презентации финансі
.pdf
Рівень
світового
господарства
Макрорівень (провідна сфера)
Мікрорівень (базова сфера)
Внутрішня будова фінансової
системи
Сфери і ланки фінансової системи
Міжнародні фінанси
міжнародні розрахунки;фінанси міжнародних організацій;міжнародні фінансові інститути
Державні фінанси
бюджет держави,державний кредит,
фонди цільового призначення,фінанси державного сектора
Фінанси
Фінанси суб’єктів домогосподарств господарювання
Забезпечуючий рівень
Фінансовий
ринок
валютний
ринок,ринок
кредитів,Фондовий
ринок (цінних паперів)фінансових
послуг (в тому числі
страхування)
Організаційна будова фінансової
управління фінансовою діяльністю в |
Україні |
Органи |
|
|
|
Органи стратегічного управління
Президент України, Верховна рада України (профільні комітети), Кабінет міністрів України
Органи оперативного управління
Міністерство фінансів України,Державна податкова служба України,Державна аудиторська служба України,Державна казначейська служба України,Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України,Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку,Рахункова палата України,Аудиторська палата,Пенсійний фонд України,
місцеві адміністрації, місцеві ради та інші.
Фінансові установи (інституції) в Україні
Національний банк України,комерційні банки,страхові компанії,
небанківські кредитні установи (кредитні спілки, ломбарди),міжбанківська валютна біржа,фондові біржі,інвестиційні установи (інститути спільного інвестування) тощо
Міжнародні фінансові інституції та організації
Міжнародний валютний фонд
Група Світового банку (МБРР, МАР, МФК, БАГІ,МЦУІС)ЄС, ООН тощо
4. Вплив фінансів
|
н |
Вплив фінансів на суспільне виробництво |
|
|
с |
Кількісний — обсяг і |
у |
|
Якісний— виявляється в інтересах |
пропонування |
учасників відтворювального |
мобілізованих, розподілених |
с |
процесу через форми організацї |
|
і використаних фінансових |
п |
|
фінансових відносин |
ресурсів |
і |
Напрями фінансового впливу на суспільне виробництвол :
Фінансове забезпечення потреб розширеного відтворення
Бюджетне фінансування,
кредитування,
інвестування,
самофінансування,
лізинг
ь
Фінансове регулювання економічнихі
н
соціальних процесів
е
в
Фінансове стимулювання (бюджетні стимули (вт.ч. державніитрансферти), пільги тощор.)
Фінансове стримуванняо (фінансові
санкції, ліміти, обмеження, відрахування тощо) б
н
и
Лекція 3. Фінансове право і фінансова політика
ПЛАН
1.Поняття і предмет фінансового права. Джерела фінансового права
2.Фінансова політика як важлива складова економічної і соціальної політики. Мета і завдання фінансової політики
3. Типи і складові фінансової політики, їх характеристика
4.Ефективність фінансової політики та фінансова безпека держави
|
1. Поняття і |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
п |
|
|
|
|
|
Фінансове право – це |
|
Предмет фінансового права — суспільні |
||||||||
самостійна галузь права, що |
|
|
|
р |
|
|
|
|
||
|
|
відносини, що виникають |
|
|||||||
регулює суспільні відносини у |
|
|
|
|||||||
|
з приводу формування, розподілу та використання |
|||||||||
сфері мобілізації, розподілу і |
|
|
|
е |
|
|
|
|
||
|
фінансових ресурсів держави, органів місцевої влади |
|||||||||
використання централізованих і |
|
|
|
д |
|
|
|
|
||
|
та управління, суб’єктів господарювання та фізичних |
|||||||||
децентралізованих фондів |
|
|
осіб, які необхідні для їх функціонування |
|||||||
грошових коштів. |
|
|
|
м |
|
|
|
|
||
|
|
|
е |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
Приватне |
|
Ознаки суспільних |
||||
|
|
|
|
фінансове |
|
|||||
Публічне |
Корпоративне |
|
відносин: |
|||||||
|
т |
|
||||||||
фінансове право |
фінансове право |
право (private |
фінансові |
|
відносини |
|||||
|
|
ф |
|
|
|
|
||||
(public financial |
(corporate |
financial law) - |
(об’єктом |
є |
фонди |
|||||
law) - це галузь |
financial law) - це |
це |
і |
грошових коштів); |
|
|||||
виникають |
в |
результаті |
||||||||
юриспруденції, що |
законодавство, що |
законодавство, |
||||||||
що |
н |
здійснення |
фінансової |
|||||||
регулює фінансову |
регулює |
|
||||||||
|
регулює |
діяльності; |
|
|
||||||
діяльність держави |
|
|
|
|
|
|||||
фінансову |
|
|
а |
|
один |
із |
суб’єктів |
|||
чи організацій |
діяльність |
фінансову |
|
|||||||
