Нейроендокринна регуляція менструального циклу

Слайд 1. Титульний

Доповідь складається з двох блоків. У першому блоці будуть висвітлені рівні регуляції репродуктивної системи, а в другому фізіологія менструального циклу

Слайд 2

Функціонування репродуктивної системи забезпечується суворо генетично запрограмованою взаємодією п'яти основних рівнів, кожен з яких регулюється структурами, що лежать вище, за принципом прямого і зворотного, позитивного і негативного взаємозв'язку.

Слайд 3

Першим ( і найвищим) рівнем регуляції репродуктивної системи є кора головного мозку та екстрагіпоталамічні церебральні структури (лімбічна система, гіпокамп, мигдалеподібне тіло).

Адекватний стан ЦНС забезпечує нормальне функціонування всіх нижчерозташованих ланок репродуктивної системи. Органічні та функціональні зміни в корі та підкіркових структурах можуть призводити до порушень менструального циклу. Добре відома можливість припинення менструацій при сильних стресах (втрата близьких людей, умови воєнного часу тощо) або без очевидних зовнішніх впливів при загальній психічній неврівноваженості («хибна вагітність» — затримка менструації при сильному бажанні вагітності або, навпаки, при її боязні ).

У відповідь на вплив факторів зовнішнього середовища на кору головного мозку та екстрагіпоталамічні структури відбуваються синтез, виділення та метаболізм нейротрансмітерів та нейропептидів. У свою чергу, нейротрансмітери та нейропептиди впливають на синтез та виділення гормонів нейросекреторними ядрами гіпоталамуса.

До найважливіших нейротрансмітерів відносяться норадреналін, дофамін, γ-аміномасляна кислота (ГАМК), ацетилхолін, серотонін та мелатонін.

Норадреналін, ацетилхолін та ГАМК стимулюють викид гонадотропного рилізинг-гормону (ГнРГ) гіпоталамусом. Дофамін та серотонін зменшують частоту та знижують амплітуду вироблення ГнРГ протягом менструального циклу.

Нейропептиди (ендогенні опіоїдні пептиди, нейропептид Y(вай), галанін) також беруть участь у регуляції функції репродуктивної системи. Опіоїдні пептиди (ендорфіни, енкефаліни, динорфіни), зв'язуючись з опіатними рецепторами, призводять до придушення синтезу ГнРГ у гіпоталамусі.

Слайд 4

Другим рівнем регуляції репродуктивної функції є гіпоталамус.

Оскільки фолікулостимулюючий рилізинг-гормон досі не вдалося виділити та синтезувати, навідміну від рилізинг-гормону лютеїнізуючого гормону(люліберину) (тобто його існування досі не вдалося довести), а останній стимулює виділенні не лише ЛГ але й ФСГ, то існує спільний термін для гонадотропних ліберинів - "гонадотропін-рилізинг-гормон" (ГнРГ), по суті, є синонімом люліберину (РГЛГ).

Основними місцями його секреції є аркуатні, супраоптичні та паравентрикулярні ядра гіпоталамуса.

Аркуатні ядра відтворюють секреторний сигнал у пульсуючому режимі. Ці імпульси мають певну амплітуду і викликають періодичне надходження ГнРГ через систему кровотоку до клітин аденогіпофіза. Залежно від частоти та амплітуди імпульсів ГнРГ в аденогіпофізі відбувається переважна секреція ЛГ або ФСГ, що, в свою чергу, викликатиме певні морфологічні та секреторні зміни в яєчниках. Також об’єм виділення ЛГ та ФСГ залежатиме від об’єму виділеного ГнРГ.

Слайд 5

Третім рівнем регуляції репродуктивної функції є гіпофіз. Безпосереднє відношення до регулювання репродуктивної функції має передня частка (аденогіпофіз).

Під впливом гіпоталамуса в аденогіпофізі секретуються гонадотропні гормони - ФСГ (або фолітропін), ЛГ (або лютропін), пролактин (ПРЛ), АКТГ, соматотропний (СТГ) та тиреотропний (ТТГ) гормони. Нормальне функціонування репродуктивної системи можливе лише при збалансованому виділенні кожного їх.

ФСГ стимулює в яєчнику зростання фолікулів і дозрівання яйцеклітини, проліферацію гранульозних клітин, утворення рецепторів ФСГ і ЛГ на поверхні гранульозних клітин, активність ароматаз в фолікулі, що зріє (це посилює конверсію андрогенів в естрогени), продукцію інгібіну, активіну та інсуліноподібних факторів росту.

