимовляється як [о]: съблазнятъ — соблазнять, възгласитъ — возгласить, възмо- жете — возможете-, у слабкій позиції — редукується (зникає): въздавъ — воздав, въ гору — в гору, азъ — аз, къ ученикомъ — к учеником.

Приклади читання текстів:

1. По божью же устрою в се время розболЪлся Володимеръ очима, и не видяше ничтоже, и тужаше велми, и не домышля- шеться, что створити. И посла к нему царица, рькуще: Аще хочеши избыти болізни сея, то въскорЪ крестися, аще ни, то не маши избыти недуга сего. Си слышав Володимеръ, рече: Да еще истина будет, то поистинЪ великъ богъ будет хрестеянескъ. И ирвелі хрестити ся. Епископ же корсуньский с попы царицины, огласивъ, крести Володимира. Яко възложи руку на нь, абье прозрЪ. Видевъ же се Володимеръ напрасное исцеление, и про- слави бога, рекъ: Теперь увидЪхъ бога истиньного//» (Із «Повісті минулих літ»).

[по божйу же устройу в се же время розболілся володимер очима / и не видяше нічтоже / і тужаше велми / і не домишля- шеться / что створити / / і посла к нему царица ркуще / аще хочеши ізбити болізні сея / то вскорі крестися / аще ні / то не маши ізбити недуга сего / / с і слишав володимер рече / да еще істина будет / то поістині велик бог будет хрестейанеск / / і пове- лі хрестити ся / / йепископ же корсуньский с попи царицини огласив / крести Володимира / / Йако возложи руку на не, абйе прозрі / / Видев же се володимер напрасное ісціленіє и прослави бога / рек / тепер увидіх бога істинного].

2. Ознаймую вам, яко земля, по которой ногами вашими ходите и в ней же в жизнь сию рождением произведени есте и ньіні обитаете, на вас перед господом богом плачет, стогнет и вопиет, просячи сотворителя, яко же древле на содомляны, и всемирного потопу, который бы вас выгубыти и искоренити (яко да не скверните болшей оную антихристовым безбожным невірием и поганским, нечистым и несправедливым житием вашим) могл, — изволяючи ліпше пуста в чистоті стояти, нежели вашим безбожством запустошона от хвалы всесильного бога, создателя и творца небеси и земли, быти (Іван Вишенський, «Тобі в земли зовемой Пол ской...»).

[ознаймуйу вам, йако земля / по которой ногами вашими ходите і в ней же в жизнь сію рожденійем проізведени есте і нині обитаете / на вас перед господом богом плачет, стогнет і вопийет / просячи сотворителя / йако же древле на содомляни / і всемирного потопу / которий би вас вигубити і іскоренити / йако да не скверните болшей онуйу антихристовим безбожним невірийем і поганським нечистим і несправедливим житійем вашим / могл / ізволяйучи ліпше пуста в чистоті стойати, нежелі вашим безбожством запустошона от хвали всесильного бога / создателя і творца небесі і землі / бити]. Читання текстів за правилами давньої орфоепії дає змогу ідентифікувати звучання мовного ряду, увести у звукову атмосферу тогочасної словесності.

(Білоус П. В. Українська література XI—XVIII ст. : навч. посіб. для самостійної роботи студента / П. В. Білоус, О. П. Білоус. — К. : ВЦ «Академія», 2010. — С.8–10)

ТЕКСТИ