діяльність |
наділений |
|
владними |
|||||||
державного |
|
|
|
|
||||||
суб’єктів |
|
окремих н |
повноваженнями; |
|||||||
сектора економіки |
|
|||||||||
господарювання |
індивідуумів |
забезпечуються |
силою |
|||||||
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
с |
державного припису; |
||||
Фінансове право є прикладом взаємного впливу публічного та |
||||||||||
|
майновий характер. |
|||||||||
|
|
|
|
|
о |
|
||||
приватного права як визначальних підсистем права романо- |
|
|
|
|
||||||
|
германського типу |
|
в |
|
|
|
|
|||
Система фінансового
Система фінансовогоправаправа — це об'єктивно обумовлена внутрішня організація фінансового права, об’єднання і розміщення фінансово-правових норм в певному взаємозв’язку і послідовності
Структурні елементи системи фінансового права
фінансово-правова норма загальнообов'язковий припис компетентних органів державної влади з приводу мобілізації, розподілу й використання фондів грошових коштів, що виражені в категоричній формі й забезпечені силою державного примусу.
Залежно від способу впливу на учасників фінансових відносин, визначального характеру їх юридичних прав та обов'язків фінансово-правові норми можна поділити на три види:
зобов'язуючі (вимагають |
|
забороняючі (містять |
|
уповноважуючі |
||
від |
учасників |
фінансових |
|
заборону на здійснення певних дій, |
|
(встановлюють права учасників |
відносин здійснювати |
відповідні |
|
встановлюють обов'язок учасників |
|
фінансових відносин на |
|
дії і встановлюють їх права та |
|
фінансових відносин утриматися |
|
здійснення певних самостійних дій |
||
обов'язки у сфері цих відносин) |
|
від них) |
|
у передбачених межах) |
||
|
|
|
|
|
|
|
фінансово-правоий інститут сукупність фінансово-правових норм, які регулюють певну групу однорідних фінансово-правових відносин (наприклад, інститут фінансової
відповідальності, бюджетного процесу тощо)
підгалузь фінансового права об'єднання інститутів фінансового права, що регулюють
окремий вид фінансових правовідносин (наприклад, бюджетне право, податкове право, валютне право тощо)
Фінансове право складається із Загальної та Особливої
частин
Загальна частина фінансового |
Особлива |
частина |
права включає норми, які є |
фінансового |
права |
спільними для всіх фінансово- |
складається з норм, які |
|
правових відносин і становлять |
регулюють окремі напрями |
|
підґрунтя для регулювання |
фінансової діяльності, різні |
|
правовідносин у сфері фінансової |
сфери і ланки фінансової |
|
діяльності суб’єктів |
системи |
|
поняття та зміст фінансів і фінансової системи;поняття фінансової діяльності, її завдання, принципи, форми й методи здійснення;
правовий статус суб'єктів фінансової діяльності;
предмет і метод фінансового права, його поняття, систему й джерела;
правову характеристику фінансових правовідносин та фінансово-правових норм;тощо.
державний та місцеві бюджети;
державний і муніципальний кредит;
обов'язкове державне страхування;
грошовий обіг й розрахунки; валютного регулювання;
фінанси суб'єктів господарювання;
фінансовий ринок;
міжнародні фінанси;
тощо.
Джерела фінансового
Основним джереломправафінансового права є нормативно-правові акти
— письмові документи компетентного органу публічної влади, в яких закріплені формальнообов'язкові правила поведінки загального характеру, що регулюють фінансові правовідносини
Закони України
(мають вищу юридичну силу)
Конституція України (визначені основні принципи здійснення фінансової діяльності держави і місцевого самоврядування)
Бюджетний кодекс УкраїниПодатковий кодекс УкраїниМитний кодекс УкраїниГосподарський кодекс України
Закони України “Про Державний бюджет України на відповідний рік”, «Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування…», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про банки і банківську діяльність», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про підприємництво», “Про фінансовий лізинг» тощо
Підзаконні нармативноправові акти
Укази і розпорядження Президента України
Декрети та Постанови КМУ
акти центральних органів виконавчої влади
Міжнародні договори України та нормативні документи
Укази Президента України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг” , “Про
Положення про Державну аудиторську службу України» тощо.
