Питання 1. Основні поняття в теорії фізичного виховання

У теорії і методики фізичного виховання користуються такими основними поняттями.

Фізична культура

Органічна частина культури суспільства й особистості; раціональне використання людиною рухової діяльності в якості фактора оптимізації свого стану і розвитку, фізичної підготовки до життєвої практиці.

Адаптивна фізична культура. Різні форми фізичної культури, адаптовані до функціонального стану органів, систем та опорно-рухового апарату інвалідів, використовувані з метою підвищення дієздатності, підготовки до праці і зі спортивної спрямованістю.

Базова фізична культура. Фундаментальна частина фізичної культури, включена в систему освіти і виховання підростаючого покоління в якості чинника забезпечення базового рівня фізичної підготовленості. Основна форма базової фізичної культури - шкільна фізична культура.

Лікувальна реабілітаційна фізична культура. Використання фізичних вправ в якості засобів лікування і відновлення функцій організму, порушених внаслідок захворювань, травм, перевтоми та інших причин.

Професійно-прикладна фізична культура (ППФК). Спрямоване використання фізичної культури з метою формування рухових умінь і навичок, що сприяють освоєнню професії та розвитку професійно важливих здібностей (у тому числі для військової служби); включає також виробничу фізичну культуру.

Рекреативная фізична культура. Відпочинок, відновлення сил за допомогою засобів фізичного виховання (заняття фізичними вправами, рухливі та спортивні ігри, туризм, полювання, розваги).

Спорт - складова частина фізичної культури; сукупність фізичних вправ та ігор, що мають на меті розвиток і зміцнення організму, виховання вольових якостей, вдосконалення сили, швидкості, витривалості, гнучкості та спритності, а також досягнення перемог та високих спортивних результатів у змаганнях. Розрізняють масовий спорт, спорт вищих досягнень, дитячо-юнацький та професійний спорт.

Професійний спорт - це основний вид комерційно-спортивної діяльності, спрямований на високу економічну ефективність, видовищність і рейтинговість в засобах масової інформації, є для спортсмена основним його заняттям, професією.

Масовий спорт - спорт, спрямований на тренувальну діяльність та участь у змаганнях, на підвищення рівня фізичної підготовленості, працездатності, зміцнення здоров'я, а також задоволення своїх потреб та інтересів.

Спорт вищих досягнень - це багаторічна підготовка з метою досягнення максимальних спортивних результатів в обраному виді спорту та участь у великих змаганнях, чемпіонатах країни, Європи, світу, Олімпійських іграх, універсіадах та інших масштабних змаганнях.

Система фізичного виховання - це організована, впорядкована і цілеспрямована сукупність основ і форм фізичного виховання, властивих кожної суспільної формації.

Система фізичного виховання включає такі елементи, як концепція, спрямованість, засоби і методи, ідейні, теоретико-методичні, програмно-нормативні та організаційні основи. Концепція базується на науково-практичних знаннях і загальні закономірності, засоби й методи фізичного виховання. Спрямованість містить мету, завдання та різні принципи системи фізичного виховання. Що ж стосується організаційної основи, то її здійснюють організації та різні установи як по державній лінії, так і по громадській.

Психофізична підготовка - система психолого-педагогічних впливів на вдосконалення фізичних і психічних якостей студента для успішного вирішення навчальних, тренувальних, професійних і життєво важливих завдань.

Ініціативність і самостійність - це прояв волі, що виражається у здатності людини самостійно ставити цілі, намічати шляхи їх реалізації, з власного почину організувати свою діяльність, вносити до неї творчість, не піддаватися впливу сформованих ситуацій, інших людей, їх дій і вчинків.

Ідеомоторне тренування - представлення розучуваного руху або комплексу дій, що не здійснюваного в дійсності.

Психіка - системна властивість високоорганізованої матерії, що полягає в активному відображенні суб'єктом об'єктивного світу, в побудові суб'єктом невідчужуваною від нього картини цього світу і саморегуляції на цій основі своєї поведінки і діяльності.

Психічний стан є інтегральна характеристика психіки людини в конкретний проміжок часу, що відбиває якісну своєрідність його переживань, рівень функціонування його пізнавальних процесів, міру вольової активності і спрямованої активізації, точність і стабільність саморегуляції.

Антиципація - здатність організму діяти з певним просторово-тимчасовим випередженням.

Навіювання - психічний вплив, вплив (головним чином словесне) однієї людини на іншу, яка обумовлює певну внутрішній стан останнього.

Воля - регулююча сторона свідомості, що виражається у здатності людини здійснювати навмисні дії, вчинки, що вимагають подолання труднощів і спрямовані на досягнення поставленої мети.

Мораль (від лат. Moralis - моральний) - моральність, особлива форма суспільної свідомості і вид суспільних відносин (моральні відносини); один з основних способів регулювання дій людини в суспільстві за допомогою норм поведінки.

Мотив - спонукальна причина, підстава, привід до якого-небудь дії, вчинку.

Рішучість - здатність людини приймати рішення і одразу, без вагань, домагатися його реалізації.

Сміливість - здатність людини долати почуття страху, яке виникає, коли є небезпека для життя, здоров'я, престижу.

Тактика - це вміння застосовувати техніку (прийоми, знання) в залежності від складних ситуацій.

Техніка - в широкому сенсі це те, чим людина впливає на що-небудь (сировина) з тим, щоб отримати результат (продукт); спортивні прийоми, захисту, контрприйоми та інші дії.

Фізичне виховання. Педагогічний процес, спрямований на формування рухових навичок і розвиток рухових і психічних здібностей (силових, швидкісних, координаційних, витривалості, гнучкості, вольових та ін.).

Фізична освіта. Системне освоєння людиною раціональних способів керування своїми рухами, придбання необхідного обсягу рухових умінь, навичок і пов'язаних з ними знань.

Фізична підготовка. Одна із сторін підготовки у фізичному вихованні, спорті, пов'язана з вихованням фізичних якостей (сили, швидкості, витривалості, гнучкості та координаційних здібностей).

Загальна фізична підготовка (ОФП). Процес вдосконалення фізичних якостей (сили, витривалості, гнучкості, спритності, швидкості), спрямований на всебічний фізичний розвиток людини.

Спеціальна фізична підготовка (СФП). Процес виховання фізичних якостей, що забезпечують переважний розвиток тих рухових здібностей, які необхідні для даної спортивної дисципліни.

Фізичний розвиток. Процес становлення та зміни біологічних форм і функцій організму протягом життя індивіда і заснованих на них фізичних якостей і здібностей.

Гігієнічна фізична культура. Різні форми фізичної культури, включені в рамки повсякденного побуту (ранкова гімнастика, прогулянки, фізичні вправи в режимі дня, не пов'язані зі значними навантаженнями).

Фізична досконалість. Результат повноцінного використання фізичної культури. Оптимальна міра загальної фізичної підготовленості і гармонійного фізичного розвитку, яка відповідає вимогам трудової та інших сфер діяльності людини.