Питання 5. Охарактеризуйте оздоровчі завдання фізичного виховання дошкільників

Оздоровчі завдання

1. Підвищення опірності організму впливам зовнішнього середовища шляхом його загартовування. За допомогою розумно дозованих оздоровчих факторів природи (сонячні, водні, повітряні процедури) слабкі захисні сили дитячого організму

суттєво зростають. При цьому підвищується опірність

простудним захворюванням (ГРЗ, нежить, кашель тощо) і інфекційних хвороб (ангіна, кір, краснуха, грип та ін.)

2. Зміцнення опорно-рухового апарату та формування

правильної постави (тобто утримування раціональної пози під час усіх видів діяльності). Важливо звертати увагу на зміцнення

м’язів стопи і гомілки з метою попередження плоскостопості, так

як воно може суттєво обмежити рухову активність

дитини. Для гармонійного розвитку всіх основних м’язових груп

необхідно передбачати вправи на обидві сторони тіла,

вправляти ті групи м’язів, які в меншій мірі тренуються

в повсякденному житті, вправляти слабкі групи м’язів.

Необхідно також з ранніх років створювати у дитини уявлення про правильну поставу. Дієвим засобом попередження порушень постави: сутулості, асиметрії плечей і лопаток, а також сколіозів (захворювань хребта, що викликаються слабкістю м’язів спини і тривалим перебуванням тіла в фізіологічно незручних положеннях) – є фізичні вправи.

3. Сприяння підвищенню функціональних можливостей вегетативних органів. Активна рухова діяльність дитини сприяє зміцненню серцево-судинної і дихальної систем, поліпшенню обмінних процесів в організмі, оптимізації травлення і теплорегуляції, попередженню застійних явищ і т.д.

Фізична культура, надаючи природному процесу становлення форм і функцій організму, що росте оптимальний характер, створюючи сприятливі для цього умови, сприяє тим самим нормальному функціонуванню всіх систем дитячого організму.

4. Виховання фізичних здібностей (координаційних, швидкісних і витривалості). У дошкільному віці процес виховання фізичних здібностей не повинен бути спеціально спрямованим по відношенню до кожного з них. Навпаки, на основі принципу гармонійного розвитку слід так підбирати засоби, міняти діяльність за змістом і характером і регулювати спрямованість рухової активності, щоб забезпечувалося комплексне виховання всіх фізичних здібностей.

Питання 6. Визначте зв'язок теорії і методики фізичного виховання з іншими науками

Теорія фізичного виховання тісно пов’язана з рядом наукових дисциплін. Будь-яка наука не може повноцінно розвиватися, обмежуючись результатами лише власного предмета досліджень. Теорія фізичного виховання вирішує спеціальні педагогічні проблеми, що перебувають на стику декількох наукових дисциплін.

Природничі. Природничонаукова основа теорії фізичного виховання складається з комплексу наукових дисциплін (анатомія, фізіологія, гігієна, біомеханіка, біохімія та ін.). Важливе місце в цьому комплексі посідають вчення І.М. Сєченова, І.П. Павлова й сучасні дослідження вищої нервової діяльності, що дозволяють проникати в закономірності формування рухових навичок і розвитку фізичних якостей, правильно будувати процес навчання й виховання.

Соціальні. Соціологія та інші соціальні науки включають питання про причини виникнення фізичного виховання, його роль і місце як соціальної підсистеми в житті людини й суспільства в наш час, співвідношення фізичного виховання з іншими соціальними явищами (навчання, виховання, трудова діяльність), перспективи розвитку фізичного виховання в змінних матеріальних, духовних і соціальних умов життя людини й суспільства.

Психолого-педагогічні. Теорія фізичного виховання входить до системи педагогічних наук, тісно пов’язана з психологією і педагогікою, теорією та методикою окремих видів спорту (легка атлетика, лижі та ін.), філософія дає для неї методологічну основу пізнання, спираючись на яку, учені отримують можливість об’єктивно оцінювати дії соціальних законів у галузі загальної фізичної культури.

Таким чином, новітні досягнення в сфері природничих наук використовуються теорією фізичного виховання для обґрунтування підбору засобів, методів навчання рухам, розробки методики проведення занять з метою успішного вирішення різноманітних завдань.