6. Система «точно вчасно» (jіt)

Найбільш розповсюдженою у світі логістичною концепцією є концепція «точно вчасно» («точно у термін», just-in-time, JIT), яку ще називають концепцією «0 запасу».

З логістичних позицій концепція «точно вчасно» ґрунтується на організації постачання без будь-яких обмежень щодо вимоги мінімуму запасів, де потоки матеріальних ресурсів ретельно синхронізуються з потребою у них, яка задається виробничим розкладом випуску готової продукції. Подібна синхронізація досягається координацією двох логістичних сфер – постачання і виробництва. У подальшому ідеологію JIT було застосовано і в дистрибуції, системах збуту готової продукції, а в теперішній час вона застосовується навіть у макрологістичних системах.

JIТ – це сучасна концепція побудови логістичної системи у виробництві (операційному менеджменті), постачанні та дистрибуції, заснована на синхронізації процесів доставки матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції у необхідних кількостях на той час, коли ланки логістичної системи мають потребу в них, з метою мінімізації витрат, пов'язаних із запасами.

Логістична концепція JIТ характеризується наступними основними рисами:

• мінімальними (нульовими) запасами матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції;

• короткими виробничими (логістичними) циклами;

• невеликими обсягами виробництва готової продукції та поповнення запасів (поставок);

• взаємовідносинами по закупівлях матеріальних ресурсів з невеликою кількістю надійних постачальників і перевізників;

• ефективною інформаційною підтримкою;

• високою якістю готової продукції і логістичного сервісу.

Впровадження і поширення концепції JIT привело до зміни традиційного підходу до постачання (табл. 5.2).

Таблиця 5.2

Порівняльна характеристика традиційного постачання і постачання JIT

Параметри порівняння	Традиційний підхід	JIT-підхід
Запаси	Захищають виробництво від помилок прогнозування та ненадійності постачальників. Більшість запасів – страхові	Усі зусилля повинні бути спрямовані на їх усунення. Страхові запаси відсутні
Розмір запасу, кількість закупівель матеріальних ресурсів	Кількість запасу визначається економічним розміром або за формулою EOQ. Не враховується зміна запасу при зміні витрат в збуті при переході на менші кількості готової продукції або матеріальних ресурсів.	Розмір показує тільки поточну потребу. Мінімальна кількість матеріальних ресурсів у постачанні застосовується як для виробника, так і для постачальника. Для визначення обсягу поставки використовується формула EOQ
Збут	Низький пріоритет. Звичайна мета – максимізація обсягу випуску готової продукції.	Високий пріоритет. Відстеження попиту шляхом швидкого пере налаштування обладнання. Прагнення до виробництва невеликих партій готової продукції.
Запаси незавершеного виробництва	Необхідний елемент. Запаси незавершеного виробництва акумулюються між структурними підрозділами, будучи основою виробничо-технологічних циклів.	Усунення запасів незавершеного виробництва. Якщо є незначні запаси між виробничими підрозділами, необхідно їх зафіксувати та усунути якомога раніше.
Постачальники	Підтримуються професійні тривалі відносини з постачальниками. Як правило, велика кількість постачальників, між якими штучно підтримується конкуренція.	Розглядаються як партнери з виробництва. Відносини тільки з надійними постачальниками. Невелика кількість постачальників.
Якість	Допускається невелика кількість дефектів. Інспекції якості готової продукції вибіркові.	Мета – нуль дефектів. Якщо якість не 100 %, то виробництво та дистрибуція недостатньо ефективні. Ідеологія TQM.
Підтримка технологічним обладнанням	По мірі необхідності. Не критична, поки запаси підтримуються.	Попередня підтримка суттєва. Процес може бути перерваний, якщо підтримка не забезпечує непереривності доставки матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва вчасно.
Тривалість логістичних циклів	Тривалі логістичні цикли. Немає необхідності у його зменшенні, поки є компенсація за рахунок страхових запасів.	Підтримується якомога коротшою. При цьому зростає швидкість реакції постачальницьких каналів та зменшується невизначеність, пов’язана з прогнозом потреби.
Персонал	Управління здійснює загальний менеджмент. Зміни не залежать від персоналу нижніх рівнів	Вимагає узгодженості дій як робочого, так і керівного персоналу. Неможна вносити зміни в логістичний процес, поки немає узгодженості

Таким чином, JIT – це не тільки спосіб мінімізації запасів, але ще і усунення відходів по будь-яким видам ресурсів, поліпшення координації та підвищення ефективності діяльності.

Однак, впровадження концепції «точно вчасно» має як позитивні, так і негативні сторони. Її перевагами є:

• Скорочення запасів на всіх стадіях логістичного циклу;

• Скорочення часу виконання запасів;

• Скорочення часу виробництва продукції;

• Підвищення продуктивності та прибутковості логістичної системи;

• Використання обладнання з більш високим завантаженням, підвищення пропускної здатності;

• Підвищення якості матеріалів і готової продукції;

• Зниження обсягу відходів;

• Більш відповідальне ставлення співробітників до роботи, активна участь і підвищена мотивація працівників;

• Поліпшення відносин з постачальниками;

• Висока якість обслуговування;

• Висока гнучкість логістичної системи;

• Поява звички конструктивно вирішувати виникаючі в ході роботи проблеми.

Проблеми реалізації JIT:

• Високі початкові інвестиції та витрати на реалізацію JIT (покупка якісного дорогого сучасного обладнання, витрати на підготовку фахівців і на високу заробітну плату, підвищення витрат на виробництво внаслідок невеликих партій випуску і т.д.);

• Нездатність справлятися з непередбаченими обставинами (поломки, страйки працівників поставки та ін.);

• Залежність від високої якості матеріалів, що поставляються;

• Необхідність працювати в стабільному виробництві, хоча попит часто коливається;

• Зниження гнучкості в задоволенні мінливих запитів споживачів;

• Труднощі скорочення часу на переналагодження і пов'язаних з цим витрат;

• Нездатність окремих постачальників працювати в режимі JIT;

• Проблеми прив'язки JIT до інших інформаційних систем партнерів;

• Необхідність зміни загального планування споруд;

• Робота співробітників в обстановці підвищеного стресу;

• Відсутність духу співробітництва і довіри між працівниками;

• Нездатність окремих співробітників взяти на себе більшу відповідальність.

Досвід показує, що стратегія JIT не є універсальною і застосовується не завжди. Її реалізацію стримують такі важливі фактори, як незадовільна якість продукції, порушення термінів постачання й оплати за товар, помилки і збої в передачі інформації між замовником і постачальниками. Успіх у реалізації стратегії залежить також від кількості та територіальної дислокації постачальників, рівня їх відповідальності під час виконання договірних зобов’язань. Тому величезні витрати, пов’язані з реалізацією методу закупівель «точно вчасно», ефективні тільки в стабільно працюючих економічних системах за умови довгострокових господарських зв’язків.