Тема 7. Калькулювання собівартості окремих видів продукції

7.1. Даний із зазначених чинників не впливає на вибір об'єкта калькулювання:

а) вид продукції;

б) широта номенклатури;

в) рівень уніфікації конструкції виробу;

г) тип виробництва.

7.2. «Маса продукту в перерахунку на вміст корисних речовин» ставиться до наступної групи калькуляційних одиниць:

а) натуральних;

б) умовно-натуральних;

в) експлуатаційних;

г) наведених.

7.3. «1000 квт-годин вироблюваної на електростанціях енергії» ставиться до наступної групи калькуляційних одиниць:

а) натуральних;

б) часових;

в) експлуатаційних;

г) наведених.

7.4. Виділення попутної продукції здійснюється:

а) у всіх комплексних виробництвах;

б) тільки в тих комплексних виробництвах, де обсяг її виробництва досить великий;

в) тільки в тих комплексних виробництвах, де обсяг виробництва попутної продукції дозволяє

завантажити виробничі потужності по її подальшій переробці;

г) тільки в тих комплексних виробництвах, де обсяг її виробництва (у порівнянні з основним продуктом) невеликий.

7.5. Даний кошторис витрат в умовах багатономенклатурного виробництва включає як прямі, так і непрямі витрати:

а) кошторис витрат на підготовку й освоєння виробництва продукції;

б) кошторис витрат на утримання й експлуатацію устаткування;

в) кошторис відшкодування зносу спеціального інструмента й пристроїв спеціального призначення;

г) кошторис витрат на збут.

7.6. Даний кошторис витрат в умовах багатономенклатурного виробництва включають тільки прямі витрати:

а) кошторис витрат на підготовку й освоєння виробництва продукції;

б) кошторис витрат на утримання й експлуатацію устаткування;

в) кошторис витрат на збут;

г) кошторис загальновиробничих витрат.

7.7. Наведені нижче кошториси витрат в умовах багатономенклатурного виробництва включають тільки непрямі витрати:

а) кошторис витрат на підготовку й освоєння виробництва продукції; кошторис витрат на утримання й експлуатацію устаткування;

б) кошторис витрат на утримання й експлуатацію устаткування; кошторис відшкодування зносу

спеціального інструмента й пристроїв спеціального призначення;

в) кошторис витрат на утримання й експлуатацію устаткування; кошторис загальновиробничих витрат;

г) кошторис витрат на підготовку й освоєння виробництва продукції; кошторис відшкодування зносу спеціального інструмента й пристроїв спеціального призначення.

7.8. Наведені нижче кошториси витрат в умовах багатономенклатурного виробництва включають як змінні, так постійні витрати:

а) кошторис витрат на утримання й експлуатацію устаткування (ВУЕУ); кошторис витрат на збут;

б) кошторис витрат на підготовку й освоєння виробництва продукції; кошторис витрат на утримання й експлуатацію устаткування;

в) кошторис витрат на збут; кошторис адміністративних витрат;

г) кошторис витрат на підготовку й освоєння виробництва продукції; кошторис адміністративних витрат.

7.9. Даний кошторис витрат в умовах багатономенклатурного виробництва включають тільки постійні витрати:

а) кошторис витрат на підготовку й освоєння виробництва продукції;

б) кошторис витрат на утримання й експлуатацію устаткування;

в) кошторис відшкодування зносу спеціального інструмента й пристроїв спеціального призначення;

г) кошторис загальновиробничих витрат.

7.10. При виборі економічно обґрунтованої бази розподілу певної групи непрямих витрат враховується:

а) характер взаємозв'язку між величиною непрямих витрат і значенням базового показника; тип

виробництва; особливості структури виробничої собівартості продукції, що випускається;

б) особливості структури виробничої собівартості продукції, що випускається; тіснота взаємозв'язку між величиною непрямих витрат і значенням базового показника;

в) тип виробництва; масштаби виробництва; особливості структури виробничої собівартості продукції, що випускається;

г) характер взаємозв'язку між величиною непрямих витрат і значенням базового показника; тіснота взаємозв'язку між величиною непрямих витрат і значенням базового показника; можливість коректного розрахунку величини базового показника на одиницю продукції.

7.11. Між величиною основній заробітній плати виробничих робітників і сумою витрат на утримання й експлуатацію устаткування для кожного виробничого підрозділу підприємства існує:

а) прямо пропорційна залежність;

б) пряма залежність;

в) зворотна залежність;

г) лінійна залежність.

7.12. На виробництвах з низьким рівнем механізації технологічних процесів, де переважає ручна праця, як база розподілу витрат на утримання й експлуатацію устаткування доцільно використовувати:

а) години праці основних робітників; суму основної зарплати виробничих робітників;

б) кількість продукції; години праці основних робітників;

в) суму основної зарплати виробничих робітників; прямі витрати на оплату праці;

г) години праці основних робітників; прямі витрати на оплату праці.

7.13. В умовах здійснення завершеного циклу виробництва декількох видів продукції на одному комплекті устаткування (наприклад, виробництво декількох видів майонезу на ОЖК, упаковка декількох видів чаю на одній технологічній лінії на чаєрозважувальної фабриці) найбільш обґрунтованою базою розподілу витрат на утримання і експлуатацію устаткування є:

а) прямі витрати на оплату праці;

б) машино-години роботи устаткування;

в) прямі матеріальні витрати;

г) кількість продукції.

