Добування
Сірку одержують з самородних руд, а також у вигляді побічного продукту при переробці поліметалічних руд, з сульфатів при їх комплексній переробці, з природних газів і горючих копалин при їх очищенні. Частка сірки отримана з сірководню зростає. Для відокремлення сірки від сторонніх домішок її виплавляють в автоклавах. Автоклави — це залізні циліндри, в які завантажують руду і нагрівають перегрітим водяним паром до 150°С під тиском 6 атмосфер. Розплавлена сірка стікає вниз, а пуста порода залишається. Виплавлена з руди сірка ще містить певну кількість домішок.
Цілком чисту сірку одержують перегонкою у спеціальних печах, сполучених з великими камерами. Пари сірки в холодній камері відразу переходять в твердий стан і осідають на стінках у вигляді дуже тонкого порошку ясно-жовтого кольору. Коли ж камера нагрівається до 120°С, то пари сірки перетворюються в рідину. Розплавлену сірку розливають у дерев'яні циліндричні форми, де вона і застигає. Таку сірку називають черенковою.
Біологічна роль в рослинництві
Сірка відіграє важливу роль в окисно-відновних процесах, активізації ферментів, синтезі білків та хлорофілу. Сірка бере участь в асиміляції нітратів рослинами і стримує їх накопичення.
Основна частка сірки в ґрунті (до 90%) знаходиться в органічній формі, яку рослини важко засвоюють. Сірка, що присутня в сульфаті SO42- — рухлива й легко доступна для рослин. Сірка посідає одне з провідних місць серед біогенних елементів після азоту, фосфору й калію. Вона позитивно впливає на якість і кількість врожаю, підвищуючи його вартість.
✅ Бере участь у формуванні білка в рослині, чим підвищує сортність зернових культур.
✅ Сприяє вивільненню в ґрунтовому розчині фосфору, калію, кальцію, магнію, заліза та інших елементів, збільшуючи у такий спосіб їх доступність для рослин і підвищуючи ефективність внесених добрив.
✅ Підвищує стресостійкість рослин: впливає на вміст хлорофілу в листі, що сприяє формуванню лігніну, який зміцнює тканини рослин. Сірка збільшує стійкість культур до вилягання, ураження хворобами і шкідниками.
✅ Сірковмісні добрива забезпечують прибавку до врожаю до 15% для зернових і до 25% для інших культур.
Незважаючи на важливу роль сірки в метаболічних процесах та формуванні майбутнього врожаю сільськогосподарських культур і його якості, не всі культури однаково реагують на її дефіцит. Так, за чутливістю до забезпечення сіркою культури поділяються на три типи:
високочутливі (соя, соняшник, ріпак, цибуля, часник) – виносять із врожаєм 45–85 кг S/га;
середньочутливі (бобові, цукрові буряки, конюшина) – виносять із врожаєм 20–40 кг S/га;
малочутливі (зернові культури та картопля) – виносять із врожаєм 10–20 кг S/га.
Таким чином, живлення сіркою слід контролювати насамперед при вирощуванні культур, що є високо та середньочутливими до її вмісту.
Дефіцит сірки впливає на продукування хлорофілу, синтез протеїну та інші метаболічні процеси. Ці порушення можуть спричинити затримку розвитку рослини та її стиглості. Якщо дефіцит спостерігається на етапі розвитку та функціонування вегетативних органів, це може зумовити втрати врожаю. Найчастіше дефіцит сірки спостерігається на ґрунтах із низьким вмістом органічної речовини (гумусу), вивітрених ґрунтах із високим вмістом заліза та на піщаних ґрунтах.