Гранкiна Т. М., Іщенко Т. В. Хімія за тиждень. Основні поняття та закони хімії. Хімічні реакції. Книга 2
.pdf
Розклад занять
Äåíü 1
Учимо основні поняття й закони хімії. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
Äåíü 2
Вивчаємо хімічні реакції та їх класифікації. Стехіометрія . . . . . 13
Äåíü 3
Навчаємося розв’язувати задачі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20
Äåíü 4
Вивчаємо швидкість хімічних реакцій і хімічну рівновагу . . . . 28
Äåíü 5
Вивчаємо окисно-відновні процеси. Складання електронного балансу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
Äåíü 6
Вивчаємо електроліз . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
3
День 1
Учимо основні поняття й закони хімії
Перев³рте сво¿ знання |
10 |
|
хвилин |
1
2
3
Як формулюється закон збереження маси речовини? Хто автор цього закону?
Як формулюється закон сталості складу речовини? Хто автор цього закону?
Як ви вважаєте, чи не суперечить закону збереження маси речовини той факт, що після спалювання дров залишається зола, маса якої менша, ніж маса дров?
4 |
Скільки атомів міститься у формульній одиниці сполуки Ca3 (PO4 )2 ? |
|||
а) |
3; |
б) |
9; |
|
|
в) |
12; |
г) |
13. |
5 Один моль будь-якої речовини має однакову: а) масу; б) об’єм;
в) кількість структурних одиниць; г) густину.
6 |
Молярна маса молекули кисню дорівнює: |
|||
а) |
16 г/моль; |
б) 32 г/моль; |
||
|
в) |
8 г/моль; |
г) |
48 г/моль. |
7 |
Один моль атомів Оксигену й Гідрогену за однакових умов розрізняються: |
|||
а) |
об’ємом; |
б) числом структурних одиниць; |
||
|
в) |
масою; |
г) |
густиною. |
8 |
Є дві ємності, в одній — 1 моль гідроген хлориду, у другій — 1 моль кис- |
|||
ню. Який об’єм будуть займати ці гази за нормальних умов? |
||||
|
а) |
11,2 і 22,4 л відповідно; |
б) |
22,4 і 11,2 л відповідно; |
|
в) |
22,4 і 22,4 л відповідно; |
г) |
5 і 10 л відповідно. |
9 |
Які види розділення сумішей ви знаєте? На яких властивостях речовин |
|||
вони ґрунтуються? |
|
|
||
10 |
Як можна розділити суміші: |
|
|
|
а) |
піску й залізних ошурок; |
б) солі й піску; |
||
|
в) |
води й солі; |
г) |
води й олії? |
4
Основн³ поняття й закони х³м³¿
|
Це необх³дно знати |
|
Чисті речовини й суміші |
1 |
Усі речовини, що нас оточують, містять, як правило, |
різні домішки. Чисті речовини, які не містять домі- |
шок, одержують із допомогою досить складних і дорогих процесів. У природі їх практично немає.
Суміші складаються з декількох речовин, кожна з яких зберігає свої властивості й може бути виділена в чистому вигляді. Речовини в сумішах не реагують між собою за таких умов.
2 Суміші можна поділити на окремі речовини. Для цього використовують різні властивості речовин, з яких складається суміш. Наприклад, фільтрування (різні розміри частинок), відстоювання (різна густина), перегонка (різні температури кипіння) та ін. Докладніше із сумішами ми ознайомимося в темі «Розчини» (Книга 4).
Прості й складні речовини
3 Чисті хімічні речовини розділяють на прості й складні.
Прості речовини складаються з атомів одного елемента, складні — з атомів різних елементів.
4 Склад простих і складних речовин записують у вигляді формул хімічними символами й цифрами (індексами) (див. Книгу 1).
У формулі речовини індекс показує кількість атомів того елемента, після якого його записано.
Для позначення числа молекул (або атомів — для простої речовини), а також формульних одиниць перед формулою ставиться коефіцієнт, наприклад: 3Zn — три атоми Цинку, 5CO2 — п’ять молекул карбон(IV) оксиду. Він стосується атомів кожного елемента в речовині.
