
Презентации мудл
.pdf
|
Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних |
|
розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне |
|
казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх |
|
розпорядників бюджетних коштів. |
|
Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при |
|
формуванні бюджету за програмно-цільовим методом. Виділення |
|
коштів на окремі цільові програми дозволяє концентрувати |
|
бюджетні ресурси на пріоритетних напрямках державної політики. |
|
Таке групування бюджетних видатків чітко відображає роль держави у |
|
вирішені найбільш важливих суспільних проблем. |
|
З урахуванням адміністративно-територіального поділу країни видатки |
|
бюджету в унітарних державах поділяються на видатки |
|
державного бюджету і видатки місцевих бюджетів, а у федеративних |
|
державах — на видатки федерального бюджету, видатки бюджетів |
|
суб’єктів федерації і видатки місцевих бюджетів. Безпосередньому |
|
використанню бюджетних коштів передує етап виділення відповідних |
|
ресурсів конкретним одержувачам. Цей процес називають бюджетним |
|
фінансуванням, тобто надання грошових засобів юридичним і |
|
фізичним особам на здійснення заходів, що передбачені бюджетом. |

|
До принципів бюджетного фінансування відносяться: |
|
|
• |
отримання максимального ефекту від використання бюджетних |
|
ресурсів (що передбачає нормування відповідних затрат, а також |
|
|
мінімізацію державних витрат відносно отриманого результату); |
|
|
• |
цільовий характер використання бюджетних ресурсів |
|
(означає, що надання бюджетних коштів здійснюється відповідно до |
|
|
їхнього цільового призначення згідно затвердженого бюджету); |
|
|
• |
поєднання власних, кредитних та бюджетних джерел; |
|
• |
надання бюджетних коштів з урахуванням виконання |
|
виробничих і інших показників діяльності та з урахуванням |
|
|
фактичного використання раніше наданих ресурсів; |
|
|
• |
безповоротність та безвідплатність основної частини |
|
бюджетних асигнувань (це надання коштів без прямого їх |
|
|
відшкодування). |
|
|
Надання бюджетних коштів здійснюється у наступних формах: |
|
|
- |
кошторисне фінансування |
|
- |
бюджетні інвестиції |
|
- |
державні трансферти |
|
- |
бюджетні кредити. |

Бюджетний устрій - структура бюджетної системи, принципи її побудови та |
||
|
організація функціонування. Бюджетний устрій ґрунтується на державному |
|
|
устрої та адміністративно-територіальному поділі держави. |
|
Бюджетна система – сукупність різних видів бюджетів, побудована з |
||
|
урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно- |
|
|
територіальних устроїв і врегульована нормами права. |
|
Як правило, в унітарних державах існує дворівнева бюджетна система, яка |
||
|
включає державний та місцеві бюджети. У державах із федеративним |
|
|
устроєм бюджетна система має три й більше рівнів — федеральний бюджет, |
|
|
бюджети адміністративних одиниць, що входять до складу федерації та |
|
|
місцеві бюджети. |
|
Складовими бюджетної системи України є державний та місцеві |
||
|
бюджети. Відповідно до Бюджетного кодексу місцевими бюджетами |
|
|
визнаються: бюджет Автономної Республіки Крим, обласні бюджети, |
|
|
районні бюджети, бюджети місцевого самоврядування, з них |
|
|
- |
бюджети територіальних громад сіл, їх об’єднань, |
|
- |
бюджети територіальних громад селищ, |
|
- |
бюджети територіальних громад міст (у тому числі районів у містах). |
Для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку держави |
||
|
складається Зведений бюджет України, що включає 4 рівні (БК, ст.6): |
|
Принципи бюджетної системи України – 10 принципів (див.БК, ст.7): |
||
|
основні з них – принцип єдності та принцип самостійності (автономності). |

