Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
АРХТЕРМІНИ .docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
24.05.2022
Размер:
48.75 Кб
Скачать

31 Травня 1223 р.

Битва з монголами на р. Калці (нині р. Кальміус).

1238 р.

Перемога в битві Данила Галицького над Тевтонським орденом та звільнення Дорогочина.

1238 р.

Остаточне об`єднання Галицького та Волинського князівств під владою Данила Галицького.

1239 р.

Почалося вторгнення на українські землі величезних монгольських сил на чолі з ханом Батиєм.

1240 р.

Захоплення монголо-татарами Києва.

1242 р.

Повернення монголо-татар з Центральної Європи у Поволжя та заснування ними Золотої Орди.

1253 р.

Коронація Данила Галицького в Дорогочині короною, яку надіслав Папа Римський Інокентій IV.

1256 р.

Заснування Данилом Галицьким Львова.

1303 р.

Утворення окремої Галицької православної церковної митрополії.

1340 р.

Отруєння у Володимирі-Волинському останнього з Галицько-Волинських князів Юрія ІІ Болеслава Тройденовича.

1349 р.

Захоплення Галичини спільною польсько-угорською армією.

1387 р.

Остаточне приєднання Галичини до Польського королівства.

1362 р.

Битва українсько-литовських військ проти монголо-татар на р.Сині води і приєднання до Великого князівства литовського Київської і Подільської земель.

1385 р.

Укладення Кревської унії між Польським королівством та Великим князівством Литовським, почато об`єднання держав.

13 Липня 1410 р.

Перемога об`єднаних військ Польського королівства та Великого князівства литовського над Тевтонським орденом біля Грюнвальду.

1449 р.

Проголошення Хаджи Гірея ханом та створення Кримського ханства.

1462 р.

Утворене Белзьке воєводство.

1470-1471 р.

Остаточна ліквідація Київського князівства.

1475 р.

Захоплення турецькими військами в Криму генуезьких міст та знищення князівства Феодоро.

1478 р.

Менглі Гірей визнає васальну залежність від Османів, Кримське ханство стає васалом Османської Порти (турків).

1 Вересня 1482 р.

Менглі Гірей напав на Київ і розгромив його.

1489 р.

Перша писемна згадка про українських козаків у хроніці М. Бєльського.

1556-1561 р.

Створення Пересопницького Євангелія.

1556 р.

Заснування князем Д. Вишневецьким на о. Малій Хортиці першої Січі.

1557 р.

Видання "Уставу на волоки", який фактично призвів до закріпачення селян.

1569 р.

Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої. На українських землях, які внаслідок Люблінської унії відійшли до Польщі, утворено шість воєводств: Руське з центром у Львові, Белзьке з центром у Белзі, Подільське з центром у Кам'янці, Волинське з центром у Луцьку, Брацлавське з центром у Брацлаві.

1596 р.

Берестейська церковна унія. Утворення уніатської (греко-католицької) церкви.

1572 р.

Укладення першого реєстру у 300 реєстрових козаків за наказом короля Сигізмуда ІІ Августа.

1577 р.

Молдавський похід Івана Підкови.

1591-1593 рр.

Козацьке повстання під проводом Криштофа Косинського.

1595-1596 рр.

Козацьке повстання під проводом Матвія Шаули та Северина Наливайка.

1616 р.

Здобуття запорізькими козаками на чолі з Петром Сагайдачним турецької фортеці Кафи.

1618 р.

Похід 20-тисячного козацького війська під проводом Петра Сагайдачного на Московію.

1621 р.

Участь козацького війська під проводом Петра Сагайдачного в Хотинській війні на боці Речі Посполитої.

1625 р.

Куруківська угода. Було створено шість полків реєстровців: Білоцерківський, Канівський, Корсунський, Переяславський, Черкаський і Чигиринський по тисячі вояків у кожному.

1630 р.

Козацьке повстання під проводом Тараса Федоровича.

1635 р.

Зруйнування фортеці Кодак запорожцями на чолі з Іваном Сулимою.

1637-1638 рр.

Повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні.

1648 р.

На козацькій раді обрано гетьманом Богдана Хмельницького.

1648 р.

Жовтоводська, Корсунська та Пилявецька битви. До кінця липня від польської влади було визволено всю територію Лівобережжя, а до кінця серпня - Брацлавське, Київське та Подільське воєводства.

1649 р.

Зборівська битва. Укладення Зборівського договору. За умовами угоди визначалася козацька територія, яку можна трактувати як зародок Української козацької держави (Гетьманщини). Гетьманщина визнавалась польським урядом у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств. Волинь та Поділля залишались під владою польського короля. У Гетьманщині влада належала гетьману (звідси і назва держави), резиденція якого знаходилась у Чигирині. Коронне польське військо на цю територію доступу не мало. Були ліквідовані воєводства, повіти, замість них створювались полки та сотні. На 1649 р. налічувалось 16 полків. Кожен полк очолював полковник, який обирався або призначався гетьманом. Запорізька Січ була окремою одиницею адміністративно-територіального поділу.

1651 р.

Берестецька битва. Укладення Білоцерківського договору. За його умовами більш як удвічі скорочувався козацькийреєстр (до 20 тис. козаків), утричі зменшувалася підвладна йому територія — козацькою територією визнавалось лише Київське воєводство. До Брацлавського та Чернігівського воєводств поверталася польська адміністрація, магнати й шляхта отримували свої довоєнні маєтки.

1652 р.

Батозька битва. Українські війська зайняли територію України до р. Случ.

1654 р.

Укладення українсько-російського договору.

1656 р.

Віленське російсько-польське перемир’я.

1657 р.

Смерть Богдана Хмельницького.

Соседние файлы в предмете Археология