
- •Блок 1
- •Структура орфографічного словника:
- •Блок 2
- •1.Норми сучасної української мови
- •2. Фразеологізми:
- •Іншомовна лексика :
- •Терміни та професіоналізми:
- •Явища синонімії та паронімії:
- •7.Для чого розглядається явище паронімії та синонімії?
- •9. Запозичення. Групи запозичень
- •Запозичене слово — укр. Відповідник:
- •12.Схема поділу мов
- •17. Початкова форма:
- •14) Види красномовства: суспільно-політичне, академічне, судове, церковне, дипломатичне, військове, ділове.
- •17) Чим відрізняється брифінг від прес-конференції?
- •33) Скільки питань рекомендовано розглядати в одному діловому листі?
- •34) Що позначає термін «семантика»?
- •35)Чим відрізняються історизми від архаїзмів?
- •16. Мовні звороти напам’ять
14) Види красномовства: суспільно-політичне, академічне, судове, церковне, дипломатичне, військове, ділове.
15) Жанри академічного красномовства : наукова доповідь, наукове повідомлення, наукова лекція (вузівська та шкільна), реферат, виступ на семінарському занятті, науково-популярна (публічна) лекція, бесіда.
16) Термін Лексикографія - розділ мовознавства, пов’язаний зі створенням словників та опрацюванням їх теоретичних засад. Відповідно до цього виділяють практичну і теоретичну лексикографію. Тісно пов’язана з лексикологією. Л. виникла з практичних потреб пояснення незрозумілих слів, яке початково здійснювалося у вигляді глос
17) Чим відрізняється брифінг від прес-конференції?
На відміну від прес-конференції брифінг не передбачає обговорення виступу того, хто робить заяву. Отже, запитання журналістами та кореспондентами не задаються.
18) Вербальне спілкування - це засіб, пов'язаний з використанням мови( за допомогою слів).
19) Невербальне спілкування - Це різні рухи тіла (жести, міміка, пантоміміка), інші засоби зовнішньої несловесної передачі емоційних станів людини (наприклад, почервоніння, збліднення, зміна ритму дихання та ін.), які слугують засобами обміну інформації між людьми
20) Білінгвізм (або двомовність)—це практика поперемінного використання двох мов.
21) Мовна картина світу – це сукупність уявлень, що склалася історично в повсякденній свідомості народу і відобразилася в мові.
22) Приклади мовної картини світу : о словосполучення схід сонця та захід сонця. У сучасній науковій картині світу відомо, що сонце не сходить і не заходить у нашому розумінні слова, проте ці слова зберегли давнє бачення та розуміння людиною цих процесів.
23) чи є варіантом української літературної мови суржик?
НІ, бо суржик- це елементи двох або кількох мов, об'єднані штучно, без дотримання норм літературної мови (нечиста мова)
24) Етикет- правила та норми поведінки
25) Скільки інформації ми отримуємо за допомогою невербального спілкування?
Психологами встановлено, що в процесі взаємодії людей від 60 до 80% комунікацій здійснюється за рахунок невербальних засобів вираження і лише 20-40% інформації передається за допомогою вербальних.
26) Початок розвитку красномоства в Україні( назвати заклади) :
У Києво-Могилянський академії вперше почали з’явлитися дисципліни з риторики ( або красномовства) і Острозька школа
27) Найголовніша причина виникнення перших словників в Україні
Наближення релігійної літератури до людей
28) Перший словник нової української мови: словничок до Енеїди Котляревського
29) Словники старої української мови
Лаврентій Зизаній, Павма Беринда
30) Основоположник нової української мови Котляревський
31) Основоположник нової літературної мови - Т.Г. Шевченко
32) Функції мови :
1. Комунікативна функція або функція спілкування. Суть її полягає в тому, що мова використовується як засіб спілкування між людьми, як інформаційний зв'язок у суспільстві.
2. Номінативна функція або функція називання. Усе пізнане людиною (предмети, особи, явища, властивості, процеси, закономірності) одержує назву і так під цією мовною назвою існує в житті і в свідомості мовців.
3. Мислетворча функція. Мова є не тільки формою вираження і передачі думки, а й засобом формування, тобто творення самої думки.
4. Гносеологічна, тобто пізнавальна, функція мови. Вона полягає в тому, що світ людина пізнає не тільки з власного досвіду, а й через мову, бо в ній накопичено досвід попередніх поколінь, сума знань про світ.
5. Експресивна або виражальна функція мови. Мова надає більше можливостей розкрити неповторний світ інтелекту, почуттів та емоцій людини. Кожний може впливати силою своїх переконань чи почуттів на інших.
6. Волюнтативна функція є близькою до експресивної. Вона полягає в тому, що мова є засобом вираження волі співрозмовників (вітання, прощання, прохання, вибачення, спонукання, запрошення тощо).
7. Естетична функція. Мова фіксує в собі естетичні смаки й уподобання своїх носіїв. Естетика мови виражається у контексті мистецтва. Словесне мистецтво – це творення художніх образів у літературі, у публіцистиці, ораторському слові.
8. Культуроносна функція. Мова є носієм культури народу-мовотворця. Оволодіваючи мовою, людина оволодіває і культурою народу.
9. Ідентифікаційна функція мови полягає у тому, що мова виступає засобом ідентифікації мовців, тобто засобом вияву належності їх до однієї спільноти, певного ототожнення.
10. Магічно-містична функція мови збереглася з доісторичних часів, коли люди вірили у слово як реальне дійство, здатне зупинити небажаний хід дій, побороти злі сили, підкорити природу своїй волі.
11. Регулятивна функція виконує роль планування поведінки, вчинків