|
Процедура, за якою відбувається бюджетний процес, визначається бюджетним |
|
|
регламентом – це документ, у якому встановлюється порядок, строк складання, розгляду |
|
|
та затвердження бюджету, а також організація його виконання. Бюджетний регламент |
|
|
визначає: |
|
|
– |
чітке розмежування функцій між органами державної влади та державного |
|
управління; |
|
|
– |
форми документів, що використовуються у бюджетному процесі; |
|
– |
особливий порядок виконання бюджету в разі його несвоєчасного затвердження; |
|
– |
відповідальність органів влади за порушення бюджетного регламенту. |
|
Бюджетний регламент затверджується Верховною Радою України та є основою для |
|
|
організації бюджетного процесу. |
|
Бюджетний процес — це регламентована нормами права діяльність, пов’язана із |
||
|
складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх |
|
|
виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів. |
|
Учасниками бюджетного процесу в Україні є Президент, Верховна Рада, Кабінет |
||
|
Міністрів, Міністерство фінансів, Державне казначейство, Національний банк, Рахункова |
|
|
палата, розпорядники бюджетних коштів (Розпорядники бюджетних коштів є керівники |
|
|
міністерств, відомств та установ, яким надано право розпоряджатися бюджетними |
|
|
асигнуваннями, наданими на відповідні заходи) та інші органи. Вони наділені |
|
|
законодавством відповідними правами й обов’язками, що становлять їх бюджетні |
|
|
повноваження. |

|
Можна виділити наступні стадії бюджетного процесу (БК, ст.19). |
|
(1) складання проектів бюджетів (або бюджетне планування); |
|
(2) розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України, |
|
рішень про місцеві бюджети; |
|
(3) виконання бюджету, в тому числі у разі необхідності внесення |
|
змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві |
|
бюджети; |
|
(4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття |
|
рішення щодо нього. |
|
Основою бюджетного процесу є бюджетне планування (оскільки |
|
виконується такий бюджет, який ухвалено), завданнями якого є: |
|
(1) достовірне визначення обсягу та джерел формування доходів |
|
бюджету; |
|
(2) оптимальний розподіл видатків за окремими групами і галузями; |
|
(3) збалансування бюджету. |
|
Виконання бюджету полягає у мобілізації запланованих доходів і |
|
фінансуванні передбачених видатків. Касове виконання бюджету – |
|
зарахування коштів на рахунки бюджету та перерахування з них – |
|
може здійснюватись за двома системами: банківською і |
|
казначейською. |

|
Міжбюджетні відносини — це відносини між державою, |
|
|
Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням |
|
|
щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими |
|
|
ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених |
|
|
Конституцією та законами України. |
|
|
За напрямами взаємовідносини між бюджетами поділяються на: |
|
|
- |
вертикальні — між бюджетами різних рівнів, і |
|
- |
горизонтальні — між бюджетами одного рівня (в Україні |
|
|
тільки вертикальні). |
|
Види взаємовідносин: |
|
|
- |
регламентовані законодавчими та інструктивними |
|
документами; |
|
|
- |
договірні — на підставі угоди між відповідними органами |
|
влади чи управління. |
|
|
Форми взаємовідносин: |
|
|
- |
бюджетне субсидіювання; |
|
- |
вилучення коштів; |
|
- |
взаємні розрахунки; |
|
- |
бюджетні позички. |

|
Трансферти – кошти, одержані від інших органів |
|
державної влади, органів влади Автономної Республіки |
|
Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або |
|
міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній |
|
основі. |
|
Існують наступні форми міжбюджетних трансфертів: |
|
дотація вирівнювання (грошові кошти, які передаються |
|
вищестоящим бюджетом нижчестоящому на безповоротній |
|
основі з метою вирівнювання доходної спроможності |
|
бюджету-отримувача); |
|
субвенція (грошові кошти, які передаються вищестоящим |
|
бюджетом нижчестоящому на певну мету в порядку, |
|
визначеному органом, який прийняв рішення про їх |
|
надання); |
|
кошти, що передаються до Державного бюджету України та |
|
місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів; |
|
інші дотації (дотації – безповоротне виділення коштів з |
|
бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня для |
|
збалансування їх доходів і витрат) |

