Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Бакалаврська_СТИЛІСТИЧНІ ТА ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖАНРУ ФЕНТЕЗІ.docx
Скачиваний:
14
Добавлен:
23.10.2021
Размер:
83.66 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ

КАФЕДРА ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ

Бакалаврська робота 

на тему:

СТИЛІСТИЧНІ ТА ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖАНРУ ФЕНТЕЗІ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ ДЖОРДЖА Р.Р МАРТІНА “ГРА ПРЕСТОЛІВ”

Студента 41-АК групи

факультету іноземної філології

денної форми навчання

спеціальності 014 Середня освіта

Науковий керівник:

кандидат філософських наук,

 доцент кафедри англійської філології

Допущен до захисту

_____”__________________ року

Завідувач кафедри ___________________________________________

 (підпис) (наук. ступ., вчене звання, прізвище та ініціали)

Декан факультету 

іноземної філогії____________________д. філол. наук., проф. Зернецька А.А. 

Національна шкала__________

Кількість балів__________

Оцінка ЄКТС__________

Київ-2021

ЗМІСТ

ВСТУП 5

РОЗДІЛ 1 “ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІНГВІСТИЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЖАНРУ ФЕНТЕЗІ” 9

1.1 СУТНІСТЬ ХУДОЖНЬОГО ЖАНРУ ФЕНТЕЗІ 9

1.2 ЖАНРОВІ ОСОБЛИВОСТІ ФЕНТЕЗІ 17

1.3 ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛІТЕРАТУРНОГО ЖАНРУ ФЕНТЕЗІ 31

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 42

РОЗДІЛ 2 “СТИЛІСТИЧНІ ТА ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖАНРУ ФЕНТЕЗІ У РОМАНІ “A GAME OF THRONES” 44

2.1 СТИЛІСТИЧНІ ПРИЙОМИ ХУДОЖНЬОГО ЖАНРУ ФЕНТЕЗІ ДЖ.РР.МАРТІНA “A GAME OF THRONES” 44

2.2 ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОМАНУ ДЖ.РР.МАРТІНА “A GAME OF THRONES” 48

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 85

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 86

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 88

ВСТУП

В даній роботі розглядаються лінгвістичні особливості художнього жанру фентезі та видатна робота цього жанру американського письменника Дж.Рр.Мартіна “A game of thrones”. Перший розділ дослідження є теоретичним. Він складається із трьох підрозділів. У першому буде розглядатися літературним жанр фентезі: коли вперше серед лінгвістів з'явилося поняття фентезі та які вчені займалися дослідженням цього жанру.

У наступному підрозділі будуть розглядатися особливості жанру, тобто що саме притаманне жанру фентезі, які існують підходи до класифікації. Наприклад, згідно проблемно-тематичному принципу існує 4 види фентезі, зокрема: містико-філософське, метафоричне, героїчне та жахливе. Кожному з підвидів притаманні свої особливості. Останній, третій, підрозділ буде включати в себе інформацію про використання художніх прийомів авторами-фантастами художнього жанру фентезі. Використання топонімів, епітетів, риторичних фігур, порівнянь може застосовуватись у інших літературних жанрах. Однак, використання квазіреалій та штучної мови притаманне лише творам жанру фентезі. Синтаксичний спосіб утворення нових слів, іншими словами неологізмів, може налічувати в собі певні схожості існуючих мов.

Другий розділ присвячений практичному дослідженню романа Дж.РР.Мартіна “A game of thrones”. Він буде складається із двох підрозділів. У першому будуть розглянути стилістичні прийоми автора на прикладі роману: як саме проявляється техніка зіставлення на прикладі персонажів однієї сім'ї Старк та Арії, контраст у погодних умовах географічного положення світу, який описується у романі. Назва циклу до якого входить роман автора, “A Song of Ice and Fire”, демонструє використання автором такого художнього прийома як оксюморон. Схожість між країною Вестеросом та середньовічною Англією говорить про те, що автор користувався реальними історичними джерелами для створення ірреального світу.

У другому підрозділі будуть розглянуті лексико-семантичні одиниці роману більше поглиблено. Девізи окремих будинків сімей, Старків, Таллів, Ланністерів та їхня лексика, коли вони говорять між собою. Розглянемо ієрархічну структуру та розподіл політичних посад у державі. Проаналізуємо терміни, наприклад, “lords” чи “knights” з'ясуємо чим займаються представники кожного з них. У кінці кожного з підрозділів буде висновок, який підсумує аналіз. Після другого розділу буде головний висновок усієї роботи.

