Тема 2. Протокол. Співвідношення та індивідуальні особливості медичних працівників

Тема 2. Завдання з теми «Співвідношення та індивідуальні особливості медичних працівників»

1. Надішліть фотокопію написаного від руки конспекту з теми практичного заняття, який відображає опрацювання вами питань з «Переліку питань для самопідготовки по темі заняття» (знаходиться у Teams в учбових матеріалах групи).

2. Заповніть таблицю.

Рівень адаптації	Суть рівня
Психофізіологічна адаптація	Властивість організму доцільно перебудувати свої функції відповідно до змін навколишнього середовища.
Психічна адаптація	Здатність до збереження цілісності та адекватності реагування на різні ситуації навколишнього середовища.
Психосоціальна адаптація	Адаптація особистості до соціуму, характеризує процеси соціальної ідентифікації та соціальної взаємодії.

3. Надайте визначення поняттю «дезадаптація».

Дезадаптація – це термін що є протилежним до адаптації, тобто означає порушення взаємодії із навколишнім середовищем, посиленням проблемних ситуацій, супроводжується виникненням внутрішньоособистісних та міжособистісних конфліктів.

4. Заповніть таблицю.

«Лікарська таємниця» це:	«Медична таємниця» це:
Сукупність відомостей про хворобу, а також відомостей про сім'ю та інтимне життя пацієнта, які стали відомі меду. та фарм. працівникам у процесі лікування та не розголошуються. Розкриття цих даних можливе у випадках небезпеки для громадськості або за офіційним запитом слідчих та судів.	Інформація про стан здоров’я людини, історію захворювання, мета пропонованих тестів та терапевтичних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, яку лікар зобов’язаний надати на прохання пацієнта, його сім’ї або законних представників, якщо тільки така повна інформація не може завдати шкоди здоров’ю пацієнта.

5. Лікар виявив у хворого злоякісну іноперабельну пухлину. Виберіть правильну, на вашу думку, дію лікаря:

***А) Негайно повідомити про це хворого, приховати від родичів хворого.

Б) Приховати це від хворого, негайно повідомити родичам хворого.

В) Приховати це і від хворого, і від родичів хворого.

***Г) Негайно повідомити це і хворому, і родичам хворого.

Поясніть свій вибір.

Важко відповісти на це питання однозначно. Тому що ми не знаємо, в якому стані знаходиться пацієнт. Кожен дорослий пацієнт має право на достовірну та повну інформацію про стан свого здоров’я. Водночас інформація про стан здоров’я пацієнта є медичною таємницею, яку не можна розголошувати, і пацієнт має право приховувати цю інформацію від родичів. Але якщо пацієнт у важкому стані, варто повідомити про це його близьких.

6. Надайте визначення терміну «емпатія».

Емпатія – осягнення емоційного стану іншої людини співпереживанням. У понятті емпатія узагальнені близькі за змістом ідеї про симпатію і положення концепції вчувствования. Емпатія може бути емоційною, інтелектуальною (когнітивної) і предикативне (пророкує переживання іншої людини, його афективні реакції в конкретних ситуаціях). Розрізняють також особливі форми емпатії - співпереживання і співчуття. Співпереживання - переживання емоційного стану іншого на основі ототожнення з ним; співчуття - переживання з приводу почуттів іншого.

7. Домогосподарка, 35 років, у даний час не працює, раніше працювала лікарем. Скаржиться на відчуття мотиваційного і фізичного виснаження; почуття негативізму до чоловіка; зниження працездатності. Чи можна віднести цей стан у жінки до синдрому емоційного вигоряння? Обґрунтуйте свою точку зору.

Так, бо жінці присутні усі риси емоційного вигорання, для якого є характерними описані вище симптоми (відчуття мотиваційного і фізичного виснаження; почуття негативізму до лікарських професійних обов'язків; зниження працездатності). Люди у цей період часто звільняються чи змінюють професію, адже робота приносить їм дискомфорт (цим можна пояснити факт, що у даний момент вона не працює). Для лікування даного синдрому, корисним стане відпустка, яка буде насичена активним відпочинком та принесе багато позитивних емоцій. В подальшому для попредження появи синдрому емоційного вигорання потрібно правильно розділити час роботи і відпочинку, знайти той вид відпочинку який буде приносити задоволення (знайти для себе хоббі, що допоможе відпочити морально).

8. Лікар, 25 років, стаж роботи 1,5 років. Колеги характеризують його як емоційно черствого, «холодного», схильного до жорстоких вчинків і «чорного гумору», байдужого до периживань та прохань пацієнтів. Не боїться «виду крові», не боїться «заразитися», часто нехтує засобами індивідуального захисту при роботі. Чи можна віднести дані прояви у лікаря до професійної деформації? Обґрунтуйте свою точку зору.

Так. Бо в нього присутні усі риси «професійної деформації», яка характеризується зниженням емоційного співчуття хворому, втратою емпатії. Людина стає жорсткою, неприязною, нехтує правилами, підвищується самовпевненість та ін.

9. Протестуйте себе за допомогою психодіагностичного тесту «Професійне (емоційне) вигоряння (MBI – К. Маслач і С. Джексон у адаптації Н. Водопьяновой, Е. Старченковой) (знаходиться у папкосховищі спільноти у Teams), побудуйте графік за результатами тесту та надайте висновок до нього.

Висновок: показники тесту (Емоційне виснаження, деперсоналізація, редукція проф. досягнень) відповідають високому рівню Н. Системний індекс синдрому вигорання відповідає значенню 0,52. Тож, можна зробити висновок, що присутній синдром емоційного вигорання середнього ступеня.

10. Заповніть таблицю.

Вкажіть позитивні прояви професійної деформації лікарів, обґрунтуйте, чим і у яких випадках вони допомогають, є адаптивними	Вкажіть негативні прояви професійної деформації лікарів, обгрунтуйте, чим і у яких випадках вони заважають, є дезадаптивними
Лікар може побачити захворювання поза роботою, бо сприймає усіх як пацієнтів.	Зниження емоційного співчуття хворому, втрата емпатії.
Лікар краще виконує свої професійні обов’язки, бо не відволікається на емоції.	Сприймання пацієнта, як носія симптому чи синдрому.
Лікар не піддається суб’єктивним почуттям хворих і діє тільки з професіональної точки зору (по протоколу).	Схильність до «чорного» гумору.
Лікар робить усе, щоб встановити діагноз, не звертаючи уваги на почуття пацієнта.	Нехтування своїми професійними правилами.
Стійкість до емоціонально тяжких ситуацій.	Неприймання іншої думки з приводу своєї роботи.
Мала вірогідність розвитку емоціонального вигорання.	Відсутність в роботі терапії словом, забуття доброти до хворого, лікування ласкою і любов'ю.
Нейтральне відношення до пацієнта, що проявляється впевненістю у своїх рішеннях, вмінням внести чіткість в прояснення ситуації.	Заперечення і недооцінка необхідності моральної підтримки пацієнта.
	Безцеремонність лікарів, нетерпимість і навіть агресія, а часом і хамство при спілкуванні з хворим.
	Перебільшення значущості біологічних і недооцінка ролі соціальних і психологічних чинників хвороби.
	Елементи бюрократизму і бюрократичний стиль діяльності.
	Дефіцит милосердя, дегуманізація взаємин «лікар - пацієнт», грубість персоналу.
	Деформація етичної та юридичної відповідальності (особливо при групових формах курирування хворого).