Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВОПРОСЫ ЭКЗАМЕН.docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
08.06.2021
Размер:
96.72 Кб
Скачать
  1. Життєвий цикл конкурентних переваг підприємства.

Важливим є визначення життєвого циклу конкурентної переваги підприємства. ЖЦ конкурентної переваги підприємства складається з таких етапів: зародження, прискорення росту, уповільнення зростання, зрілість, спад (втрата).

Можуть бути визначені наступні етапи (фази) життєвого циклу конкурентної переваги фірми: 1. Зародження конкурентних переваг: формування стратегічного потенціалу фірми. Інвестиції направляються в найбільш значимі елементи стратегічного потенціалу, здатні швидко створити базис для конкурентоспроможності фірми.

2. Прискорення зростання конкурентних переваг: посилення стратегічного потенціалу фірми за рахунок інтенсифікації інвестиційної діяльності, яка стимулюється параметрами попиту на продукцію фірми. Окремі елементи стратегічного потенціалу фірми складаються в систему, між ними виникають стійкі зв'язки, що дозволяють отримати ефект цілісності, істотно посилює конкурентні переваги. Підвищується ступінь агресивності конкурентної стратегії 3. Уповільнення зростання конкурентних переваг: може стати наслідком початку проникнення на ринок більшої кількості конкурентів, появою більш сильних суперників. Фірма змушена викладати додаткові кошти в оновлення технічної бази, підвищення рівня технології та організації виробництва. Але суперництво в конкурентній боротьбі ще не настільки сильно, щоб позбавити фірму лідерства.

4. Зрілість конкурентних переваг: настає внаслідок напруження всіх основних сил фірми. Деякі конкуруючі фірми, не витримавши конкуренції, пішли з ринку. Фірма використовує нетрадиційні засоби виробництва, кредитні ресурси для підтримки на відповідному найважливіші елементи стратегічного потенціалу. 5. Спад конкурентних переваг: настає за рахунок агресивної політики фірм, що суперничають, а також за рахунок посиленого старіння ресурсів фірми. Це відноситься як до речових, так і до кадрових, інформаційних, організаційних ресурсів. Керівництво та управлінські служби фірми не можуть вжити заходів щодо ремаркетингу або підтримуючого маркетингу конкурентної переваги.

  1. Класифікація зовнішніх чинників можливих змін конкурентного статусу підприємства.

Усі чинники конкурентоспроможності підприємства можна поділити на дві групи: – внутрішні; – зовнішні.

В свою чергу, зовнішні чинники поділяються на 2 групи: фактори прямого впливу та фактори непрямого впливу.

До факторів прямого впливу, вплив яких може призвести до суттєвих змін в конкурентному статусі підприємства, належать детермінанти, які виділяв М.Портер. Це потенційні конкуренти, постачальники, покупці та товари-замінники. Значення і сила впливу кожного з факторів конкуренції (загроза появи нових конкурентів,

ринкова влада постачальників, ринкова влада покупців, загроза появи товарів-замінників) змінюються від ринку до ринку і визначають ціни, витрати, розміри капіталовкладень у виробництво і збут продукції та у підсумку – прибутковість виробничо-господарської діяльності. Типовим є виокремлення трьох агрегованих факторів, які визначають інтенсивність конкуренції: розподіл ринкових часток між конкурентами; темпи зростання місткості ринку; рентабельність ринку. Конкурентна позиція встановлюється на основі оцінювання діяльності конкурентів та інших елементів зовнішнього середовища. До факторів непрямого впливу в загальному вигляді належать чинники макрорівня, зміна яких може вплинути на конкурентний статус фірми: економічні (податкова політика держави, введення нових податків, інфляційні процеси), соціальні (рівень кваліфікованості робочої сили, її чисельність), міжнародні (співтовариство чи війна з країнами-постачальниками чи країнами, до яких підприємство експортує продукцію), прородно-географічні (розташування підприємства, вичерпність запасів окремих видів ресурсів, клімат), правові (рівень законодавчої бази, нормативного забезпечення діяльності підприємства), технологічні(рівень розвитку технологій, впровадження інновацій), політичні (ведення державної політики, що може бути спрямована на розвиток чи на знищення підприємств); Фактори непрямого впливу (макроекономічні) не мають вузької спрямованості на конкретне підприємство.

Соседние файлы в предмете Антикризисное управление