Розділ 2 Технологія права, як навчальна дисципліна

2.1 Мета, предмет та завдання технології права, як навчальної дисципліни

Якщо говорити про місце, яке посідає технологія права серед інших юридичних наук, то слід сказати, що вона відіграє чималу роль. Теорію держави і права можна тісно поєднувати із історією держави і права. Так як загально-теоретична юриспруденція вивчає державно-правові явища в узагальненому вигляді, то історія держави і права вивчає їх у розвитку. Тому глибоке професійне та поверхове поняття такої дисципліни, дуже важливе.

Метою викладання навчальної дисципліни «Технологія права: вступ до спеціальності» є формування у сучасного студента високого рівня юридичної обізнаності, правосвідомості та активної суспільної позиції, яка базується на ретельному знанні нормативних актів та правових механізмів захисту інтересів людини у державі. В основі дати початкове поняття права та його процесів, перед вивчення профільного предмету «Правознавство» більш поглибленого вивчення.

Основними завданнями вивчення дисципліни є збагачення та розширення гуманітарної підготовки студентів, формування творчої активності майбутніх фахівців.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

• загальні положення основних галузей права України;

• зміст суспільних відносин, які врегульовані відповідними галузями права;

• зміст правових положень, які формують правовий стан людини і

громадянина у державі;

• обсяг прав і свобод людини у сучасному суспільстві;

• зміст сучасних економічних правовідносин у державі;

• обсяг нормативно-правових документів, які регулюють сферу майбутньої професійної діяльності;

• загальні засади підприємницьких правовідносин та особливості правового врегулювання підприємництва в обраній сфері діяльності;

• загальні процесуальні норми захисту прав та інтересів людини в сучасному суспільстві;

• обсяг правових положень, необхідних для здійснення керівництва власним бізнесом у обраній спеціалізації;

• основи податкового права та комплекс прав та обов’язків платника

податків-фізичної особи.

Предметом навчальної дисципліни є історичні аспекти правової норми, джерела права, система права України.

Розділ 3 Система професійної підготовки юристів

3.1 Система юридичної освіти в Україні

Закон України від 23.05.1991 р. "Про освіту" [4] визначає освіту як основу інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.

Термін «освіта» використовується у декількох значеннях: як процес отримання якісної освіти; як результат - здобуття певної кваліфікації юриста за підсумками державної атестації; як система навчальних закладів.

Система юридичної освіти України складається з величезної кількості вищих навчальних закладів державної та недержавної форм власності, які мають право на підготовку юристів різних напрямів спеціалізації та за різними освітньо-кваліфікаційними рівнями. До найбільш відомих юридичних закладів освіти такого рівня в Україні слід віднести Донецький університет економіки та права, Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка, Одеську національну юридичну академію, тощо.

Правовою основою юридичної вищої освіти є Закон України "Про вищу освіту" від 01.07.2014 року [5]. Згідно цього закону систему вищої освіти (ст.11) становлять:

• вищі навчальні заклади всіх форм власності;

• рівні та ступені (кваліфікації) вищої освіти;

• галузі знань і спеціальності;

• освітні та наукові програми;

• стандарти освітньої діяльності та стандарти вищої освіти;

• органи, що здійснюють управління у сфері вищої освіти;

• учасники освітнього процесу.

Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітньо-професійними, освітньо-науковими, науковими програмами на таких рівнях вищої освіти (ст.5):

• початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;

• перший (бакалаврcький) рівень;

• другий (магістерський) рівень;

• третій (освітньо-науковий) рівень;

• науковий рівень.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої (освітньо-професійної чи освітньо-наукової) або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії; 5) доктор наук.

Учасниками освітнього процесу у вищих навчальних закладах є: наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники; здобувачі вищої освіти та інші особи, які навчаються у вищих навчальних закладах; фахівці-практики, які залучаються до освітнього процесу на освітньо-професійних програмах; інші працівники вищих навчальних закладів.

До освітнього процесу можуть залучатися роботодавці.

Система юридичної освіти України функціонує у відповідності з основними засадами державної політики, яка ґрунтується на принципах: доступності та конкурсності, незалежності здобуття вищої освіти від впливу політичних партій, наступності процесу здобуття вищої освіти тощо.