Невелика кількість дослідників звертала увагу на жанр фентезі як на самостійний жанр літератури: І.В.Близнюк, Є.С.Бондіна, Н.В.Дроздова, О.Г.Куланова. Зокрема творчість Дж.РР.Мартіна зробили спробу ширше розглянути у контексті художнього жанру фентезі такі зарубіжні науковці: Р.Браун, Н.Геверс, Л.Міллер, Д.Поніводжек. Тому актуальність даного дослідження полягає у відсутності комплексного дослідження творчості американського письменника та лінгвістичних особливостей його твору “A game of thrones”, який вперше був опублікований у 1996 році. Виявлення стильових прийомів, які притаманні жанру фентезі, стане головною метою нашого дослідження. Для того, щоб досягти поставленої мети у роботі вирішуються наступні завдання: проаналізувати жанр фентезі; дослідити лінгвістичні особливості жанру фентезі; виявити стильові особливості, які можуть зустрічатися у багатьох творах жанру фентезі; конкретизувати лексико-семантичні особливості жанру фентезі на прикладі роману Д.РР.Мартіна “A Game of Thrones”. Об'єктом дослідження є особливості використання лінгвістичних прийомів жанру фентезі. Роман художнього стилю жанру фентезі Дж.РР.Мартіна “A game of thrones” є предметом дослідження. Використання штучних мов, архаїзмів та неологізмів у даному романі та загалом у художньому жанрі фентезі стануть об'єктом поглибленого аналізу.

Дослідження відбувалось із використанням таких методів: семіотичний аналіз, структурний, словотвірний аналіз, а також загальнофілософський. Наукова новизна дослідження полягає у поглибленому аналізі лексики та стильових прийомів роману. Практичне значення полягає в тому, що результати даної роботи надалі можуть застосовуватись для подальших досліджень жанру фентезі та роману Дж.РР.Мартіна “A game of thrones”. Робота складається з вступної частини, двох розділів та списку використаних джерел. Обсяг роботи складає 64 сторінки, де на основний текст приходиться 60 сторінок.

Розділ 1 “теоретичні засади дослідження лінгвістичних особливостей жанру фентезі”

1.1 Сутність художнього жанру фентезі

Вважається, що термін “фензеті” виник після виходу роману Р.Толкіна “Володар перснів” у 1954 році. Український літературознавець Р.Гром'як вважає що фентезі з'явилось ще раніше: виникнувши у 20-ті 30-ті роки XX століття в англомовній літературі, під впливом критики та випробуванні часом, зазнав певної еволюції. Термін “фентезі” перекладається з англійської як “вигадка” або “фантазія”. За думкою А.Волкова, фентезі визначається як художній літературний жанр деміургійного дискурсу. Підтверджуючі теорію Р.Гром'яка, науковець вважає, що фентезі виник у 1930-ті роки у джерелах англомовної літератури саме як опозиційний жанр наукової фантастики. [34,с.593] За Т.Степанівською, основним джерелом виникнення фентезі як особливого виду художньої літератури, де вільна гра уяви здатна порушити будь-який закон реального світу, ввести будь-яке диво і чарівництво як доданка змісту і форми, є міф і казка" (Степанівська, 1982: 42) За українським тлумачним словником Словник.UA, жанр фентезі подається як жанр художньої літератури, який походить у Великій Британії у середині XX століття, та примикає до жанру фантастики, але в більш простій та “казковій” манері, що у якому використовуються значні часово-просторові переміщення істот або людей до інопланетних світів або штучних організмів та міфологія давніх цивілізацій. До того ж, у наші дні цей жанр проявляється у кіно, живописі та віртуальних іграх та який бере свій початок з часів Давньої Греції.

Яскравим прикладом стануть роботи О.А.Ковтун, О.Леоненко. Вони вважають, що фентезі та наукова фантастика мають похідні риси від жанру фантастики в цілому саме через наявність певних загальних рис, які можуть відноситись як до фантастики, так і до фентезі.

