презентации финансі
.pdfПЛАН
1.Економічний зміст податків та їхнє призначення.
2.Історична ретроспектива розвитку податків.
3.Функції податків.
4.Класичні елементи податків та визначені податковим законодавством.
5.Класифікація податків, їх характеристика.
6.Податкова система: поняття і основи побудови.
7.Співвідношення прямого і непрямого оподаткування.
8.Податкові пільги, іх види, переваги і недоліки їх застосування.
9.Ухилення від сплати податків і відповідальність. платників за порушення податкового законодавства.
1.Економічний зміст податків та їхнє призначення
Податки, з одного боку, є найпростішою категорією фінансової науки, це клітина фінансів на макрорівні. З іншого ж боку, це складне фінансове і суспільне явище. Суспільний зміст податкам надає можливість впливу влади через податки на сферу економічних відносин суспільства. Податки мобілізують значну частину вартості додаткового продукту і частину вартості необхідного продукту, яка призначена на відтворення робочої сили, підтримки приватного сектора економіки, досягнення загальнодержавних цілей.
Вони відображають складні специфічні економічні відносини, що виникають у процесі розподілу створеного продукту та супроводжуються невизначеністю і ризиком, суперечностями і конфліктами, множинністю цілей двох протилежних за спрямованістю дій суб’єктів – держави та суспільства (окремих осіб).
Держава є визначальною діючою особою – власником частки національного доходу не як учасник процесу виробництва, а як орган, що володіє політичною владою. Держава прагне забезпечити максимум доходів.
Платник податку є виконавцем вимог держави. Він прагне мінімізувати витрати на оподаткування, а
громадяни – отримати якомога більше суспільних
благ
податок як обмін |
|
податок – контрибуція |
|
|
|
податок
податок – обов’язок |
|
податок – примус |
|
податок – подать |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Соціологічні уявлення платника про податок
Сучасні підходи до визначення категорії «податок»
Підхід |
Визначення |
частина приватних ресурсів, передана громадянами у формі грошових внесків у розпорядження держави в обмін на блага цивілізованого існування, уже наявні,
|
|
|
одержувані або ті, що стануть доступні у майбутньому; |
Як |
|
грошові відносини, які складаються у держави з юридичними і фізичними особами з |
|
економічне |
|
приводу примусового вилучення частини створеної вартості і формування фонду |
|
(соціально- |
|
фінансових ресурсів держави, необхідних для виконання державою її функцій; |
|
економічнеявище |
) |
|
|
один із способів формування бюджетних доходів, одна з форм економічних відносин із |
|||
|
|
|
розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту відповідно до потреб |
|
|
|
фінансування видатків бюджету та державного регулювання відносин |
|
|
|
економічних процесів; |
|
|
обов’язковий, індивідуально без еквівалентний платіж, що сплачується юридичними |
|
|
|
|
і фізичними особами у формі відчудження грошових коштів, які належать їм на правах |
|
|
|
власності, господарського відання чи оперативного управління, з метою фінансового |
|
|
|
забезпечення виробництва суспільних благ, фінансового забезпечення діяльності |
|
|
|
держави і (або) муніципальних утворень; |
Як правовий |
|
імперативний обов’язок платника перед фіском під контролем державної влади, під |
|
феномен |
|
|
|
|
|
загрозою примушення та покарання; |
|
(фінансово- |
|
||
|
|
||
правове |
|
грошовий обов'язок, який не має будь-якого зустрічного надання (не є грошової |
|
явище) |
|
|
повинністю за особливі послуги) та обкладає з метою добування публічно-правового доходу |
|
|
|
суспільства; |
|
|
публічні податки, включаючи ті, які стягуються на підставі правових норм ЄС, а також |
|
|
|
|
врегульовані федеральним законодавством внески до публічних фондів або корпорацій |
|
|
|
громадського права та інші вимоги грошового обов’язку; |
за формою прояву
як економічне явище
податки — це обов’язкові, індивідуально безеквівалентні, неповоротні, нецільові, регулярні платежі юридичних та фізичних осіб державі, призначені для фінансового забезпечення реалізації її функцій.
