Стадії рекреаційної дигресії

Стадії (фази) рекреаційної дигресії

Характеристика стадії (фази) рекреаційної дигресії

Перша

Живий надгрунтовий покрив представлений типовими лісовими видами рослин, стежки відсутні.

Друга

У складі живого надгрунтового покриву з'являються лугові види трав та бур'яни, стежки займають до 10% площі. У дібровах випадають із ІІ ярусу клен, липа, внаслідок чого більше розростається підлісок. Рекреаційне навантаження складає 2-10 люд-год/га.

Третя

Типовий живий надгрунтовий покрив для даних лісорослинних умов зберігається на 50-60% площі, а решту площі займають лугово-лісові види та бур’яни, стежки займають до 20-30% площі. На 5-30% площі покрив витоптаний повністю, і у цих місцях відмічається усихання дерев, але їх кількість не перевищує 10%. Зімкнутість намету знижується до 0,6-0,7, тому із надгрунтового покриву зникають тіньовитривалі рослини – копитняк європейський, вороняче око та ін. Рекреаційне навантаження – 10-30 люд-год/га. Ця фаза є критичною. При ній лісостан ще може самостійно виправитися завдяки регулюванню рекреаційного навантаження.

Четверта

Рекреаційне навантаження більше 30 люд-год/га. Припиняється процес лісопоновлення, підлісок зріджений із зімкнутістю намету не більше 0,2. У надгрунтовому покриві переважають лугові види. Більшість дерев суховерхі і заселені стовбурними шкідниками, багато дерев сухостійні. Здорові дерева складають не більше 50%, зімкнутість їх намету становить від 0,4 до 0,7. Лісова рослинність та підстилка зберігаються лише у куртинах підросту, підліску та навколо дерев. Переважають стежки, витоптані галявини. Утворюється деградований тип лісу з невисокою естетичною якістю.

П’ята

Зімкнутість намету деревостану – менше 0,4. Площа ділянки не є лісопокритою. Типовий живий надгрунтовий покрив зберігається на 5-10% площі.