Доцільним тут буде процитувати Р.Желязни, за думкою якого ці риси стають спільними для обох жанрів літератури: “Як у науковій фантастиці, так і в фентезі, ми маємо змогу використовуємо криве дзеркало,але,незважаючи на це, воно якимось чином, демонструє абсолютно всі елементи, які постають перед ним. У ньому особлива увага приділяється аспектам реальності, які ви хочете вказати автору. Спроба зробити наукову фантастику і фентезі це особливий спосіб говорити про бездоганний сучасний світ. [7]"

Фентезі – це особливий жанр літератури, заснований на використанні та поєднанні мотивів казки та міфології. Цей жанр являє собою надзвичайно важливу роль не лише в літературному процесі, але й у розвитку людської культури в цілому, адже є прикладом тісних зв'язків різних видів мистецтва. Він сформувався у сучасному вигляді на початку ХХ століття і поширився на багато інших видів мистецтва, таких як музика, живопис, скульптура, кінематограф та навіть мультиплікація. До того часу жанр фентезі не виділявся у літературознавстві, та сам термін "фентезі" не використовувався, а тому дослідники досить довго розглядали його як окрему частину жанру наукової фантастики. Але твори в жанрі фентезі, як правило, не підлягають прогнозуванню та логічному тлумаченню, як наукова фантастика. В них використовуються не підвладні нашому розумінню мотиви чарівництва та магії, а також певні елементи лицарського епосу в поєднанні з реалістичною манерою оповідання, зображуються віртуальні світи, які, як правило, мають середньовічний антураж, та керуються не технічною психологією, де магія більшою частиною виконує роль науки.

У сучасних літературознавчих дослідженнях є альтернативні способи визначення категорій жанру фентезі. Ккласифікація ґрунтуються на різних підставах вже досить давно. За проблемно-тематичний принципом класифікування жанру фентезі виділяють наступне: особливості жанру та стилю, хронологічний аспект, поява та утворення нових жанрів. До того ж, за класифікацією фентезі відповідно до проблемно-тематичного стилю, можуть виділятися деякі підвиди: героїчне фентезі, релігійне (християнське чи окультне), готичне фентезі.[22]

Кількість предметів в тій чи іншій спеціальності також відповідає за утворення підвидів жанру. Наприклад, це може бути міське фентезі: утворення ірреального світу, основою якого є принципи сучасного життя у місті. Авторами “міського фентезі” є Л.Томсон, Т.Фіджері, С.Лук'яненко.

Щодо ставлення Мартіна до фантастики однозначної відповіді науковці не мають. Звичайно, що теоретичне підґрунтя автор досліджував у власній манері, для того, щоб мати суб'єктивну оцінку.

Наукова фантастика була для Мартіна розвагою, він не сприймав її серйозно. У тому ж 1977 році близький приятель Джорджа, письменник Том Ремі отримав престижну винагороду, премію Джона Кемпбелла. Радість від нагороди була недовгою: невдовзі товариш помирає від серцевого нападу. Ця подія штовхає хлопця на подальший творчий шлях. Він переосмислює свої погляди на наукову фантастику і приходить до висновку, що життя дуже коротке і часу може не вистачити аби закінчити свої твори.

Після того, у доволі короткий час виходять новела “Dying of the Light” і збірник історій “Songs of Stars and Shadows”. За 17 років, за 1979 року і аж до 1996 року, коли з'являється “A Game of Thrones”, публікується цілих 16 робіт автора у фантастичному жанрі.

Одним з головних прийомів автора була невелика за обсягом форма, завдяки якій він міг розкривати нові погляди на вічні теми. Наприклад, у “A Song for Lya” зіставлятися теми космосу і релігії, що дає змогу отримати певні суб'єктивні відповіді щодо можливості існування у далеких галактиках людських вірувань.

У першому оповіданні “With Morning Comes Mistfall” автор поглиблюється не на конфліктах, а на переживаннях й почуттях героїв, додаючи в уста героя власну концепцію світобачення. Пацифістські погляди нерідко зустрічаються у героїв, так само як автор відмовився проходити службу в армії, а проходив альтернативну.

Інша новелла, “Sandkings”, була також невеликою за обсягом. Вона отримала такі літературні винагороди як премія “Хуго” та “Nebula Award”, які присуджуються виключно американським творам.

Джордж Мартін підійшов до опису вампирів з іншого боку. З його точки зору, виходить, що це інша раса, яка може існувати паралельно з людьми. Дуже деталізований опис істоти та атмосфера, яка місцями може захватити подих і раптом завершитись несподіваним фіналом сильно відокремлює автора від інших письменників. “Interview with the Vampire” від Анни Райс не чіпляє настільки сильно, наскільки це робить “Fevre Dream”. У Мартіна вампири не такі жорстокі і кровожерливі, а навпаки, вони здаються досить гуманними на мрійливими. Автор не додає магічних атрибутів чи магічних здібностей. Існування вампирів пояснюється відмінністю генетичних рис, які сформувались завдяки часу та життю в інших умовах з відсутністю альфа-випромінювання.