ЛГ сприяє утворенню андрогенів у текаклітинах, забезпечує овуляцію (разом з ФСГ), стимулює синтез прогестерону в лютеїнізованих клітинах гранульози (жовтому тілі) після овуляції.

Слайд 6

Яєчники відносяться до четвертого рівня регуляції репродуктивної системи та виконують дві основні функції. У яєчниках відбуваються циклічні зростання і дозрівання фолікулів, дозрівання яйцеклітини, тобто. здійснюються генеративна функція, а також синтез статевих стероїдів (естрогенів, андрогенів, прогестерону) - гормональна функція.

П'ятий рівень регуляції репродуктивної функції складають чутливі до коливань рівня статевих стероїдів органи-мішені: матка, маткові труби, слизова оболонка піхви, а також молочні залози, волосяні фолікули, кістки, жирова тканина, ЦНС.

У шкірі під впливом естрадіолу та тестостерону активізується синтез колагену, що сприяє підтримці її еластичності. Підвищена сальність, акне, фолікуліти, пористість шкіри та надмірне оволосіння виникають при підвищенні рівня андрогенів.

У кістках естрогени, прогестерон та андрогени підтримують нормальне ремоделювання, попереджаючи кісткову резорбцію. Баланс статевих стероїдів впливає на метаболізм та розподіл жирової тканини в жіночому організмі.

З впливом статевих гормонів на рецептори в ЦНС та структурах гіпокампу пов'язана зміна емоційної сфери та вегетативних.реакцій у жінки у дні, що передують менструації, - феномен «менструальної хвилі». Цей феномен проявляється розбалансуванням процесів активації та гальмування в корі головного мозку, коливаннями симпатичної та парасимпатичної нервової системи (особливо впливає на серцево-судинну систему). (КЛАЦ) Зовнішніми проявами даних коливань є зміни настрою і дратівливість. У здорових жінок ці зміни не виходять за фізіологічні межі.

Слайд 7

Менструальний цикл - генетично детерміновані, циклічні зміни в організмі жінки, особливо в ланках репродуктивної системи, клінічним проявом яких служать кров'яні виділення зі статевих шляхів (менструація).

Першим днем менструального циклу вважається перший день менструації.

Менструація - це повторювані з певними інтервалами кров'яні виділення зі статевих шляхів протягом усього репродуктивного періоду, виключаючи вагітність і лактацію.

Менархе – перша менструація

Менопауза – остання менструація

Слайд 8

Менструальний цикл включає два синхронізованих взамопов’язаних процеси:

• Цикл яєчників

  • Фолікулярна фаза

  • Лютеїнова фаза

• Цикл ендометрію

  • Фаза проліферації

  • Фаза секреції

  • Фаза десквамації

Тобто вони будуть паралельно відбуватися і мати різні назви. Наприклад передовуляційний період для яєчників матиме назву «фолікулярна фаза» а для ендометрію це будуть « менструальна та проліферативна фаза» або в постовуляційному періоді « лютеїнова фаза» яєчників та «секреторна фаза» ендометрію

Слайд 9

Почнемо з передовуляційного періоду, почавши з фолікулярної фази яєчника. Ця фаза починається з першого дня менструації та закінчується овуляцією (до 14 дня усередненого 28-денного циклу).

Як ми пам’ятаємо під впливом ГнРГ гіпоталамуса в гіпофізі хвилеподібно виділяються ФСГ та ЛГ. Причому хвилеподібно вони починають виділятися лише починаючи зі статевого дозрівання. Частота та інтенсивність виділення ГнРГ визначає кількість ФСГ та ЛГ, яка буде виділена. Вони контролюють дозрівання фолікулів яєчника, кожен з яких був первинним ооцитом, який оточений шарами клітин теки та гранульозних клітин. Вони є гормоносекретуючими клітинами яєчника

Слайд 10

Протягом фолікулярної фази ці фолікули ростуть та «борються за можливість овуляції»

Протягом перших десяти днів на клітинах теки розвиваються рецептори, на які діє лютеїнізуючий гормон. У відповідь на це виділяється велика кількість андростендіону - гормону попередника статевих гормонів тестостерону та естрону. В той же самий час і на гранульозних клітинах розвиваються рецептори, на які діє фолікулостимулюючий гормон. В результаті чого йде продукція ферменту ароматази. Ароматаза трансформує андростендіон клітин теки в 17 бета естрадіол (який відноситься до групи естрогену). З 10 по 14-й день цієї фази гранульозні клітини також починають виробляти власні рецептори до лютеїнізуючого гормону. Після остаточного дозрівання фолікула та виділення естрогену в кровотік спостерігається негативна зворотня відповідь. У відповідь на підвищення естрогену в крові знижується кількість виділення гіпофізом фолікулостимулюючого гормону.

