Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді іспит Історія української журналістики.docx
Скачиваний:
17
Добавлен:
26.01.2022
Размер:
117 Кб
Скачать

13. Інформаційна діяльність у таборах укр військовополонених під час 1св війни.

Поважної уваги заслуговує видавнича і пресова діяльність СВУ. Його органом став "Вістник Союзу Визволення України", який у 1918 р. був перейменований на "Вістник Політики, Літератури й Життя". Почав виходити у 1914 р. Виходив 2-4 рази на місяць, а з 21.10.1915 р. як тижневик. Редакція складалася з В. Дорошенка, О. Бачинського та М. Возняка. Окрім статей про політ стан Союзу, ще нац-визв руху і життя, політ, культ та економіч справи укр народу в Австрії, життя на окупованих українських землях.

ПРЕСА ПОЛОНЕНИХ УКРАЇНЦІВ У ТАБОРАХ АВСТРО-УГОРЩИНИ ТА НІМ

Під його впливом незабаром почали власні таборові органи:"Просвітний Листок", що пізніше перетворився у "Громадську Думку" у Вецлярі, "Розвага" у Фрайштадті, "Розсвіт" в Раштадті, "Вільне Слово" у Зальцвельді тощо. Спільна риса культурності і щирого, теплого тону поруч із зрозумінням завдань. Зміст: змагання редакції виконати своє завдання нац усвідомлення; найглибші думки відірваних від рідного краю.

Початок цій пресі поклав "Просвітний Листок" (1915). Спочатку двічі на місяць, потім тричі і, врешті тижневик. 1917 року назву змінено на "Громадську Думку", що виходила 6 разів на місяць, а потім - 2 на тиждень. Чимало співробітників містили свої твори під прибраними іменами. Були тут поез, новели, оповідання, спомини, статті на нац-політ та культ теми, огляд громадського і політичного руху, вісті з Росії і світу, хроніка таборового життя і т.д, листи полонених з висловами признання праці СВУ, листи, що знайомлять з умовами життя і праці полонених, посмертні згадки, без яких майже не бувало числа. "Коли скінчиться війна, — писало "Вільне Слово", — то нас жде друга війна, наша хатня війна, жорстока війна з нашим клятим повсякчасним ворогом — з російським правительством "(Животко)

14. Основні ідеї «Одвертого листа до галицької укр молодежі» і.Франка

У творі «Одвертий лист до галицької укр молодежі» Франко закликає її до об’єднання, оскільки всі ми українці і не має окремо українців галицьких. Заклик до праці та навчання, щоб допомогти укр-цям в Рос. імперії. Іван Франко вважав, що у процесі становлення модерної нації вирішальну роль має відіграти справжня нац еліта, що стане дороговказом у незалежне політ майбутнє, зміцнюватиме нац дух та працюватиме на ниві культури й політики. Великі надії автор покладає на молодь, якій судилося втілити його омріяний нац ідеал. Він закликає її „навчитися чути себе українцями” (усвідомлювати себе представниками укр нації) і це почуття не може проявлятися у загумінковому патріотизмі та на словах, а має „вести за собою практичні консеквенції”. Моральне переродження укр нації мусить стати результатом праці над згуртуванням народу на основі його мови, традицій, звичаїв, ментальності. Подолання «китайської стіни» має полягати в переході преси та літ-ри на вищий рівень, коли не захоче гинути в конкуренції з тим типом літ-ри і преси, що виробився в Росії, невважаючи на цензурний тиск, а може, власне завдяки йому. «Величезна дійова задача укр.молодежі» - перетворити з народу укр націю. Адже народ – це лише історична спільність людей, який об’єднує спільна територія у той час, як нація– це історична спільність людей, об’єднані мовою. культурою і т.д. Описуючи поняття «українського партикуляризму» Франко закликає не ігнорувати особливості укр нації та почати боротьбу за відокремлення. Це одне з завдань, яке на думку Франка, має виконати галицька укр молодь.