1. Вплив цензури (розпоряджень, указів, постанов тощо) на розвиток укр період. Преси у XIX - на поч. XX ст.

1863 р. – Валуєвський циркуляр про заборону давати цензурний дозвіл на друк. укр.мовної духовної і популярної освітньої літ-ри. Тоді ж видали таємний наказ цензурі, що забороняв друкування книг та ін публікацій укр мовою, хіба що твори красного письменства рос. правописом. Тяжко цей наказ відчуло укр. суспільство, а зокрема «Українська Громада».

У 1874 році газету «Ки́евский телегра́ф» відкупила Я. Гогоцька. Співпрацювали М. Драгоманов, М. Лисенко, В. Антонович та ін. У статтях і матеріалах, які публікувалися в «Ки.Тел.», розглядалися питання розвитку укр. нац. руху, економічні, політичні та культурні проблеми в Ук. Так "Ки.Тел." став органом укр.думки, що йшов, як і колишня "Основа", шляхом ідей Кирило – Мефод. братства. Але журнал репресували, тож члени редакції та співробітники покинули часопис.

Як наслідок видання Вал цирк – літ укр. суспільство почало зростати. На поч. 70-х років проявило себе низкою наук, літ, публіц праць.

1876 р. – вийшов Емський указ Олександра II про заборону друк та ввозу з закордону укр.літ, а також про заборону укр. пісень. Наслідки Емсь ук – припинення видання «Киевскоготелеграфа». Звільнено Драгоманова з посади в універі св. Володимира, після чого він поїхав до Женеви та почав видавати «Громаду» і заснував Укр вільну друкарню. Щойно з початком XX ст. цензурна практика дещо послабшала. На сторінках "КиевскойСтарины" почали з'являтися навіть укр.твори Виннич, Грінченка, Коцюбинськ, П. Мирного та ін.

2. Основні напрями розвитку жур-ки в Харкові (1пол 19с)

Програма молодої укр журналістики в час її народження, дивлячись на хронікарський зміст, іде вдвох напрямках. Один з них — наук-літ (історія, етнографія, красне письменство, тощо), другий — сатир-літ.

Обидва ці напрямки визначаються одною спільною рисою: своїм основним змістом прислуговувалися пробудженню в укр.суспільстві нац думки і почуття. Це провадило до організації нац-громадських сил і до створення основ їх розвитку.

Представником першої течії в молодій укр журналістиці на східноукр землях 1816 р. стає журнал "Украинский Вестник", одне з головних завдань якого — "...дать лучшее поняте о здешнем крае", а також ознайомлення читачів з історією України та збудження почуття любові до неї". Щойно за 4 роки після "Украинского Вестника" робить Харк універ нову спробу видає в 1824 р "Украинский Журнал". Редактором цього нового журналу призначив університет П. Гулак-Артемовського. Програма журналу охоплювала все, що торкається історичних відомостей, успіхів у науці і мистецтві, хліборобстві, торгівлі, промисловості та інших достопам'ятностей України; всі роди прозаїчної творчості; всі роди поетичної творчості;

Представником другої течії в молодій укр.журналістиці був часопис — "Харьковский Демокрит", що виходив у Харкові 1816 р. У цьому журналі були: гумор, байки, епіграми, оди; оповідання, казки, подорожі; різні пісні; забави, шаради.

Заступники часописів - альманахи

Першим з альманахів стає 1831 р. "Укр. Альманах". Другим альманахом була "Утренняя Звезда", де містили свої твори Квітка-Основ'яненко, Гулак-Артемовський, Є. Гребінка та ін. Зокрема звертає того часу увагу "Запорожская Старина".

У 40 роках XIX ст. зявилися чотири альманахи-збірники. В першу чергу, це цінні збірники, що їх 1840 р. почав видавати Максимович під назвою "Кіевлянин". В цей же час зявл.альманах під назвою "Ластовка", що вийшов у Петербурзі 1841 р. у виданні і за редакцією Є. Гребінки. Того ж 1841 року - альманах, який видав Ол. Корсун під назвою "Сніп". А в 1843—1844 рр. - альманах "Молодик",якого вийшло 4 книжки.