|
Оскільки бюджет є фінансовою базою держави, то в основі |
||
|
|
розмежування видатків лежить визначення меж функцій між |
|
|
|
окремими рівнями державної влади й управління. |
|
|
Розподіл видатків може ґрунтуватися на двох принципах: |
||
|
відомчій підпорядкованості (означає, що суб’єкт бюджетного |
||
|
|
фінансування отримує кошти з того бюджету, який відповідає |
|
|
|
рівню органу |
правління цим суб’єктом (наприклад КНЕУ ім. |
|
|
В.Гетьмана фінансується з ДБ) і |
|
|
територіальному розташуванні об’єктів фінансування (означає, |
||
|
|
що фінансування здійснюється з бюджету тієї адміністративної |
|
|
|
одиниці, на території якої знаходиться суб’єкт господарювання). |
|
|
На даний час основним є принцип відомчої підпорядкованості. |
||
|
У процесі розмежування доходів вирішуються такі завдання: |
||
- забезпечення збалансованості кожного бюджету; |
|||
|
- забезпечення |
рівномірності надходження коштів до бюджету |
|
|
|
протягом бюджетного року; |
|
|
- |
забезпечення необхідними коштами покриття усіх видатків |
|
|
|
окремих ланок бюджетної системи, згідно з програмами |
|
|
|
економічного та соціального розвитку. |
|
|
Розмежування видатків між бюджетами див. гл. 14 БКУ. |

|
Бюджетний дефіцит - це перевищення видатків бюджету над його доходами. |
|
|
|
У світовій практиці припустимим рівнем бюджетного дефіциту вважається |
|
|
величина, що становить 2—3 % ВВП, 5 % — національного доходу, 10 % — |
|
|
видатків Державного бюджету. Показники дефіциту розраховуються під час |
|
|
складання бюджету, записуються окремим рядком у законі про Державний |
|
|
бюджет України на плановий рік. |
Причини виникнення бюджетного дефіциту є різними і можуть мати не |
||
|
|
тільки негативний, а й позитивний характер. Основними з них є: |
- |
свідоме заплановане ухвалення бюджету з дефіцитом з метою стимулювання |
|
|
|
сукупного попиту за допомогою вищих поточних державних видатків, а також |
|
|
для фінансування інвестиційних проектів. |
- |
кризові явища в економіці, циклічний спад, коли держава не в змозі зібрати |
|
|
|
достатньо доходів для фінансування виконання покладених на неї функцій; |
|
- |
процеси старіння нації, які звужують дохідну базу держави та посилюють |
|
|
тиск на видаткову частину бюджету; |
- |
надзвичайні події (стихійні лиха, техногенні аварії, екологічні катастрофи, |
|
|
|
війни, тероризм); |
- |
популістські заходи органів законодавчої і / або виконавчої гілки влади, |
|
|
|
особливо напередодні виборів, які викликають роздування бюджетних видатків |
|
|
і необґрунтоване зменшення ставок податків; |
|
- |
корупція і / або низький фаховий рівень державного бюрократичного апарату, |
|
|
безвідповідальність, що призводить до завищення обсягів бюджетного |
|
|
фінансування, нераціональної структури видатків бюджету тощо. |

|
|
Види бюджетного дефіциту: |
|
За строком виникнення |
|
Плановий – затверджений у законі „Про Державний бюджет” обсяг |
||
|
перевищення видатків над доходами. |
|
Звітний – фактичний обсяг дефіциту відповідно до річного звіту про |
||
|
виконання Державного бюджету. |
|
Як правило, величина планових та звітних обсягів дефіциту не збігається. |
||
|
За причинами виникнення |
|
|
Вимушений – пов’язаний з необхідністю витрачати коштів більше, ніж їх |
|
|
можна мобілізувати. Він є наслідком скорочення обсягів ВВП (за різними |
|
|
причинами) і відповідно обмеженості фінансових ресурсів країни. |
|
Свідомий – виникає внаслідок проведення неефективної фінансової політики |
||
|
та некваліфікованого керівництва фінансовою системою. |
|
|
За місцем виникнення |
|
Зовнішній – різниця між зовнішніми видатками та надходженнями від |
||
|
зовнішніх джерел. |
|
Внутрішній – характеризує перевищення обсягів загального дефіциту над |
||
|
зовнішнім. |
|
|
За формою прояву |
|
Відкритий – це офіційно визнаний дефіцит у законі про Державний бюджет |
||
|
на відповідний рік. |
|
|
Прихований – виникає в результаті завищення обсягів планових доходів та |
|
|
включення у склад доходів джерел покриття бюджетного дефіциту. |