
- •Змістовий модуль 1. Теоретичні основи логістики Тема 1. Логістика як інструмент ринкової економіки
- •1. Етапи розвитку логістики
- •Сутність та значення логістики
- •Мета, завдання та функції логістики
- •Принципи інтегрованої концепції логістики
- •Побудова інтегрованої концепції логістики
- •Тема 2. Логістичні системи та ланцюги
- •Поняття і властивості логістичних систем
- •Класифікація логістичних систем
- •Структурні складові логістичних систем
- •Логістичні канали і ланцюги
- •Тема 3. Об’єкти логістичного управління: логістичні потоки та операції
- •1. Характеристика потоків у логістиці, особливості управління та їх класифікація
- •2. Поняття та класифікація логістичних операцій
- •3. Функціональні галузі логістики
- •Змістовий модуль 2. Основи логістичного управління Тема 4. Інформаційна логістика
- •1. Сутність інформаційної логістики
- •2. Логістичні інформаційні системи
- •3. Документообіг у логістиці підприємства
- •4. Сучасні методи обробки логістичної інформації. Електронна логістика
- •Тема 5. Закупівельна логістика
- •1.Сутність і завдання закупівельної логістики
- •2. Управління закупівлями. Планування потреби підприємства в матеріальних ресурсах
- •4. Визначення методу закупівель. Оптимальний обсяг замовлення
- •5. Характеристика систем mrp-I, mrp-II, erp
- •6. Система «точно вчасно» (jіt)
- •Тема 6. Виробнича логістика
- •1. Поняття виробничої логістики
- •2. Традиційна та логістична концепції організації виробництва
- •3. Підходи до управління матеріальними потоками в рамках внутрішньовиробничих логістичних систем
- •4. Основні мікрологістичні концепції і системи
- •5. Ефективність застосовування логістичного підходу при управлінні матеріальними потоками на виробництві
- •Тема 7. Розподільча логістика
- •1. Економічний зміст розподільчої логістики
- •2. Планування збуту готової продукції
- •3. Вибір логістичних каналів та ланцюгів
- •4. Логістичні посередники.
- •5. Розподільчі центри у логістичних ланцюгах
- •6. Проектування логістичних систем розподілу
- •7. «Золоті правила» логістики в розподілі
- •8. Системи планування розподілу (drp)
- •9. Ефективність застосовування логістичного підходу при управлінні матеріальними потоками в сфері обігу
- •Література
2. Логістичні інформаційні системи
Значущим елементом будь-якої логістичної системи є підсистема, що забезпечує проходження і обробку інформації, яка при ближчому розгляді сама розгортається в складну інформаційну систему, що складається з різних підсистем.
Різноманітні інформаційні потоки, які циркулюють всередині і між елементами логістичної системи, між логістичною системою і зовнішнім середовищем, утворюють логістичну інформаційну систему.
Логістична інформаційна система – це певним чином організована сукупність взаємопов’язаних засобів обчислювальної техніки, різних довідників і необхідних засобів програмування, що забезпечує вирішення тих або інших функціональних завдань з управління матеріальними потоками.
Так само, як і будь-яка інша система, інформаційна система повинна складатися з впорядковано взаємозалежних елементів та володіти деякою сукупністю інтегративних якостей. Декомпозицію інформаційних систем на складові елементи можна здійснювати по-різному. Найчастіше інформаційні системи поділяють на дві підсистеми: функціональну і забезпечувальну.
Функціональна підсистема складається із сукупності розв’язуваних завдань, згрупованих за ознакою спільності мети.
Забезпечувальна підсистема, у свою чергу, включає такі елементи:
- технічне забезпечення, тобто сукупність технічних засобів, які забезпечують обробку і передачу інформаційних потоків;
- інформаційне забезпечення, які містить у собі різні довідники, класифікатори, кодифікатори, засоби формалізованого опису даних;
- математичне забезпечення, тобто сукупність методів вирішення функціональних завдань. Логістичні інформаційні системи, як правило, є автоматизованими системами управління логістичними процесами. Тому математичне забезпечення в логістичних інформаційних системах – це комплекс програм і сукупність засобів програмування, які забезпечують вирішення задач управління матеріальними потоками, обробку текстів, отримання довідкових даних і функціонування технічних засобів.
Інформаційні системи в логістиці можуть створюватися з метою управління матеріальними потоками як на мікро-, так і на макрорівні.
На рівні окремого підприємства інформаційні системи, у свою чергу, поділяють на три групи:
- планові;
- диспозитивні (або диспетчерські);
- виконавчі (або оперативні).
Логістичні інформаційні системи, які входять у різні групи, відрізняються як своїми функціональними, так і забезпечувальними підсистемами. Функціональні підсистеми відрізняються складом розв’язуваних завдань. Забезпечувальні підсистеми можуть відрізнятися всіма своїми елементами, тобто технічним, інформаційним і математичним забезпеченням. Зупинимося докладніше на специфіці окремих інформаційних систем.
