ргз_урп_

31

Таблиця 4.2. – Продуктивність на причальних комплексах при обробці

відповідного вантажопотоку (Pij), т/добу

Обмеження другої групи, що відображає використання пропускної здатності терміналу:

1410x11 + 940х21 ≤ 6574,611;

1175х12 + 1175х32 ≤ 8529,226;

1645х23 + 705х33 ≤ 5686,15;

Обмеження третьої групи, які є умовою невід'ємності змінних: x11 ≥ 0, x12 ≥ 0,

x21 ≥ 0, x23 ≥ 0, x32 ≥ 0, x33 ≥ 0. i=1,2,3; j=1,2,3.

Підготуэмо таблицю вихідних даних (табл.4.3).

Таблиця 4.3. – Підготовка вихідних даних для використання засобу «Пошук рішення».

32

Далі приводимо матрицю відповідності (табл.4.4).

Таблиця 4.4. – Матриця відповідності між транспортними характеристиками вантажів і спеціалізацією причалів.

Примітка: "1" - вантажопотік відповідає спеціалізації причалу; "0" - вантажопотік не відповідає спеціалізації причалу.

Надамо копію звіту використання Excel у вигляді Рисунків 4.1, 4.2.

33

Рисунок 4.1. Відображення результатів оптимального плану.

34

Рисунок 4.2. Звіт за результатами.

Надамо оптимальний план розподілення вантажопотоків Хij між вантажними комплексами порту у вигляді заповненої таблиці вихідних даних, табл. 4.5.

Таблиця 4.5. – План розподілення вантажопотоків Хij між вантажними комплексами порту.

35

Висновок:

У результаті вирішення поставленої задачі враховуючи спеціалізацію причальних комплексів (матриця відповідності) вантажопотік було розподілено наступним чином:

-перший вантажопотік Q1 повністю засвоюється на першому та другому причалах.

-другий вантажопотік Q2 майже повністю засвоюється на першому та третьому причалах.

-третій вантажопотік Q3 повністю засвоюється на третьому причалі.

При цьому вся пропускна спроможність причалу №3 використовується на 100%. Потужності причалу №3 застосовуються для перевалки двох типів вантажопотоку (Q2, Q3), потужності причалу №2 використовуються на 12% для перевалки одного типу вантажопотоку (Q1) Потужності причалу №1

використовуються для перевалки одного типу вантажопотоку (Q1).

При такому розподілі значення цільової функції (собівартість при виконання вантажних робіт) складає майже 417 тис. долл.

36

5. ВИРІШЕННЯ РОЗПОДІЛЬНОЇ ЗАДАЧІ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДУ НАЙБІЛЬШИХ РІЗНИЦЬ

Постановка задачі.

Порт, упродовж планового періоду, повинен розподілити три вантажопотоки

(j=1,3) між трьома вантажними комплексами (i=1,3).

Заплановані об’єми виробництва за кожним напрямком складають Qi:

Відомо:

-пропускна здатність причального комплексу Пj, т.

-витрати терміналу Сij, дол.

-продуктивність терміналу за спеціалізацією Рij, т.

Економіко-математичний вигляд задачі:

де Хij – параметр управління, що відображає кількість вантажу і-го вантажопотоку закріпленого за терміналами порту, згідно з їх спеціалізацією.

Цільова функція (49) мінімізує витрати з опрацювання вантажопотоків по терміналам.

Вираз (50) – обмеження першої групи, характеризують використання вантажопотоків кожного типу.

Вираз (51) – обмеження другої групи відображають використання пропускної спроможності термінала.

37

Обмеження третьої групи (52) являють собою умови невід'ємності змінних.

Позначення змінних задачі наведено в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1. – Позначення змінних задачі.

Загальна та розгорнута математична модель розподілення вантажопотоків між вантажними комплексами порту:

Цільова функція:

Z= 24х11 + 26х12+ 21х21+ 21х23+ 27х32+25х33 min;

Обмеження першої групи, яке характеризує використання вантажопотоків кожного типу:

x11 + x12 = 8;

x21 + x23 = 2;

x32 + x33 = 7.

Обмеження другої групи, що відображає використання пропускної здатності терміналу:

1410x11 + 940х21 ≤ 6574,611;

1175х12 + 1175х32 ≤ 8529,226;

1645х23 + 705х33 ≤ 5686,15;

Обмеження третьої групи, які є умовою невід'ємності змінних:

38

x11 ≥ 0, x12 ≥ 0,

x21 ≥ 0, x23 ≥ 0,

x32 ≥ 0, x33 ≥ 0.

i=1,2,3; j=1,2,3.

Підготую таблицю вихідних даних та запишу у вигляді таблиці 5.2.

Таблиця 5.2. – Підготовка вихідних даних для розв’язку.

Приводжу матрицю відповідності у вигляді таблиці 5.3.

Таблиця 5.3. – Матриця відповідності між транспортними характеристиками вантажів і спеціалізацією причалів.

Примітка: "1" - вантажопотік відповідає спеціалізації причалу; "0" - вантажопотік не відповідає спеціалізації причалу.

39

Надам оптимальний план розподілення вантажопотоків Хij між вантажними комплексами порту (заповнену таблицю вихідних даних),таблиця 5.4.

Алгоритм метода «Найбільших різниць».

Визначення середнього значення собівартості вантажопереробки ( ̅) 1 тони вантажу і-го вантажопотоку:

̄1 = 1410+117524+46 = 0,019 дол./т

̄2 = 940+164521+21 = 0,016 дол./т

̄3 = 1175+70527+25 =0,027 дол./т

b. Визначення значення вантажообробки з максимальною собівартістю

(max̅̅̅) – базовий вантажопотік.

̅̅̅̅Sb = max{0,019; 0,016; 0,027} = 0,027(S̄3)

c. Визначення собівартості перевалки 1 т вантажу базисного вантажопотоку на терміналах з необхідною спеціалізацією.

27

S̄32 = 1175 = 0,0229

25

S̄33 = 705 = 0,0354

d. Визначення величини оцінки δ(«дельта») для кожного осередка основного блоку робочої таблиці.

Очевидно, що для базисного вантажопотоку ці оцінки будуть рівні 0.

Позитивні оцінки δij відображає величину економії при освоєнні і-го вантажопотоку на j-му причальному комплексі порівняно з базисним варіантом.

Негативні оцінки δij характеризують втрати.

По-перше, розподіляємо позитивні оцінки (економію). По-друге – розподіляємо значення з нульовим показником. В останню чергу – негативні значення.