Презентации мудл

Податковий імунітет мали: духовенство, знать, вдов, хрестоносці.

За право збору податків велася боротьба між васалами, слугами світських і духовних баронів, духовенством (яке вело торгівлю), міською аристократією. За умови процвітання міста найголовніший дохід давали митні надходження. Якщо грошей не вистачало, то, як правило, купцямдарувалися (за гроші) нові привілеї.

Великі географічні відкриття сприяли розвиткуторгівлі і розпаду феодалізму.

Фінанси в умовах становлення капіталізму

ХVІ-ХVІІ ст. – розпад феодалізму і первісне накопичення капіталу. Держава відігравала при цьому провідну роль.

Зміни у фінансах:

-Відбулося повне перетворення податків із натуральних у грошові;

-Зміна складу платників податків. Феодали і духовенство мали податковий імунітет, а основними платниками були селяни. Коли з’являється промислова і торгова буржуазія, то вони, не маючи податкового імунітету, стає платником податків. Буржуазія почала боротися за те, щоб відібрати правоу короля встановлювати податки (лозунг: немає податку без йогоухвалення парламентом). В Англії це відбулося ще в ХVІІІ ст. Оскільки в парламенті були представники буржуазії, то виник конфлікт короля і парламенту. Буржуазія виступала, щоб податки сплачували всі, у т.ч. феодальна аристократів.

-Своє значенні втрачають регалії (перетворюються на фіскальні монополії) і домени.

-Проведення активної протекціоністської політики держави, тому зростає роль мита. - Доходи і видаткидержави відділяються від монарха. Це означає появу бюджету (кінець ХVІІ ст.) Монарх отримував цивільнийлист – документ, в якому парламент затверджував суми наутримання короля. - Державаздійснює видатки, пов’язані з колоніальними захватами. - З’являються державні інвестиції (наприклад, в Німеччині).

-Основний принцип організації фінансів – суспільно-правовий.

Фінанси індустріальної економіки

Зміниу сфері податків

Зміни в системі прямих податків. При феодалізмі переважав Податок на землю, тому що в основі господарства – землеробство. В індустріальному суспільстві розвиваються податки надоходи, т.я. відбувається значна диверсифікація їх видів (заробітна плата, дивіденди, проценти, доходи від різних видів діяльності та різних операцій тощо). В кінці ХVІІІ ст. пв Англії було введено податок на доходи, а в ХХ ст.. податок з доходів фізичних осіб – є основною формою прямого оподаткування.

Зміни ролі непрямих податків і ставлення до них. Первісно торгово-промислова буржуазія була проти непрямих податків, т.я вони підвищували ціни і звужували ринок збуту, а мито гальмувало торгівлю. Зараз основу сучасного оподаткування становлять податки на доходи фізичних осіб і непрямі податки (податки на споживання).

Поява принципово нового типу платника податків: вільна, незалежна, освічена людина, яка отримуєдоходи від капіталу або найманої праці. У свідомості людини податки є невід’ємним елементомдемократії, а обов’язок сплачувати їх – фактично священним

З розвитком системисоціального страхування до складу податкової системи включаються внески на соціальне страхування. До 1970-х років їх питомавага виросладо 30% загальної суми податкових надходжень.

Фінанси індустріальної економіки

Зміни у складі і структурі державних видатків

Перехід від політики невтручання держави в економіку до її активного регулювання, тому почалосьдержавнефінансування окремих сфер і галузей економіки. Держава в цю епохуперетворюється на крупного споживача, підприємця, інвестора (особливо – фундаментальні дослідження, інновації), експортера, банкіра, позичальника.

В індустріальний період обсяги державних видатків досягли приблизно 50% ВВП (раніше – 15%).