7.14. В умовах складного багатономенклатурного виробництва найбільш коректні результати розподілу витрат на утримання і експлуатацію устаткування (ВУЕУ) дає застосування методу, заснованому на:

а) розподілу ВУЕУ пропорційно прямим витратам на оплату праці;

б) розподілу ВУЕУ пропорційно машино-годинам роботи устаткування;

в) розрахунку кошторисних ставок ВУЕУ (на основі вартості години роботи окремих груп устаткування і машиноємності одиниці продукції);

г) розподілу ВУЕУ пропорційно прямим матеріальним витратам.

7.15. Найбільш обґрунтованою базою розподілу загальновиробничих витрат в умовах складного багатономенклатурного виробництва є:

а) машино-години роботи устаткування;

б) прямі витрати на оплату праці;

в) сума основної заробітної платні виробничих робочих і витрат на утримання і експлуатацію устаткування;

г) кількість продукції.

7.16. Найбільш обґрунтованою базою розподілу непрямих витрат на збут в умовах багатономенклатурного виробництва є:

а) сума прямих витрат;

б) сума основної заробітної платні виробничих робочих і витрат на зміст і експлуатацію устаткування;

в) сума прямих витрат на збут;

г) сума виробничої собівартості продукції і прямих витрат на збут.

7.17. Класична агрегована модель «Дірект-кост» передбачає розподіл поточних витрат на:

а) прямі й непрямі витрати;

б) змінні й постійні витрати;

в) основні й накладні витрати;

г) виробничі й невиробничі витрати.

7.18. Відповідно до класичної агрегованої моделі методу «Дірект-кост» на собівартість окремих видів продукції відносяться тільки:

а) прямі витрати;

б) прямі виробничі витрати;

в) змінні витрати;

г) змінні виробничі витрати.

7.19. Класична дезагрегована модель «Дірект-кост» передбачає диференціацію:

а) змінних витрат;

б) постійних витрат;

в) прямих витрат;

г) основних витрат.

7.20. Модифікована модель «Дірект-кост» передбачає диференціацію:

а) змінних витрат;

б) основних витрат;

в) прямих витрат;

г) постійних витрат.

7.21. Класична агрегована модель «Дірект-кост» передбачає здійснення розрахунків у науступній послідовності:

а) дохід від продажів по сегментах – загальна сума операційного прибутку (збитку) – загальний маржинальний дохід по сегментах;

б) загальна сума операційного прибутку (збитку) – дохід від продажів по сегментах – виробничий маржинальний дохід по сегментах;

в) дохід від продажів по сегментах – виробничий маржинальний дохід по сегментах – загальна сума операційного прибутку (збитку);

г) дохід від продажів по сегментах – загальний маржинальний дохід по сегментах – загальна сума операційного прибутку (збитку).

7.22. Класична дезагрегована модель «Дірект-кост» передбачає розрахунок наступних показників:

а) дохід від продажів по сегментах – виробничий маржинальний дохід по сегментах – загальний маржинальний дохід по сегментах – загальна сума операційного прибутку (збитку);

б) дохід від продажів по сегментах – виробничий маржинальний дохід по сегментах – загальна сума операційного прибутку (збитку) – загальний маржинальний дохід по сегментах;

в) загальна сума операційного прибутку (збитку) – дохід від продажів по сегментах – загальний маржинальний дохід по сегментах – виробничий маржинальний дохід по сегментах;

г) загальний маржинальний дохід по сегментах – дохід від продажів по сегментах – виробничий маржинальний дохід по сегментах – загальна сума операційного прибутку (збитку).

7.23. Модифікована модель «Дірект-кост» передбачає розрахунок наступних показників:

а) загальна сума операційного прибутку (збитку) – виробничий маржинальний дохід по сегментах – загальний маржинальний дохід по сегментах – дохід від продажів по сегментах;

б) дохід від продажів по сегментах – сегментний прибуток (збиток) – загальна сума операційного прибутку (збитку) – загальний маржинальний дохід по сегментах;

в) загальна сума операційного прибутку (збитку) – виробничий маржинальний дохід по сегментах – дохід від продажів по сегментах – сегментний прибуток (збиток);

г) дохід від продажів по сегментах – загальний маржинальний дохід по сегментах – сегментний прибуток (збиток) – загальна сума операційного прибутку (збитку).

7.24. Коефіцієнт беззбитковості розраховується як відношення:

а) суми маржинального прибутку від реалізації продукції до величини постійних витрат підприємства;

б) величини постійних витрат підприємства до суми маржинального прибутку від реалізації продукції;

в) величини постійних витрат підприємства до величини чистого доходу від реалізації продукції;

г) суми маржинального прибутку від реалізації продукції до величини чистого доходу від реалізації

продукції.

7.25. Постійні витрати підприємства в умовах однономенклатурного виробництва у плановому році складуть 620 тис. грн., прибуток від реалізації продукції – 250 тис. грн. Коефіцієнт беззбитковості складе:

а) 1,40; б) 0,29; в) 0,71; г) 0,40.

7.26. Маржинальний прибуток від реалізації продукції у плановому році складе 942 тис. грн., прибуток від реалізації продукції – 115 тис. грн. Коефіцієнт беззбитковості складе:

а) 0,14; б) 0,12; в) 1,14; г) 0,88.

7.27. В економічній літературі метод АВС в основному позиціонують як метод розподілу:

а) накладних витрат;

б) витрат на обслуговування виробничих процесів;

в) непрямих витрат;

г) постійних витрат.

7.28. Метод АВС заснований на угрупованні непрямих витрат за:

а) видами продукції;

б) виробничими підрозділами, що здійснюють дані витрати;

в) видами діяльності;

г) невиробничими підрозділами, що здійснюють дані витрати.

7.29.

7.28.