- •1. Вплив цензури (розпоряджень, указів, постанов тощо) на розвиток укр період. Преси у XIX - на поч. XX ст.
- •2. Основні напрями розвитку жур-ки в Харкові (1пол 19с)
- •3. Чиї видавничі проекти та наукова діяльність вплинули на розвиток журн Києва 1-ї половини 19 ст.
- •4. Роль п.Куліша, в.Білозерського, т.Шевченка, м. Костомарова у виданні журналу Основа (Петерб 1861-62)
- •5. Кого можна вважати «духовним батьком» галицької демократичної преси? (др пол XIX століття)
- •6. Становлення і причини появи укр мовної періодики в наддніпрянській Україні
- •7.Охарактеризуйте працівників української національної преси 20 ст
- •8. Загальнонац характер місячника «Літ – наук вісник» (Львів, Київ, 1898 – 1914): программа, співроб, публікації.
- •9. Які політ,видавничі,літ причини призвели до перенесення «Літ-наук вісника» до Києва у 1907-му році?
- •10. «Літ-наук вістник» і «Вісник» - еволюція худ-світогляд-них засад (періоди виходу, програма, редакц комітет ….)
- •11. Які мовні проблеми виникали на шляху видання укр часописів на Наддніпр на Наддністр Укр у 19-на поч. 20 ст.
- •12. Умови й особливості розвитку укр преси за меж Укр
- •13. Інформаційна діяльність у таборах укр військовополонених під час 1св війни.
- •14. Основні ідеї «Одвертого листа до галицької укр молодежі» і.Франка
- •15. Стаття і.Франка «Поза межами можливого» в контексті політичних гасел Української держави 21ст.
- •18. Провідні редактори й публіцисти укр преси періоду нац.-визв змагань (1917-1920). Формування тогочасною жур-кою громадської думки.
- •19. Фейлетон як один із провідн жанрів укр. Публіцистики 19ст. - 1пол 20ст. (на прикладі кільк авторів і їхніх творів).
- •20. Особливості портретного нарису в укр жур-ці кінця 19 – поч 20 ст (на прикладі авторів і робіт).
- •21. Дискусія та полеміка між своїми на сторінках укр преси д.П. 19ст – п.П.20 ст
- •22. Осмислення ролі літ праці в публіцистиці укр письменників хіх- поч. Хх ст. (на прикладі кількох авторів і їхніх творів)
- •23. Визначення основних шляхів розвитку укр преси у публіцистиці укр письменників поч. ХХст (на прикладі кількох авторів і їхніх творів).
- •24. Засоби використання пародії, сатири та гумору в публіцистиці укр літераторів поч хх століття. Створення політичних портретів в укр пресі доби нац-визвольних змагань
- •25. Ієрархічна структура радянської жур-ки. Ідеологічні принципи і постанови в керівництві змі
- •26. Світоглядні тенденції у публікаціях літературно-мистецьких журналів 20–30-х рр. Хх століття (Східна та Західна Україна).
- •27. Укр таборова преса хх ст: причини та умови, періодизація, хрон і тер межі, кількісно-якісні х-ки, загальне спрямування часописів, видатні публіцисти і громадські кореспонденти.
- •30. У чому полягав «кримінальний злочин» і.Дзюби після ознайомлення громадськості з його працею "Інтернаціоналізм чи русифікація"?
13. Інформаційна діяльність у таборах укр військовополонених під час 1св війни.
Поважної уваги заслуговує видавнича і пресова діяльність СВУ. Його органом став "Вістник Союзу Визволення України", який у 1918 р. був перейменований на "Вістник Політики, Літератури й Життя". Почав виходити у 1914 р. Виходив 2-4 рази на місяць, а з 21.10.1915 р. як тижневик. Редакція складалася з В. Дорошенка, О. Бачинського та М. Возняка. Окрім статей про політ стан Союзу, ще нац-визв руху і життя, політ, культ та економіч справи укр народу в Австрії, життя на окупованих українських землях.
ПРЕСА ПОЛОНЕНИХ УКРАЇНЦІВ У ТАБОРАХ АВСТРО-УГОРЩИНИ ТА НІМ
Під його впливом незабаром почали власні таборові органи:"Просвітний Листок", що пізніше перетворився у "Громадську Думку" у Вецлярі, "Розвага" у Фрайштадті, "Розсвіт" в Раштадті, "Вільне Слово" у Зальцвельді тощо. Спільна риса культурності і щирого, теплого тону поруч із зрозумінням завдань. Зміст: змагання редакції виконати своє завдання нац усвідомлення; найглибші думки відірваних від рідного краю.
Початок цій пресі поклав "Просвітний Листок" (1915). Спочатку двічі на місяць, потім тричі і, врешті тижневик. 1917 року назву змінено на "Громадську Думку", що виходила 6 разів на місяць, а потім - 2 на тиждень. Чимало співробітників містили свої твори під прибраними іменами. Були тут поез, новели, оповідання, спомини, статті на нац-політ та культ теми, огляд громадського і політичного руху, вісті з Росії і світу, хроніка таборового життя і т.д, листи полонених з висловами признання праці СВУ, листи, що знайомлять з умовами життя і праці полонених, посмертні згадки, без яких майже не бувало числа. "Коли скінчиться війна, — писало "Вільне Слово", — то нас жде друга війна, наша хатня війна, жорстока війна з нашим клятим повсякчасним ворогом — з російським правительством "(Животко)
14. Основні ідеї «Одвертого листа до галицької укр молодежі» і.Франка
У творі «Одвертий лист до галицької укр молодежі» Франко закликає її до об’єднання, оскільки всі ми українці і не має окремо українців галицьких. Заклик до праці та навчання, щоб допомогти укр-цям в Рос. імперії. Іван Франко вважав, що у процесі становлення модерної нації вирішальну роль має відіграти справжня нац еліта, що стане дороговказом у незалежне політ майбутнє, зміцнюватиме нац дух та працюватиме на ниві культури й політики. Великі надії автор покладає на молодь, якій судилося втілити його омріяний нац ідеал. Він закликає її „навчитися чути себе українцями” (усвідомлювати себе представниками укр нації) і це почуття не може проявлятися у загумінковому патріотизмі та на словах, а має „вести за собою практичні консеквенції”. Моральне переродження укр нації мусить стати результатом праці над згуртуванням народу на основі його мови, традицій, звичаїв, ментальності. Подолання «китайської стіни» має полягати в переході преси та літ-ри на вищий рівень, коли не захоче гинути в конкуренції з тим типом літ-ри і преси, що виробився в Росії, невважаючи на цензурний тиск, а може, власне завдяки йому. «Величезна дійова задача укр.молодежі» - перетворити з народу укр націю. Адже народ – це лише історична спільність людей, який об’єднує спільна територія у той час, як нація– це історична спільність людей, об’єднані мовою. культурою і т.д. Описуючи поняття «українського партикуляризму» Франко закликає не ігнорувати особливості укр нації та почати боротьбу за відокремлення. Це одне з завдань, яке на думку Франка, має виконати галицька укр молодь.