Змінилася рольдержави у вирішенні соціальних питань внаслідок загострення соціальних і демографічних проблем. Результат – виникнення соціального страхування і значне зростання державних видатків на соціальних захист – соціальне страхування* і соціальне забезпечення**

Фінанси в постіндустріальній економіці

З 70-х років ХХ ст. США, Японія та країни Західної Європи завершили індустріальний розвиток і перейшли до постіндустріального розвитку.

Риси, які характерні для цього етапу:

- розширюється світове господарство і поглиблюється міжнародний поділ праці. Результат – посилення інтернаціоналізації, все сильніше проявляються риси глобалізації, а між країнами (або їх групами) з’являється жорства (навітьагресивна) конкуренція; -відбувається інтелектуалізація технологічних укладів (цей термін витісняє

поняття „виробничі сили”). США залучають кадри найвищої кваліфікації; - інноваційно-інформаційна революція визначає розвиток (до цього – науково-технічний прогрес).

Вплив нафінанси:

1. Глобалізація зумовлює необхідність введення нових правових норм, які регулюють відносини ва сфері міжнародних фінансів. Починає формуватися глобальна правова система, а новими джерелами права стають: міжурядові угоди та постанови, положення, інструкції директиви міжнародних організацій. Відбувається перерозподіл повноважень між національними і міжнародними фінансовими організаціями. Поступово пріоритет переходить до міжнародних норм.

2. Фінансове забезпечення соціальних потреб створює значні проблеми. 1.В багатьох країнах „роздуті” соціальні гарантії. Це знижує стимули до виробництва, зростає кількість утриманців (рос. иждивенчество), посилюється соціальна напруга (постійні вимоги до держави збільшувати соц.виплати). Якщо буде обурення з боку платників податків (підприємці, працездатне населення), це можеспровокувати громадянську війну. 2.Старіння нації, яке переживають країни Західної Європи, зменшує працездатне населення, а отже – кількість платників податків і збільшує кількість отримувачів виплат соціального характеру (доходна база скорочується, а витрати зростають). Ці дві проблеми, поперше, не дозволяють ефективноскорочувати податки і цим знижують конкурентноздатність національних економік у їх боротьбі за інвестиції; по-друге, загрожують виникненню кризи державних фінансів.

3. Загострення проблем охорони здоров’я.

3. Роль держави:

1.Держава продовжує вирішувати широке коло питань. Податково-бюджетна і грошово-кредитна політика спрямовані на сприяння інноваціям. Значні видатки налюдський капітал. Поступово з’являються екологічні видатки. 2.Проявилася тенденція поступового зниження долі ВВП, що проходить через бюджетдержави.

3. З’явилася нова задачадержави: підвищити конкурентноздатність країни (раніше мова йшла про конкурентноздатність товарів).

4.Зміна на фінансовому ринку:

1.Сформувався глобальний фінансовий ринок, а отже і глобальний позиковий капітал. Прискорюється оборотність і обсяги грошових потоків.

2.Комп’ютерні технології, Інтернет вплинули на формування глобального ринку, обсяги і швидкість операцій, технології їх проведення. Все це підвищує віртуалізацію.

3.Зростає ризикдефолта.

5.Зміни в структурі фінансової системи.

Державні фінанси – найважливішасфера економічних відносин, але вони починають уступати свою першу роль. ТНК і фінансовий ринок розвиваються найбільш високими темпами. При цьомуТНК підпорядковуються, перш за все, своїм внутрішнім нормам, а вже потім – нормам національного законодавства

ТЕМА 3:

ФІНАНСОВЕ ПРАВО І ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА

Фінансове право

це сукупність юридичних норм, що регулюють суспільні відносини суб’єктів у сфері фінансової діяльності, тобто діяльності по акумуляції, перерозподілу централізованих і

децентралізованих фондів грошових коштів, їх використання в інтересах суспільства і держави.

Суб’єктами фінансового права виступають представницькі та виконавчі органи державної влади,

органи місцевого самоуправління, державні і муніципальні підприємства, установи й підприємства недержавної форми власності, громадяни.