День 1
60
хвилин
Установлено кваліфікації:
«чистий» (ч.),
«чистий для аналізу» (ч. д. а.),
«хімічно чистий» (х. ч.) ,
«особливо чистий» (ос. ч.). Препарати високого очищення («особливої чистоти») призначені лише для спеціальних цілей, коли навіть мільйонні частки відсотка домішки є зовсім неприпустимими. Основні споживачі таких препаратів — промисловість напівпровідникових матеріалів, радіоелектроніка, квантова електроніка. Наприклад, для особливо
чистого SiO2 нормується десять домішок (Аl, В, Fe, Са, Mg, Na, Р, Ti, Sn, Рb), причому
їх загальний уміст не перевищує 1 10−5 %.
Зверніть увагу, що прості речовини можуть існувати в різних алотропних модифікаціях (див. Книгу 1 із цієї серії).
Прості речовини:
H2, Cl2, Pu, S8, Ar. Складні речовини:
Al2O3, Fe(NO3)3.
5
День 1
Ще один приклад — CO2 — одна молекула карбон(IV) оксиду, у якій один атом Карбону й два атоми Оксигену. Оскільки Карбон має змінну валентність, то її вказують
у дужках.
Наприклад, кухонна сіль — NaCl. Це складна речовина, яка складається з атомів Хлору й Натрію. Проста речовина хлор — отруйний газ жов- то-зеленого кольору, проста речовина натрій — активний метал, який реагує з водою. Але в сполуці їх властивості зовсім не проявляються. Ми знаємо, що кухонна сіль — кристали білого кольору, солоні на смак. Змінилася будова атомів Na і Cl — вони перетворилися на йони (див. Книгу 1), з’явилася речовина NaCl з іншою будовою й властивостями.
Що таке відносна атомна маса Ar , ми вже розглянули в Книзі 1 цієї серії (День 1).
Прийнято значення Ar усіх елементів округлювати до цілих чисел, крім Хлору: значення його Ar округлюють до десятих — 35,5.
|
|
|
Основн³ поняття й закони х³м³¿ |
|
|
|
Наприклад, запис H2O засвідчує, що це моле- |
|
|
|
кула води, яка складається із двох атомів Гідро- |
|
|
|
гену й одного атома Оксигену, а 2H2O — дві мо- |
|
|
|
|
|
|
|
лекули води складаються з чотирьох атомів |
|
|
|
(2 2) Гідрогену й двох атомів (2 1) Оксигену. |
5 |
Молекули простих речовин — газів (крім інертних) |
||
і галогенів — двохатомні: H2, N2, O2, F2, Cl2, Br2, I2. |
|||
6 |
|
|
Не плутайте складні речовини й суміші. У сумішах |
|
|
властивості речовин, що їх складають, залишають- |
|
|
|
|
ся незмінними. У складних речовинах між атомами |
|
|
|
елементів існує хімічний зв’язок (Книга 1), і їх будо- |
|
|
|
ва відрізняється від будови й властивостей тих ре- |
|
|
|
човин, з яких їх було утворено. Суміші можна роз- |
|
|
|
ділити на окремі речовини фізичними методами. |
|
|
|
Складну речовину розділити на окремі прості ре- |
|
|
|
човини можна тільки з допомогою хімічних реакцій. |
|
Відносна молекулярна маса |
||
7 |
Відносна молекулярна маса (Mr ) — це величина, яка |
||
дорівнює відношенню середньої маси молекули при- |
|||
|
родного ізотопічного складу речовини до 1/12 маси |
||
|
атома Карбону 12 C, тобто до а.о.м. |
||
|
|
|
Вона чисельно дорівнює сумі відносних мас усіх |
|
атомів, які входять до її складу. |
||
|
|
|
Наприклад, обчислимо відносну молекулярну |
|
|
|
масу молекули води: |
|
|
|
Mr (H2O) = 2Ar (H)+ Ar (O) = 2 1+16 = 18. |
|
|
|
Поняття «молекулярна маса» застосовується тіль- |
|
ки для речовин з молекулярною будовою. Якщо речо- |
||
|
вина має немолекулярну будову (див. Книгу 1, День 5), |
||
|
тоді слід обчислювати не відносну молекулярну масу, |
||
|
а відносну формульну масу. Обчислюють її так само, |
||
|
як і молекулярну. |
||
|
Моль. Молярна маса |
||
8 |
Моль (n) — це кількість речовини, яка містить стіль- |
||
ки структурних одиниць, скільки атомів міститься |
|||
в 0,012 кг Карбону 12 C.
6
