садиба мурашка
.pdfМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Київський національний університет будівництва і архітектури
Кафедра основ архітектури та архітектурного проектування
Реферат на тему:
Садиба Мурашка (вул. Мала Житомирська, 14)
до ознайомчої практики 15.06-24.06.2021р.
ст. Руденко О.Р. (група АРХ-24б)
кер. Сєвєріна О.С. (доцент, канд.арх)
КИЇВ-2021
ЗМІСТ
1.Фотофіксація об’єкту дослідження, креслення….……………………… 3
2.Історичні відомості ...…………………………………………………..…. 9
3.Джерела інформації ……………………………………………………... 13
2
І. Фотофіксація об’єкта дослідження, креслення
3
(Ситуаційна схема, розташування об’єкта)
4
( Планування садиби 1894р.)
( Планування садиби 1900р.)
5
(Проект флігеля 1899-1900рр)
(План першочергових протиаварійних робіт)
6
(План поверху)
(фото 09.02.2019)
7
(Сучасний стан будівлі)
8
ІІ. Історичні відомості
Садиба Мурашка – це комплекс садиб недалеко від Майдану Незалежності, пам'ятка історії та архітектури національного значення.
Роки побудови: 1858, 1900, 1913
Архітектурний стиль: пізній класицизм
Площа ділянки: 0.46 га
Склад комплексу будівель:
•Особняк (№ 14-а)
Особняк являє собою одноповерхову будівлю з цокольним поверхом і горищем, побудований з цегли, у плані складної конфігурації. На ділянці, площею 320 квадратних сажнів, це 0,14 га, розташовувався сад (ліворуч), посеред подвір'я–криниця. У середині ХІХ ст. садиба належала надвірному раднику Ф. Бровінському та його дружині О. Бровінській. Будинок одноповерховий з цокольним поверхом і горищем, цегляний, у плані складної конфігурації. Зведений у стилі пізнього класицизму. Споруда — одна з рідкісних будівель доби класицизму в південній частині Верхнього міста. Анфіладне планування приміщень згодом було змінено на коридорне. Головний рустований фасад на шість вікон розчленований на три частини. У бічних пряслах вікна оздоблені трикутними сандриками, інші ж чотири — сандриками лучкової форми. Усі вікна обрамлені тичками з цегли. Першопочаткове оформлення інтер'єрів не зберіглося.
9
•Прибутковий будинок (№ 14-а)
Являє собою триповерхову будівлю з напівпідвалом і мезоніном. Прибутковий будинок побудований з цегли, у плані близький до прямокутника. Створений у ренесансно-барокових формах, він має симетричну композицію і по бокам увінчаний двома ризалітами, які мають трикутні фронтони. Перший і другий поверхи рустовані на три частини кожен. Центральну тривіконну частину будівлі завершено мезоніном, який складається з шести вікон, оформленими арковими прорізами та стрункими пілястрами. Вікна основної площини стіни оформлені фігурними сандриками. Первісний декор приміщень втрачено.
•Флігель (№ 14-б)
Двоповерхова будівля, побудована з цегли. Флігель має дерев'яні сходи, що ведуть на другий поверх. Зведений на межі садиби.
Історична хроніка:
1858р. – споруджено основну частину садиби, належить надвірному раднику Ф. Бровінському та його дружині.
1872р. – від Бровінських нерухомість перейшла 1872 до спадкового почесного громадянина Петра Григоровича-Барського, власника найбільшого паперового магазину в Києві й друкарні.
1894р. – сини П. Григоровича-Барського, виступаючи в ролі опікунів хворого батька, продали садибу, закладену в міському Кредитному товаристві на суму 44291 руб. Новим власником став київський 2-ї гільдії купець Олександр Іванович Мурашко, перед тим - власник іконостасної майстерні в Чернігові.
1900р. – імовірно, на поч. 20 ст. на місці дерев'яного з брандмауером сараю серед. 19 ст. споруджено флігель. Між ним та особняком був фруктовий сад (не зберігся), подвір'я було забруковане.
1910р. – Олександр Іванович Мурашко помер, був похований на Лук'янівському кладовищі. Нерухомість на Мало-Житомирській, 14 перейшла у спадок художнику О. О. Мурашкові, що й було затверджено рішенням Київського окружного суду.
1914р. – син Мурашка продав будівлю жителю Чернігова, дворянину Костянтину Котляревському за 100 тис. рублів.
1919р. – націоналізація. Зміни у будівлі: з встановленням радянської влади садибу націоналізовано і переобладнано під комунальні квартири.
10