4.3. Механізм біржової ф’ючерсної торгівлі

Механізм біржової ф’ючерсної торгівлі складається з таких елементів:

– організація біржової торгівлі ф’ючерсними контрактами;

– порядок розрахунків і порядок ліквідації ф’ючерсних контрактів;

– організація виконання ф’ючерсних контрактів.

Торгівля ф’ючерсним контрактом починається з подачі клієнтом заявки представнику брокерської фірми, яка торгує на біржі. Заявка включає дані про товар, терміни постачання, кількість контрактів і ціну. Щодо ціни, то клієнт обумовлює або її граничні значення, або дає наказ продати (купити) контракти за поточною біржовою ціною.

Представник брокерської фірми передає заявку по телефону або безпосередньо в біржовий зал брокеру, який працює на дану фірму, чи у свій інформаційний центр, якщо час роботи біржі вже закінчився.

Існує два методи біржових торгів ф’ючерсними контрактами: публічна торгівля, під час якій угоди укладаються викриком, що дублюється сигналами пальців рук. У країнах Південно-Східної Азії подекуди розповсюджена «торгівля пошепки».

Технологічно процес купівлі-продажу ф’ючерсних контрактів умовно можна розділити на ряд послідовних етапів.

Техніка укладання ф'ючерсних контрактів на біржі.

1. Рішення клієнта. Клієнт оцінює ліквідність ф’ючерсних контрактів, тобто їх вільну і швидку купівлю-продаж, визначає витрати, пов'язані зі здійсненням купівлі-продажу. Після цього клієнт ухвалює рішення про купівлю-продаж ф’ючерсних контрактів, тобто про участь у ф’ючерсних торгах.

2. Висновок договору на брокерське обслуговування. Особисту участь у торгах можуть брати посередницькі фірми і брокери. Клієнт встановлює договірні стосунки з фірмою, що є посередником на ф’ючерсному ринку.

Між ними укладається договір на брокерське обслуговування. За даним договором клієнт доручає посередницькій фірмі:

– відкрити для клієнта в Розрахунковій палаті (РП) особовий рахунок;

– укладати угоди на купівлю-продаж ф’ючерсних контрактів від імені і за рахунок клієнта;

– надавати клієнту інформаційні і консультаційні послуги, пов’язані з торгівлею ф'ючерсними контрактами;

– оформляти від імені клієнта всі необхідні документи на ф’ючерсному ринку;

– стежити за станом особистого рахунка.

Невід’ємною частиною договору щодо надання брокерських послуг є угода прорахунок. Усі розрахунки з особовими рахунками клієнта Розрахункова палата здійснює на підставі угоди про рахунок, у якому міститься інформація про юридичну адресу, банківські реквізити клієнта, розміри його річного доходу і ризик-капіталу.

3. Укладання договору на обслуговування з членом РП. Посередницька фірма встановлює договірні стосунки з членом РП через укладання відповідного договору. Звичайно посередницька фірма має договір із членом РП і не переукладає його для кожного нового клієнта.

4. Замовлення клієнта. Щоб біржовий посередник виконав завдання клієнта, останній повинен надати йому заявку на виконання визначених операцій у процесі біржових торгів. У практиці біржової торгівлі такі заявки називаються торговими дорученнями.

5. Виконання замовлення. Замовлення виконується в процесі торгів на біржі. Угоди з ф'ючерсними контрактами вздійснюються в одній чи декількох секціях біржового залу чи в окремому приміщенні. Операційний зал біржі може поділятися на «піти» і «ринги». На великих біржах торговий піт звичайно розташовується трьома чи чотирма ярусами. Ринг – більш мала площадка. звичайно призначена для торгів більш «легким активом».

Організація торгів на різних біржах може в деяких деталях розрізнятися, однак, основні правила повинні відповідати світовим стандартам.

6. Інформація про минулі торги. Біржа передає інформацію про укладені ф’ючерсні угоди у відповідні інформаційні системи, що поширюють котирування цін по всьому світу.

7. Розрахунки за угодами. Здійснюючи угоду, обидві сторони вносять, на біржу заставу. Дана сума називається гарантійною маржою, а рахунок, на який вона вноситься – маржовим рахуном. Звичайно її розмір коливається в межах від 5 до 15% від поточної вартості угоди. Гарантійна маржа може бути внесена як українськими гривнями, так і векселями чи іншими ліквідними цінними паперами, а також іноземною валютою. За результатами торгів РП здійснює щоденний розрахунок прибутків і збитків (кліринг). Основою для щоденних розрахунків прибутків і збитків є котирувальна ціна торгової сесії.

Способи встановлення котирувальної ціни за кожним видом контракту визначені його умовами. Звичайно вона являє собою середнє значення ф’ючерсних цін, за якими ф'ючерсні контракти продавалися наприкінці торгового дня.