Реферат на тему: «Психолого-педагогічні особливості дітей дошкільного віку в ігровій діяльності»

Київ 2018

План

Вступ

Глава 1. Психолого-педагогічні характеристики дітей від народження до трьох років

1.1 Етапи розвитку ігровій діяльності дітей від народження до 3-х років.

1.2 Види ігор

Глава 2. Роль дорослих у ігровій діяльності дитини

Висновок

Вступ

Величезна роль у розвитку та вихованні дитини належить ігрової діяльності. Вона є ефективним засобом формування особистості дошкільника, його морально - вольових якостей, у грі реалізуються потреба впливу на світ. Вона викликає істотну зміну в його психіці. Від того, як дорослий організовує цей перший вид діяльності дитини, залежить успішність формування особистості дитини.

Знання психологічних закономірностей ігрової діяльності - важлива складова професійної підготовки вихователів дошкільних установі. Так само ігрова діяльність викликана потребою психологів, педагогів, батьків, удосконалюються методи психолого-педагогічного впливу на що формується особистість дитини з метою розвитку інтелектуальних, комунікативних і творчих здібностей, впливає на розвиток творчих здібностей дітей, особистісних якостей, гра створює позитивний емоційний фон, на якому всі психічні процеси протікають найбільш активно.

Педагог А.С. Макаренко характеризував роль дитячих ігор так: "Гра має важливе значення в житті дитини, має те ж значення, яке в дорослого має діяльність робота, служба. Яка дитина в грі, таким багато в чому вона буде в роботі. Тож, виховання майбутнього діяча відбувається, перш за все, в грі ... "

У психолого-педагогічній літературі є чимало досліджень, присвячених вивченню ігрової діяльності у дітей, наприклад: Анікєєва Н.П., Виготський Л.С., Леушина Л.А., Микадзе Ю.В., Монтессорі М., Сухомлинський В.А ., Ельконін Д.Б. і багато інших психологів і педагогів.

Глава 1. Психолого-педагогічні характеристики дітей від народження до трьох років

1.1 Етапи розвитку ігровий діяльності дітей від народження до 3-х років.

У дошкільній педагогіці гра розглядається як засіб пізнавального розвитку, виховання певних якісних і індивідуальних здібностей; як форма організації життя і діяльності дітей-дошкільнят, коли в вільно обраній і вільно протікаючій грі створюються дитячі дружні спільноти, складаються між граючими певні відносини, особисті симпатії і антипатії, громадські та особисті інтереси. У грі, як провідної діяльності, відбуваються суттєві зміни особистості дошкільника, освоєння ним суспільних ролей і зв'язків, моральних норм поведінки, його інтелектуальний та емоційний розвиток.

Вік до 3-х років - це особливий період. Після року починається новий етап розвитку дитини. Дитинство озброїло її вмінням Дивитися, слухати и керувати рухами свого тіла. Це вже не безпорадне істота, вона дуже активна в своїх діях и в прагненні до спілкування. Ці два роки - період раннього дитинства - приносять дитині нові великі досягнення. У віці від 1 року до 3 років дитина опановує такими різновидами гри, як предметно-маніпулятівна. Дослідники Новосьолова, Кисленко, Гальперін та інші вивчали проблему розвитку предметної діяльності и виділили етапи його розвитку:

1 етап: 0-1,5 року - дитина не знає функцій предметів;

2 етап: 2-2,5 року - жорсткий закріплення функції за предметом;

3 етап: після 2,5 років - відділення дії від предмета, дитина освоює функції предмета и починає використовувати одні предмети замість других (предмети-заступники, коли дитина починає переносити засвоєні способи дії на інші предмети).

В рамках предметної діяльності зароджується гра (в кінці раннього дитинства).

Перший етап розвитку ігрової діяльності - ознайомча гра. Її завдання полягає в тому, що дитина обстежує предмет-іграшку і потім виявляє особливість конкретної іграшки і за допомогою отриманої інформації може здійснювати з нею конкретні операції.

Наступний етап ігрової діяльності – відображаюча гра, в якій окремі предметно - специфічні операції переходять в дії, і дитина знаходить у предметі специфічні властивості і намагається за допомогою нього домогтися певного ефекту. Це кінцевий момент розвитку психологічного зміст гри в ранньому дитинстві. Саме він створює необхідну грунт для формування у дитини відповідної предметної діяльності.

На межі першого і другого років життя дитини відбувається наступний етап у розвитку гри: вона стає сюжетно - відображаюча. Змінюється її психологічний зміст: дії дитини імітують в умовній формі використання предмета за призначенням.

Потім настає етап власне-рольової гри, в якій діти моделюють трудові, суспільні відносини людей, які діти бачать в житті.

Щоб гра була справжньою, емоційно насиченою, що включає інтелектуальне рішення ігрової задачі, педагогу необхідно цілеспрямовано збагачувати тактичний досвід дитини, під час самостійних ігор спонукати дошкільника до творчого відображення дійсності.

Щоб гра стала динамічною, дорослому необхідно правильно визначити етапи формування гри, враховуючи вік дитини та її особистий досвід на конкретному етапі розвитку. Сформовані на його основі ігрові дії набувають особливої ​​емоційне забарвлення. В іншому випадку навчання грі стає механічним.

У міру дорослішання дітей варто оновлювати зміст навчальних ігор і умови предметно-ігрового середовища. Дорослі, виступають в ролі одного з учасників гри, спонукаючи дітей до спільних обговорень, висловлювань, суперечкам, бесід, сприяють колективному рішенню ігрових завдань, в яких відбивається спільна суспільно-трудова діяльність людей.

І так, сформованість ігрової діяльності створює необхідні психологічні умови і сприятливий грунт для всебічного розвитку дитини. Всебічне виховання дітей з урахуванням їх вікових особливостей вимагає систематизації використовуваних в практиці ігор, встановлення зв'язків між різними формами самостійної ігрової і не ігрової діяльності, що протікає в ігровій формі. Як відомо, будь-яка діяльність визначається її мотивом, тобто, тим, на що ця діяльність спрямована. Гра є діяльністю, мотив якої лежить в ній самій. Це означає, що дитина грає в те, що їй хочеться грати, а не і заради одержання якогось конкретного результату, що типово для побутової, трудової і будь-який інший продуктивної діяльності.