податки виражають відносини фіскального обміну між державою та платниками з метою формування загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідного для фінансового забезпечення виробництва суспільних благ.
з позицій держави |
це головний спосіб формування її |
доходів та інструмент реалізації |
соціально-економічної політики |
з позицій платників |
податків |
це з одного боку, форма |
перерозподілу їхніх доходів на |
загальносуспільні потреби, а з |
іншого — матеріальний збиток. |
Іншими словами, це примусово відчужена частина доходів платника, які
отримує держава у формі грошових внесків в обмін на суспільні блага.
Матеріальною основою податків є реальна сума грошових коштів, які мобілізуються у централізованих фондах фінансових ресурсів держави
Ознаки податків
Імперативність (обов’язковість)
Індивідуальна безеквівалентність
Неповоротність
Не має цільового призначення
Законність
Відносна періодичність
Форма вилучення – відчуження власності
Грошовий спосіб сплати
З організаційно- |
Податок – обов'язковий, безумовний платіж до відповідного |
|
бюджету, що справляється з платників податку відповідно до |
||
правової сторони |
||
Податкового кодексу України (ст. 6) |
||
|
Обов’язкові платежі податкового характеру – плата, внески, збори та відрахування
плата
відрахування
івнески
збори
являє собою суму коштів, що повертається державі за надання послуг або в тимчасове чи постійне користування ресурсів, що належать державі. Плата відповідає на запитання «за що?»
являють собою обов’язкові безповоротні платежі до бюджетів відповідного рівня, які мають цільовий компенсаційний характер. Вони відповідають на запитання «на що?» або «від чого?»
обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. Вони відповідають на запитання «за що?»
2. Історична ретроспектива розвитку податків
Періодизація еволюції оподаткування
Автор |
Етапи Характеристика |
|
Старо- |
податки мають тимчасовий, випадковий, надзвичайний |
||||||||
|
характер |
(стягувалися |
переважно з |
переможених |
іноземців). |
|||||
|
давній |
Переважали приватноправові доходи, податки існували в |
||||||||
|
Світ – |
|||||||||
|
нерозвиненій, |
примітивній |
зародковій |
формі. |
Питання |
|||||
|
Серед- |
оподаткування вирішувалися колегіально (крім Римської імперії), |
||||||||
|
ньовіччя |
|||||||||
|
|
існувала відкупна система збору податків. |
|
|
|
|||||
|
|
Податки - звичайне і постійне джерело державних доходів. |
||||||||
|
|
Оподаткування |
сприяє |
посиленню |
централізованої влади |
|||||
І. Янжул, |
|
(формується мережа фінансових установ, відповідальних за збір |
||||||||
|
податків), право запровадження податків належить монархам. |
|||||||||
В. Пушкарьова, |
XVI – XVIII |
|||||||||
А. Соколовська |
ст. |
Оподаткування |
здійснюється |
за |
зовнішніми |
ознаками, |
||||
та інші сучасні |
|
зберігається відкупна система збору податків. Значно збільшується |
||||||||
вітчизняні та |
|
кількість |
податків, |
переважно |
непрямих, |
прямі |
||||
російські вчені |
|
утримуються переважно у формі реальних податків. |
|
|
||||||
|
|
податки - |
основне джерело державних доходів. Зменшується |
|||||||
|
|
кількість податків, виникають сучасні, більш зрілі та досконалі |
||||||||
|
|
форми оподаткування. Розвивається оподаткування промислових, |
||||||||
|
XIX – XXІ |
торговельних, |
транспортних |
підприємств, |
загальність |
і |
||||
|
ст. |
справедливість - основні принципи оподаткування. Відбувається |
||||||||
|
|
перехід від оподаткування за зовнішніми ознаками до |
||||||||
|
|
оподаткування за чистим доходом платника. Отримує розвиток |
||||||||
|
|
інститут місцевого оподаткування. |
|
|
|
|
||||
Р. Масгрейв
Х. Хайнрайх
Головним елементом податкової структури став земельний податок. Набули
Рання поширення окремі акцизи і фіскальні монополії, з’явилися податки на заробітну
стадія плату. Найефективнішим методом оподаткування було митне обкладання зовнішньої торгівлі.
