ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Реферат

на тему:

Роботи археологічної експедиції

зну

Виконав:

студент І курсу

історичного ф-ту

групи 6.0321-і

Запоріжжя

2022

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

І. Археологічні культури Північного Причорномор’я в осередку Мамай Гори……………………………………………….………………………………..5

ІІ. Сезон 2019р 32-га археологічна експедиція ЗНУ..…………………………..7

ІІІ. Сезон 2021р 34-та археологічна експедиція ЗНУ.…………………….......10

Література………………………………………………………………………..13

Вступ

У рефераті наведено підсумки роботи археологічних експедицій зну. Зазначимо, що дослідження проводила Археологічна лабораторія Запорізького національного університету.На сьогодні у лабораторії працюють Тощев Г.М. (завідувач), Андрух С.І., Рощина Л.М., Бєлік Н. А.

У теперішній час лабораторія – визнаний науковий центр археології Подніпров’я. Співробітники проводять вивчення найбільших у Європі могильників скіфського періоду Мамай-Гора та середньовіччя – Мамай-Сурка, ведуть роботу по створенню фундаментальної історії краю з найдавніших часів до періоду середньовіччя, підтримують активні контакти с науковими установами Європи та Америки, беруть участь у роботі міжнародних експедицій та конференцій.

Приоритетним завданням лабораторії є вивчення археологічних пам’яток на березі Каховського водосховища, що інтенсивно руйнуються силами природи.

Матеріали, отримані під час досліджень, находять до обласного музею, вони покладені в основу моделі історико-культурного розвитку Нижнього Подніпров’я, яка зараз розробляється співробітниками Запорізького національного університету. Окремі розробки висвітлені у шкільному посібнику “Історія рідного краю” (7 кл.), який неодноразово перевидався, та навчальному посібнику для студентів (Великая Скифия, 2002).

Під час експедиції учасники мали можливість: зрозуміти як проходять археологічні дослідження; Здобути навички роботи на розкопі; З’ясувати, хто такі українські кочівники і що вони робили в цьому краї протягом 8 тисяч років; Відчути українські степи з їх історією, незалежністю та простором; Щоб можна було зрозуміти, яка вона насправді Мамай-Гора.

Дослідження сприяли науковому збереженню десятків різно часових комплексів котрі піддавались зруйнуванню .

Таким чином, у могильнику Мамай-Гора як би «сфокусувався» весь набір відомих у степовому Причорномор'ї археологічних культур – від неоліту до пізнього середньовіччя. Наявні сьогодні матеріали певною мірою відображають динаміку розселення племен, час проживання в різні періоди в цьому районі. Можна вважати про досить довге проживання поблизу могильника населення в епоху неоліту, залізному столітті та середньовіччі.