Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія Росії. Конспект лекцій.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
05.06.2021
Размер:
3.42 Mб
Скачать

Тема 1. Об’єднання земель навколо Москви і становлення Російської централізованої держави

Питання:

  1. Основи політичної системи руських князівств та етапи утворення Російської держави

  2. Посилення позицій Москви і перемога Московського князівства (перший етан)

  3. Особливості об’єднавчого процесу на другому етапі

  4. Завершення об’єднавчого процесу за часів Івана ІІІ (1462-1505)

Типова вертикаль княжої влади: Князь – «Бояри введеніє» - «Бояри путні» - «Кормлєнщики»

Етапи утворення Російської держави:

  • Перший етап (1301-1389)

Піднесення Москви, ведеться боротьба між князівствами (Московським, Тверським, Рязанським, Суздальсько-Нижегородським) за володимирський великокнязівський престол.

  • Другий етап (1389-1462)

Внутрішні розбрати між нащадками московського князя Дмитра Донського (війна другої чверті XV ст.). Відбувається посилення влади Великого князя. Для другого періоду характерні тяжкі епідемії, суперництво з Литвою, Псковом і Новгородом.

  • Третій етап (1462-1533)

Завершення політико-територіального формування Московської держави при московських князях Івані III і його сині Василі III.

Причини посилення Москви:

  • Вдале географічне розташування в центрі руських земель

  • Інтенсивний розвиток ремесла, сільського господарства і торгівлі

  • Важливий вузол суходільних і водних шляхів

  • Цілеспрямована, гнучка політика московських князів (інші князі й церква)

Данило Олександрович (1276-1303) - почав уміло використовувати усі переваги свого князівство і дбав про збільшення своїх володінь. У рязанського князя Костянтина відібрав Коломну (1300) – місто гирлі Москви-ріки, де вона впадає в Оку.

Пізніше Юрій Данилович (1303-1325) у 1303 році відвоює Можайськ у смоленського князя і в 1317 році одружиться на сестрі хана Узбека Кончаке і стане першим з московських князів, який отримав ярлик. Потім його стратять в Орді.

Після нього Іван Калита (1325-1340) маючи засоби прикуповує землі (Углич, Галич і Білозерськ). Також отримав ярлик після повстання у Твері 1327 року. У Калити також був церковно-ідеологічний успіх: Митрополит Київський і всія Русі Петро, переїхав до Москви.

Дмитро Донський в 1380 році одержав блискучу перемогу на Куликовому полі над великим татарським військом Мамая, після чого перестав платити дананину татарам (?).

Василь І (1389-1425) закріпив норми взаємостосунків великого і питомих князів московського двору (закріпив безперечну політичну військову і державну першість Великого князя). Також він викупив у Тохтамиша землі і в 1399 році відбулася битва на р. Ворскла.

Іван ІІІ (1462-1505). Збирання під владою одного монарха незалежних князівств поступово переходило в площину практичних кроків. Вони були різними:

  • Формально рівноправний союз з Твер’ю

  • Патронат над Рязанським князівством

  • Ліквідація самостійності Ярославського князівства

  • Війна з Новгородом 1471 р.

У 1480 році відбулося Стояння на Угрі. Це військове протистояння між Московською державою та Великою Ордою очолюваною Ахмат-ханом. За традиційною російською історіографією, поклало кінець Ординському ігу на московських землях, проте вже менш ніж за двадцять років великий князь московський, Іван ІІІ, змушений був продовжити сплату данини, однак вже Кримському хану.

Феодальна війна” часів Василя ІІ Темного (1425-1462):

Зіткнулися дві різні традиції спадкоємства:

  • Перша ґрунтувалася на традиції родового старшинства

  • Друга виражала погляд на великокнязівську вотчину як на неподільне державне ціле

Сприятливі умови, які вплинули на хід війни:

  1. Йому співчував народ, в очах якого Василь ІІ був мучеником.

  2. Великому князю вдалося нейтралізувати сепаратистські настрої боярства. Василь ІІ вміло використовував право верховного власника землі.

  3. У 1439 р. Константинопольський патріарх пішов на підписання унії з католицькою церквою. Поступово формувалося уявлення про Москву як про Третій Рим, як про новий центр уселенського православ’я. Відбувається формування ідеологічної системи, основою якої стала ідея Православної Держави, Православного Царства.