ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………......3
РОЗДІЛ 1 Поняття, сутність та структура юриспруденції ………………...4
РОЗДІЛ 2 Технологія права, як навчальна дисципліна…………………….7
2.1 Мета, предмет та завдання технології права, як навчальної дисципліни………………………………………………………………………..…..7
РОЗДІЛ 3 Система професійної підготовки юристів………………...……..8
3.1 Система юридичної освіти в Україні…………………….…….8
3.2 Принципи організації та функціонування системи юридичної освіти в контексті правової реформи в Україні……………………………………10
ВИСНОВОК…………………………………………………………………13
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………..…..14
ВСТУП
Одними із ключових проблем в історії людства стали проблеми виникнення, сутності і природи права та держави, а також, безумовно, їх функціонування та тенденції їх розвитку. Саме для того щоб розуміти та успішно розрізняти процеси, які відбуваються у тій чи іншій державі та відповідно правовій системі і виникла така наука як юриспруденція. Її відносять до фундаментальних, тобто базових наук. Юриспруденція існує і розвивається як один з найважливіших компонентів складної та цілісної системи знань про суспільство. Знання даної дисципліни дозволяє оцінити її місце в системі суспільних наук.
Слід також зазначити ще одну не менш важливу річ, яка обумовлює саме
актуальність даної теми. Отож, теорію держави і права, або ж як ще її прийнято
називати загальнотеоретичну юриспруденцію відносять до узагальнюючих
наук, тобто до таких, що мають керівне та методологічне значення. Вона є
своєрідним підґрунтям для галузевих та міжгалузевих наук. Не менш важливим
є те, що всі види юридичних дисциплін вивчають лише окремі частини,
структурні елементи системи держави та права.
Об’єкт дослідження – юриспруденція, як базова загальнотеоретична наука та навчальна дисципліна.
Предмет дослідження – значення, місце, роль та характеристика дисципліни технології права.
Мета роботи – розкрити суть та призначення юридичної науки і, відповідно, юриспруденції як навчальної дисципліни, довести важливість її значення для підготовки майбутнього юриста.
Розділ 1 Сутність юриспруденції та правознавства
Поняття юридичної науки та її структура
Якщо розглядати, що суспільство є складною категорією, що характеризується наявністю різних суб’єктів, об’єктів і зв’язків, суспільна наука теж є системою та складається з низки самостійних наук: філософії, економіки, історії, соціології, політології, культурології, психології, юриспруденції та ін. Різновидом суспільних наук є юридичні, оскільки об’єктом їх вивчення є держава та право як основні соціальні інститути.
Юридична наука, тобто юриспруденція – це спеціалізована галузь наукових знань у сфері суспільних наук; наукова діяльність, спрямована на вивчення права в теоретичному і прикладному аспектах, правових форм організації та функціонування держави, суспільства та окремих державно-правових інститутів [1, 491].
У сучасній юридичній науці представлені різні точки зору стосовно конструювання системи юридичної науки. На підставі аналізу наявних підходів з цього приводу можна зробити висновок про те, що сучасна система юриспруденції включає таку структуру чи систему юриспруденції різноманітних юридичних наук, як:
історико-теоретичні науки (теорія права і держави, історія держави і права, історія вчення про державу і право, філософія права і соціологія права й ін.);
науки управлінського циклу (конституційне право, теорія управління, адміністративне право й ін.);
цивілістичні науки (цивільне право, цивільний процес, арбітражний процес, сімейне право та ін.);
криміналістичні науки (кримінальне право, кримінальний процес, виправно-трудове право й ін.);
прикладні науки (судова медицина, судова психологія, судова бухгалтерія й ін.).
Особливістю юридичної науки у порівнянні з іншими гуманітарними науками є те, що вона має прикладний характер, покликана обслуговувати практичні потреби правового регулювання суспільних відносин, сприяти удосконаленню законодавства і правової практики. Тому юридичні наукові знання відрізняються конкретністю, точністю, виражаються в логічно пов´язаних, формалізованих поняттях, категоріях, наукових конструкціях.
Об´єктом юридичної науки, як й інших гуманітарних наук є суспільство, тому для обґрунтування наукового статусу юриспруденції необхідно розрізняти об´єкт і предмет науки. Науки відрізняються, насамперед, за предметом дослідження. Кожна з них вивчає:
свою особливу сторону або частину об´єктивної реальності;
специфічні тільки для даної науки закони і закономірності «цієї реальності»;
особливі форми прояву і механізми дії цих законів і закономірностей.
Специфіка юриспруденції як науки складається у тому, що предметом її вивчення є правові форми державної організації суспільства і взаємодій соціальних суб´єктів, причому правові форми розглядаються в соціальному контексті, тобто у взаємозв´язку з суспільством у цілому.
Предмет юриспруденції - це правові форми самоорганізації суспільства або правової системи суспільства, або, якщо вийти за межі окремого суспільства, - світовий правопорядок, правові форми самоорганізації людства (цивілізації) або право (правова система) як особлива форма їхньої самоорганізації.
За допомогою рис.1, розглянемо складові предмету юридичної науки.
Рис.1.1 – Складові предмету юридичної науки.
Джерело: складено автором на основі джерела [2].