Розширення обсягів оподаткування, удосконаленням його форм та методів справляння податків. На цій стадії на бюджетно-податкові системи впливають не лише економічні, а й соціально-політичні та Пізня ідеологічні чинники. Прибутковий податок з податку переважно на багатих
стадія поступово перетворюється на обов'язок, що стосується більшості громадян. У той же час ідея податкової справедливості поширюється на сферу непрямих податків, серед яких з'являються високі податки на предмети розкоші.
Охоплює період від панування натурального господарства до початку
1 |
розкладання феодального |
ладу. |
Характеризується |
домінуванням |
|
неподаткових доходів держави, а з податкових доходів – переважання |
|||||
стадія |
|||||
|
традиційних – переважання традиційних натуральних прямих податків (на |
||||
|
землю, скот, подушних) |
|
|
|
|
2 |
Пов’язана з підвищенням ролі непрямих податків, особливо мита на |
||||
стадія зовнішню торгівлю. |
|
|
|
||
3 |
Характеризується зменшенням ролі традиційних прямих податків. |
||||
стадія |
|||||
Характеризується прискореним розвитком внутрішньої торгівлі і товарно-
4стадія грошових відносин, у зв’язку з чим головну роль у податкових системах починають відігравати внутрішні акцизи і податки на продаж, що витісняють
мито.
5 Економіка сягає своєї зрілості,основою податкових систем стають сучасні стадія прямі податки на особисті доходи і прибутки корпорації.
Еволюція наукових поглядів на податки
Концепція державного регулювання економіки Кейнсіанство ( Дж. М. Кейнс та інші), неокейнсіанство (Е. Хансен, С. Харріс і ін)
Неолібералізм (економічний лібералізм)
Неолібералів об'єднує неприйняття кейнсіанських методів регулювання економіки. Система ринкових відносин розглядається ними як найбільш ефективної форми господарювання, що створює найбільш сприятливі умови для економічного розвитку. Відмінною рисою ринку, на їх думку, є наявність «природного порядку», здатність ринкової системи до саморегулювання. Саме природний порядок забезпечує найбільшою мірою оптимальне поєднання приватних інтересів з інтересами суспільства.
теорія спонтанного порядку (Ф. Хайєк), теорія соціального ринкового порядку (А. МюллерАрмарк, В. Ойкен, Л. Ерхард), монетаризм (Ф.Найт, М. Фрідмен, Дж. Стіглер), теорія економіки пропозиції (М. Бернс, Г. Стайн, Р. Ріган і А. Лаффер)
Концепція неокласичного синтезу (П. Самюельсон, Дж. Хікс, В. Леонтьєв) Інстуіоналізм ( Т. Веблен, Дж. Р. Коммонс, У. Гамільтон, Дж. А. Гобсон, Дж. Гелбрейт, В. Арон, Ян
Тінберген) та неоінституціональна економічна теорія (Д. Норт, О. Уільямсон, М. Олсон, Р. Познер, Р. Нельсон, С. Уінтер)
Спеціальні |
Об’єктом дослідження цих теорій виступає окремий аспект оподаткування, що |
|
(часткові) |
представляє собою проблему, а предметом дослідження виступає |
|
теорії |
обґрунтування відносин, що складаються між економічними суб'єктами та |
|
державою в процесі вирішення даної проблеми |
||
|
теорія співвідношення прямого і непрямого оподаткування, теорія єдиного податку (Г.Джордж та ін.), теорія пропорційного та прогресивного оподаткування, теорія
перекладання податків (Дж. Локк, Е. Селігмен та ін.)