Окрім коротких за формою робіт, характерною є ще одна риса, яка пов'язана із персонажами. Річ у тому, що вони дуже детально проілюстровані, кожен зі своєю системною лінією характерних рис, а також використанням надприродних та фантастичних, відповідно до нашої реальності, вміннь. В центрі подій “Tuf Voyaging” стає великий за своїми габаритами вчений Таф, який подорожує галактикою. Він допомагає іншим планетам у розвитку за що отримує певні матеріальні кошти. У разі, якщо планета банкрот, то він відшкодовує певні ресурси на свій лад.

Взагалі, Мартін є одним із класиків сучасної фантастичної літератури, завдяки своєму неповторному стилістичному прийому порівняння. Цей прийом використовується дуже часто протягом його ранньої творчості (твори: “Override”, “The Second Kind of Loneliness”; новели: “Nightflyers”, “The Armageddon Rag) так і пізніших видань, зокрема “The Sons of the Dragon” та “Hunter's Run”. Він використовує порівняння через відсутність у рідній, англійській мові, таких термінів, які повністю змогли би описати сутність подій. До того ж порівняння допомагає читачу сильніше зануритись в атмосферу надприродного та краще зрозуміти риси героїв.

У більшості випадків, порівняння використовується у розповіді подій чи описі предметів: власна мова автора, виражена у третій особі однини. Дуже рідко ми можемо бачити, як у прямій мові персонажів бувають присутні порівняльні звороти. Описово-зображувальна форма порівняння зустрічається у мові автора, у той час, як субєктивно-пізнавальна використовується у діалогах та під час прямого мовлення персонажів.

Використання антитези є ще одним улюбленим прийомом автора. Взагалі, для того, щоб читач зміг чіткіше зрозуміти авторський посил та структуру ірреального світу, одного порівняння буде замало, навіть, якщо воно використовується у різних формах.

Антитеза Мартіна ширше розкриває задум, а інколи змушує читача додумувати самостійнно подальший розвиток подій. Більш того, це дає можливість не обмежуватись однією лексикою, а навпаки, ще більше описувати те, що відбувається. Яскравим прикладом буде назва не якогось вигаданого елемента, а взагалі цілого цикла “A Song of Ice and Fire”.

Може здаватися, що до таких прийомів вдавались й інші автори, такі як А.Азімов чи Д.Толкін. Звичайно, що вони призвели значений вплив на автора, який був шаленим фанатом обох. Проте, навіть на ранніх стадіях свого творчого шляху він переріс етап сліпого наслідування лексичних та стилістичних прийомів інших авторів.

Д.Мартін пішов іншим чином, не обираючи якийсь один прийом на певний сюжетний елемент, а комбінуючи усі доступні для його мови прийоми, про які було згадано раніше: порівняння та антитеза. Він удосконалює це використанням, звичайно ж, оксюморона, тобто поєднує такі фігури, які неможливо об'єднати за одним критерієм. Огонь виражає могутніх драконів, міць яких неможливо протиставити силі білих ходаків, льоду. До того ж, тільки пламя може здолати велику кригу льоду.

Таким чином, ми можемо зробити висновок, що Мартін не використовує у власних творах лише один прийом для зображення ірреального світу таким чином, щоб читач максимально перейнявся матеріалом. Певні ситуації із реального життя наклали свій відбиток на майбутні публікації. Однак, протягом всього творчого шляху, письменник майстерно комбінує лексичні елементи, залишаючись при цьому однією з головних фігур у великому жанрі фентезі.

Невелику за обсягом форму він використовував як елемент нетривалих оповідань, де була спроба отримати інший погляд на вічні теми. Зокрема: релігія людини і космос та постійні переживання людей з приводу любовних стосунків.

У схожість із великими об'ємами, ми можемо відокремити детальний опис фантастичних предметів, які не існують у нашій реальності. Додатково особливу увагу автор приділяє характерам героїв, їхнім діям та причинно-наслідковим зв'язкам.

Однією із лексичних особливостей жанру фентезі є використання порівнянь для покращення розуміння подій, які відбуваються із персонажами. Описово-зображувальна форма порівняння найчастіше використовується під час детального опису подій, в той час інша форма художнього засобу, суб'єктивно-пізнавальна, застосовується в монологах і діалогах, а також під час прямого мовлення.

Антитеза Мартіна, на наш погляд, додає у певних ситуаціях комічності та спокою, що дає змогу диференціювати напруженні моменти на маленькі частини слабшого емоційного фону. Або ж, такий стиль доповнює авторський задум власними переживаннями читача, а також дає змогу “додумати” майбутні події у творі.