Слайд 11

Внаслідок зниження рівня ФСГ в яєчнику деякі фолікули, що розвиваються, регресують та гинуть виживає лише фолікул, який має найбільшу кількіість рецепторів до фолікулостимулюючого гормону. Він продовжує свій розвиток і стає домінантним фолікулом який і буде овулювати.

Слайд 12

Домінантний фолікул продовжує секретувати естроген підвищення кількості якого робить гіпофіз більш чутливим до пульсації рівня гонадотропін-рилізинг-гормону з гіпоталамуса. Після того як рівень естрогену в крові стає все більшим і більшим виділення естрогену з фолікула сприймається як позитивний зворотній зв’язок. Це змушує гіпофіз секретувати більше ФСГ і ЛГ і відповідь на вплив ГтРГ. Коливання рівню ФСГ та ЛГ зазвичай спостерігаються за день чи два до овуляції. Також вони стимулюють розрив фолікула яєчника та вихід яйцеклітини. Можна сказати, що гіпофіз « чекає» на визначення домінантного фолікулу, після чого починає виробляти кількість гормонів, яка достатня для овуляції.

Слайд 13

В той час доки в яєчнику фолікул готується до овуляції, в матці ендометрій готується до імплантації і продовження вагітності.

Слайд 14

Цей процес починається з менструальної фази (десквамації) відділення старого ендометрію, який залишився після попереднього циклу і виведення його через піхву, що викликає кровотечу в період менструації.

Слайд 15

Фаза менструації триває від 3 до 7 днів, після неї наступає фаза проліферації, протягом якої високий рівень естрогену стимулює потовщення ендометрію, ріст залоз та збільшення кількості спіральних судин, які будуть постачати поживні речовини тканинам, що ростуть. Підвищення рівню естрогену також змінює консистенцію слизової шийки матки, роблячи її більш придатною для сперматозоїдів. Сумація ефекту стрибка рівнів естрогену на матку та її шийку спрямовані на збільшення шансу запліднення. Він найвищий з 11 по 15-й день усередненого 28-денного циклу

Слайд 16

Після овуляції залишки фолікула яєчника перетворюються на жовте тіло, яке створене з лютеїнізованої теки та гранульозних клітин, тобто ці клітини перебували під впливом високих рівнів ЛГ, що буває перед овуляцією. Лютеїнізовані тека-клітини продовжують секретувати андростендіон, а лютеїнізовані гранульозні клітини продовжують конвертувати андростендіон в 17-бета-естрадіол, до того ж лютеїнізовані гранульозні клітини тепер відповідають на низький рівень ЛГ, що спостерігається після овуляції через підвищення активності фермента, який розщеплює бічний ланцюг холестерину ( Р450scc). Цей фермент конвертує холестерол в прегненолол, таким чином лютеїнізовані гранульозні клітини виділяють більше прогестерону ніж естрогену в лютеїнова фазу (фазу жовтого тіла).

Прогестерон викликає зворотній негативний зв’язок в гіпофізі. Він знижує виділення ФСГ та ЛГ. В той самий час лютеїнізовані гранульозні клітини починають секрецію інгібіну, який також знижує функцію гіпофізу в виділенні ФСГ. Обидва ці процеси призводять до зниження рівня естрогену. Тобто прогестерон стає домінуючим за кількістю та функціями гормоном в цю фазу циклу. Зниження рівню естрогену та підвищення прогестерону сигналізує, що овуляція відбулась. А отже ендометрій має стати більш придатнимим для імплантації заплідненої яйцеклітини.

Слайд 17

Під дією прогестерону матка входить в секреторну фазу циклу ендометрію. Протягом цього часу судини продовжують рости, а точні залози починають виробляти більше слизистих компонентів. Після 15-го дня циклу оптимальний період для запліднення починає закриватися. Слизова оболонка шийки матки починає стоншуватися, тобто стає менш придатною для сперматозоїдів. Окрім того жовте тіло дегенерує до білого тіла. Біле тіло не утворює гормонів, тому знижується рвень естрогену та прогестерону, коли кількість прогестерону сягає мінімальної позначки судини стискаються, а функціональний шар ендометрію починає готуватися до відторгнення в процесі менструації. Нова менструація окреслює початок нового менструального циклу і нової можливості для запліднення.

Слайд 18 Резюме