ЖИВОПИС РЕМБРАНДТА
Виконала Ангеліка Мачула, 2 курс ЖСК, 1 (міжнародна) група
КОРОТКО ПРО МИТЦЯ
Рембрандт Харменс ван Рейн – голландський художник, офортист, гравер, великий майстер світлотіні, найвидатніший представник золотого періоду голландського живопису. Він зумів втілити у своїх шедеврах увесь спектр людських емоцій із такою насиченістю, якої зображальне мистецтво до нього не знало. Роботи Рембрандта, надзвичайно жанрово різноманітні, відкривають глядачеві духовний світ почуттів та переживань.
З 1629 до 1669 року майстер написав приблизно 60 автопортретів. Спадок майстра складає близько 600 картин, 300 офортів, 2000 малюнків.
Улюбленим засобом моделювання образів стало застосування ефектів світлотіні, її нюансів та контрастів, за допомогою яких він досягав великої матеріальності та спрямовував увагу глядача на найголовніше в композиції. Стримана золотаво-червона гама, лаконічний малюнок і мерехтіння світла надавали живописній манері Рембрандта специфічності та емоційної виразності. Рембрандт зробив великий внесок у розвиток світового реалістичного мистецтва.
ПЕРШІ КАРТИНИ РЕМБРАНДТА
«Побиття камінням святого Стефана» (1625)
ПЕРШІ КАРТИНИ РЕМБРАНДТА
«Концерт» (1626) |
«Морський пейзаж» (1630) |
КАРТИНА, ЩО ПРИНЕСЛА РЕМБРАНДТОВІ УСПІХ В АМСТЕРДАМІ
«Урок анатомії доктора Тульпа» (1632)
«ДАНАЯ», 1633–1647
Моделлю для античного образу матері Персея Данаї була перша дружина Рембрандта Саскія фон Ейленбюрх, проте рентгенівське дослідження полотна показало, що художник змінив риси обличчя Данаї, зробивши її схожою на свою другу кохану жінку – Гертьє Діркс.
У 1985 картину ледве не було втрачено через вандала, що облив її сірчаною кислотою та порізав ножем.
«САСКІЯ В ОБРАЗІ ФЛОРИ», 1634
Портрет створено у рік весілля Рембрандта та Саскії.
Це – один з трьох портретів Флори- Саскії.
Флора-Саскія є втіленням юності, свіжості та цнотливості, її постать пашить чарівністю та сором‘язливістю.
Рембрандт уміло поєднав у картині пастораль та історичний портрет.
«Саскія в образі Флори» зберігається в Ермітажі.
«Бенкет Валтасара» (1635)
«БЛУДНИЙ СИН У ТАВЕРНІ», 1635
У період написання цієї картини Рембрандт був щасливим – він багато і плідно працював, був популярним, отримував високі гонорари за свої роботи.
Картина є переосмисленням традиційного сюжету з Євангелія від Луки – «блудний син» одягнений у камзол та ширококресий капелюх із пером, «блудниця» також вбрана за останньою модою.
Це – єдиний автопортрет Рембрандта із дружиною.