1. Інформаційні системи для прийняття довготривалих рішень, які стосуються структури і стратегії діяльності підприємства – планові системи. Створюються на адміністративному рівні управління, до їх завдань належать:
- створення й оптимізація ланок логістичного ланцюга;
- управління мало змінними (умовно-постійними) даними;
- планування виробництва;
- загальне управління запасами;
- управління резервами та інші завдання.
У планових інформаційних системах найвищий рівень стандартизації під час вирішення задач, що дозволяє з найменшими труднощами адаптувати тут стандартне програмне забезпечення.
2. Інформаційні системи для прийняття тактичних та оперативних рішень (диспозитивні або диспетчерські системи). Створюються на рівні управління складом чи цехом і слугують для забезпечення злагодженої роботи логістичних систем. До їх завдань належать:
- управління запасами (місцями складування);
- керування внутрішньозаводським та внутрішньо складським транспортом;
- відбір та комплектування вантажів відповідно до замовлення, облік вантажів тощо.
У диспозитивних інформаційних системах можливість пристосувати стандартний пакет програм нижча. Це викликано рядом причин, наприклад:
- виробничий процес на підприємствах зумовлюється історично і важко піддається суттєвим змінам заради стандартизації;
- структура оброблюваних даних істотно розрізняється в різних користувачів.
3. Виконавчі (оперативні) інформаційні системи створюються на рівні адміністративного або оперативного управління. Такі системи використовуються, як правило, на нижчих рівнях управління і відображають реальний стан системи і реальні зміни в ній, тому важливою вимогою щодо таких систем є їх робота в режимі реального часу («on-line»), що дозволяє отримувати необхідну інформацію про переміщення вантажів у поточний момент часу і вчасно видавати відповідні адміністративні та керуючі впливи на об’єкт управління. До основних завдань таких систем входить:
- управління складами і облік запасів;
- підготовка відправки замовлення;
- оперативне управління виробництвом;
- управління автоматизованим обладнанням тощо.
У виконавчих інформаційних системах на оперативному рівні управління застосовують, як правило, індивідуальне програмне забезпечення.
Відповідно до концепції логістики інформаційні системи, які належать до різних груп, інтегруються в єдину інформаційну систему. Розрізняють вертикальну та горизонтальну інтеграцію.
Вертикальною інтеграцією вважається зв’язок між плановою, диспозитивною та виконавчою системами за допомогою вертикальних інформаційних потоків. Вертикальна інтеграція логістичної інформаційної системи полягає в зв'язку і впливі один на одного різних рівнів в ієрархії структури управління виробництвом, починаючи зі структур стратегічного планування розвитку виробництва і збуту і закінчуючи рівнем оперативного керівництва окремими виробничими ділянками. Вертикальна інтеграція охоплює всі рівні як прямими (зверху вниз), так і зворотними (від низу до верху) зв'язками, дозволяючи верхньому рівню мати достатню інформацію про стан окремих ланок виробництва і оперативно реагувати на зміни, що відбуваються. З іншого боку, подібна система може швидко впливати на виробничі процеси з метою: а) забезпечення випуску на ринок продукції, необхідної в даний момент; б) реалізації в найкоротші терміни цільових замовлень споживачів; в) стабільної підтримки високої якості.
Горизонтальна інтеграція – зв’язок між окремими комплексами завдань у диспозитивних і виконавчих системах за допомогою горизонтальних інформаційних потоків. Горизонтальна інтеграція уможливлює зв'язати воєдино інформацію і забезпечити інформацією матеріальний потік у ланцюзі надходження товарів і сировини, попередньої їх обробки, монтажу, перевірки і збуту. Горизонтальна інтеграція, крім усього іншого, дозволяє органічно зв'язати матеріальні і товарні потоки із загальною системою планування і управління на рівні виробництва та підприємства. Наявність подібного зв'язку в ідеальному випадку дає можливість домогтися того, щоб жодне відповідне рішення про виробничий процес не могло бути прийняте і реалізоване без співвіднесення його із загальною стратегією і цілями виробництва.
В цілому переваги інтегрованих інформаційних систем можна сформулювати так:
- зростає швидкість обміну інформацією;
- зменшується кількість помилок в обліку;
- зменшується обсяг непродуктивної, «паперової» роботи;
- поєднуються раніше розрізнені інформаційні блоки.
Формування інформаційної системи – складний та багатоплановий процес, в якому використовуються досягнення сучасних інформаційних технологій, найновіші комп’ютерні системи, що робить можливим успішне керівництво виробничими процесами на основі застосування адекватної інформаційної техніки, методів та форм інформаційного забезпечення логістичної системи в цілому.
Формування інформаційних логістичних систем засноване на таких принципах:
- система має бути побудована так, щоб передача інформації, її переробка, зберігання і використання враховували потреби усіх підрозділів підприємства;
- інформаційна система повинна забезпечити необхідні взаємозв'язки підприємства з постачальниками, клієнтами і усіма пунктами відправок, проміжного складування і споживання;
- обмін інформації між рівнями логістичної системи має бути мінімальним, але забезпечувати потребу управління;
- характер інформації має бути зорієнтований на конкретного споживача в системі управління;
- при побудові системи повинен враховуватися принцип апаратних і програмних моделей;
- важливою вимогою є спрощення і стандартизація використовуваної в системі документації.