Постанови КМУ "Про Державну фіскальну службу України«, «Деякі питання організації фінансового моніторингу» тощо.
Накази, інструкції та розпорядженя Мініістерства фінансів України, Державної аудиторської служби України, Державної фіскальної служби України, Рішення та розпорядження органів місцевої влади тощо
Закон України «Про міжнародні договори України»,
Міжнародні стандарти фінансової звітності, угоди (конвенції) про уникнення подвійного оподаткування , меморандуми про економічну та фінансову політику тощо.
2. Фінансова
|
|
політика як |
|
|
Зміст фінансової політики багатогранний і може бути представлений як єдність |
||||
|
|
важлива складова |
|
|
1. вироблення науково |
|
трьох складових частин: |
|
3. особлива сфера |
|
економічної і |
|
||
обґрунтованих |
|
|
||
|
|
2. визначення основних |
|
управлінської діяльності, |
|
|
напрямків використання |
|
|
|
|
|
|
|
концепцій розвитку |
|
соціальної |
|
направлена на досягнення |
фінансів держави; |
|
фінансових ресурсів на |
|
поставленої мети |
|
політики. |
|
||
|
|
|
||
|
|
перспективу і поточний період; |
|
|
|
|
|
|
|
Особлива сфера управлінської діяльності уповноважених осіб, комплекс їх дій і заходів, спрямованих на мобілізацію фінансових ресурсів, їх раціональний розподіл і використанння в межах фінансової системи країни
Рівні фінансової політики:
Світовий рівень |
Макрорівень |
Мікрорівень |
|
Фінансова політика міжнародних |
|||
Фінансова політика |
Фінансова політика |
||
організацій та фінансових |
|||
держави |
господарюючих суб’єктів |
||
інституцій |
|||
|
|
Головна мета фінансової політики держави полягає у підвищенні рівня суспільного добробуту
шляхом оптимального розподілу ВВП між галузями національної економіки, соціальними групами населення та окремими територіями.
Основний вектор фінансової політики — забезпечення економічного зростання в країні через механізми фінансового впливу на попит і пропозицію, споживання, заощадження та інвестиції.
|
Фінансова політика є складовим елементом економічної політики держави , що |
|||
|
|
відображено в її основних напрямах: |
||
|
формування максимально можливого обсягу фінансових ресурсів у |
залежить від конкретних |
||
|
історичних умов і завдань , |
|||
різних сферах фінансової ситеми |
||||
забезпечення раціонального розподілу коштів між галузями і |
які стоять перед |
|||
сферами економіки |
суспільством |
|||
концентрація |
фінансових ресурсів на найважливіших напрямках |
|
||
економічного і |
соціального розвитку та опрацювання досконалого |
має бути адекватною |
||
механізму регулювання економічно-соціальних процесів у державі за |
||||
закономірностям |
||||
допомогою фінансових інструментів |
||||
суспільного розвитку |
||||
створення ефективної системи управління фінансами; |
||||
|
||||
Основні напрями та завдання сучасної фінансової політики України*:
Завдання |
Інструменти реалізації |
|
|
|
|
посилення |
належний моніторинг та підтримка рівня ліквідності фінансового сектору; |
|
фінансової |
оцінка фінансової стійкості банків (реструктуризація та рекапіталізація); модернізація |
|
стабільності |
регуляторно-наглядової бази; |
|
|
|
|
забезпечення |
адміністративні заходи, спрямовані на збільшення надходжень ( активна боротьба |
|
своєчасних |
з уникненням оподаткування; посилення процесу стягнення податкової заборгованості, ПДВ- |
|
витрат за |
облігації, стратегія поліпшення податкової дисципліни для отримувачів високих доходів тощо). |
|
пріоритетними |
Встановлення пріоритетності видатків для забезпечення обслуговування боргу. |
|
Бюджетне секвестрування. |
||
напрямками |
||
|
||
|
|
|
поступова |
оптимізація видатків бюджету. Посилення ефективності державного сектору, |
|
фіскальна |
аналіз державного управління і перехід на структуру видатків за результатами |
|
консолідація |
діяльності. |
|
|
|
* Відповідно до Меморандум про економічну та фінансову політику