Глава 2. Роль дорослих у ігровий діяльності дитини

  Для того, щоб збагачувати життєвий досвід дитини, з якого він буде черпати сюжети для своїх ігор, необхідно залучати його увагу до занять дорослих, обговорювати і коментувати їх (наприклад, "бабуся готує смачну їжу", "мама укладає дитину спати", "тато купає малюка, гуляє з ним "та ін.)

Перші ігрові дії дитини виникають з наслідування грі дорослого. Недостатньо просто купити малюкові ляльку і предмети догляду за нею. Дуже довго дії з цими іграшок будуть залишатися на рівні простих маніпуляцій. А якщо, розігрувати перед дитиною невеликі сюжети з ляльками і тваринами, показувати ігрові дії з ними, то незабаром дитина зможе самостійно повторити схожі маніпуляції. Наприклад, дорослий садить ляльку на стілець і звертається до неї: "Ляля, пора їсти. От тарілочка, ось ложечка. Давай я тебе погодую кашкою". Годувати ляльку і розмовляти з нею необхідно як з справжньою дитиною. Одночасно з цим залучати малюка в свою гру: попросити допомогти погодувати ляльку, розподілити з ним ігрові дії. Можна сказати так: "Машенька, давай разом погодуємо ляльку? Я дам їй кашку, а ти напій її чаєм ось з цієї чашечки". Поступово вводити в гру нові персонажі і предмети (наприклад, "Подивися, кошеня сидить сумний, він теж хоче їсти. Давай дамо їй молочка на блюдечку?"

Діти молодшого дошкільного віку не вміють планувати свою діяльність, їх дії ситуативні. Наприклад, побачив гребінець - зачесав ляльку, побачив праску - починає гладити все, що лежить на столі. Довгий час дитини буде цілком влаштовувати така гра, можна поступово наводити дитини на більш складні зразки гри, наприклад: "Лялі пора купатися. Давай вимиємо її у ванні, потім витру рушником, потім Причешу, а потім погуляємо з нею".

Ігри передбачають не бездушне маніпулювання іграшками, а, перш за все, взаємодія між персонажами. Разом з дитиною потрібно одушевляти ляльок і тварин: придумувати для них імена, звертатися до них з питаннями, відповідати за них, і обов'язково коментувати свої дії і дії персонажів. Залучаючи дитину в розмову з ляльками, необхідно ставити йому запитання від імені ляльок і тварин, тим самим провокуючи його на відповіді. Якщо дитина ще не вміє говорити, відповідати за нього і згодом він почне повторювати ваші слова, вимовляти власні.

Для розвитку фантазії та уяви необхідно замінювати іграшки іншими предметами, наприклад: ложка - це гілочка, кулька - це яблуко і т.д. Якщо приділяти особливу увагу організації сюжетних ігор дитини, то до двох років у малюка розвивається досить виражений інтерес до гри, ігрові дії поступово втрачають виключно наслідувальний характер, малюк починає активніше варіювати ігрові дії, іноді використовувати предмети-заступники.

Висновок

Гра - це не заняття і оволодіння складними сюжетами у дітей відбувається далеко не відразу. Навіть в молодшому дошкільному віці гра не завжди розгортається за попереднім планом і являє собою ланцюжок розрізнених ігрових дій. Гра формує пізнавальну активність і саморегуляцію, дозволяє розвивати увагу і пам'ять, створює умови для становлення абстрактного мислення. Гра для дітей у віці до 3 років - улюблена форма діяльності. В ігровій діяльності, освоюються ігрові ролі, діти збагачують свій соціальний досвід, вчаться адаптуватися в незнайомих ситуаціях. Розвиток творчого начала дітей у віці до 3 років засобами гри буде ефективно якщо будуть дотримані такі умови: систематичне використання ігрових методів і прийомів; будуть враховані вікові та психологічні особливості дітей у віці до 3 років; створення комфортних психолого-педагогічних умов. Також гра займає велике місце в системі фізичного, морального, трудового та естетичного виховання дошкільників. Вона є найбільш вільною, невимушеною, що приносить максимальне задоволення діяльністю дошкільника. У грі він робить тільки те, що хоче. Дитина вільно обирає сюжет гри, її дії з предметами абсолютно вільні від їх звичайного «правильного» використання.

Дитині потрібна активна діяльність, що сприяє підвищенню її життєвого тонусу, що задовольняє інтереси, соціальні потреби. Ігри необхідні для здоров'я дитини, вони роблять його життя змістовним, повним, створюють впевненість у своїх силах.

Список використаної літератури:

1. Виготський Л. С. Гра і її роль в психологічному розвитку дитини: Питання психології. - М., 1966 р

2. Дуткевич Т.В. «Розвиток гри у дитини до 3-х років» - 2012 р

3. Галигузова Л.Н. «Перші сюжетні гри малят» - 2012 р.

4. Любленська Г.О. «Дитяча психологія»