Робочий зошит

Округлити результат до найближчого більшого цілого.

Також до агломераційної фабрики необхідно щодоби забезпечити постачання доломіту у розмірі

Округлити результат до найближчого більшого цілого.

Для виробництва сталі в СПЦ крім чавуну та агломерату також використовується скрап металургійний, якого в добу необхідно

μсм 0,28 ;

Вцьому випадку добова подача скрапу повинна бути рівною:

В цьому випадку добова подача легуючих домішок повинна бути рівною:

Округлити результат до найближчого більшого цілого.

3.2. Параметри рухомого складу, який необхідний для транспортування сировини

Коксівне та енергетичне вугілля, залізовмісна руда, вапняк, доломіт, скрап металургійний та домішки транспортуються з місць видобування/зберігання до металургійного підприємства у напіввагонах (ПВ).

Необхідна добова кількість таких вагонів n для забезпечення перевезень вказаних вантажів можна визначити наступних чином:

Ртех

13

адресу КХЦ технічна норма завантаження згідно табл. Б.1 Додатка Б складе

ня добового обсягу коксівного вугілля складе

умов їх розміщення в межах корисної довжини колії станції стикування, і буде рівною:

Округлити результат до найближчого меньшого цілого.

Тоді, з використанням (3.10) визначимо кількість составів за добу, які необхідні для постачання коксівного вугілля на металургійне підприємство:

Округлити результат до найближчого більшого цілого.

14

Аналогічним чином розраховуються параметри рухомого складу і для всіх інших розглянутих основних вантажів металургійного підприємства.

Розрахунки потрібного добового обсягу постачання розглянутих вище вантажів і рухомого складу для його транспортування наводяться в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – Зведені дані про рухомий склад для перевезення сировини

Примітка: 1) при завантаженні вагону у відповідності з технічною нормою

Вважається, що сили тяги прийнятого локомотиву у всіх випадках достатньо для переміщення складу на магістральних станціях, на лініях примикання, а також по території металургійного підприємства, через що додаткова перевірка не виконується.

15

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4

ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ ДОМЕННОГО ЦЕХУ

Доменний цех – це перша ланка в металургійному виробництві. Основне призначення доменного цеху – ___________________________________________

(що триває практично безперервно роками). Частка перевезень, що припадає на доменний цех займає близько 40% від загального обсягу перевезень підприємства.

4.1. Виробничий процес доменного цеху

4.1.1. Рудний двір доменного цеху Залізну руду та частину флюсів, які прибувають на металургійні заводи на

адресу доменного цеху, складують поблизу печей на рудному дворі (рис. 4.1).

Рис. 4.1 – Поперечний розріз доменного цеху з рудним двором

Рудний двір – це відкритий склад, з одного боку якого знаходиться баштовий вагоноперекидач 8, а з іншого – бункерна естакада 5. По ширині він перекритий краном-перевантажувачем 6 з двома консолями; одна з них перекриває приймальну траншею 9 і розвантажувальні пристрої рудного двору, інша – бункерну естакаду 5. Основне призначення рудного двору – створення необхідних запасів сировини та її усереднення. Так, матеріали, які розвантажуються в певних місцях приймальної траншеї 9 рудним перевантажувачем 6 складують у штабелі 7, який формують пошарово з метою усереднення руди та отримання більш однорідної шихти. Усереднену руду грейферним краном подають в перевантажувальний вагон-трансферкар 4, який пересувається по коліях бункерної естакади 5 і розвозить матеріали по відповідних бункерах естакади.

Бункерна естакада – це оперативний склад доменного цеху біля доменних печей який має бункери для зберігання оперативних запасів руди, коксу, вапняку та домішок. Під бункерною естакадою влаштовують колію для вагонів-ваг 10, які дозують подачу матеріалів. У вагон-ваги 10 з відповідних бункерів надходить певна кількість потрібного матеріалу. Після завантаження необхідної порції матеріалу вагони-ваги подаються до скіпової ями 11 і розвантажуються в скіп 12.

Кокс подається з коксового цеху транспортером по галереї 3, а за відсутності власного коксохімічного заводу – із зовнішньої мережі.

З бункерної естакади шихта скіповим підйомником 2 подається у доменну піч 1. Запас в бункерах зазвичай визначається із умови забезпечення нормальної роботи доменної печі та становить для руди та вапняку – на 24 .. 28 год, а для кок-

су – на 6 .. 8 год її роботи.

16

4.1.2. Організація обслуговування доменних печей Основою взаємодії промислового транспорту та доменного виробництва є

забезпечення належного функціонування транспортно-технологічних систем (рис. 4.2) за рахунок чіткого дотримання графіку обслуговування доменних печей. Організація такого обслуговування чавуновозними составами може виконуватися двома способами:

-за закритим циклом, коли конкретні ковші закріплені за конкретними печами;

-за відкритим циклом, коли ковші не закріплюють за печами, а подають до них відповідно до графіка випуску чавуну (або коли

оскільки надійніше, але при цьому виникає потреба в більшій кількості ковшів. Ковші з продуктами виробництва доменної печі можна транспортувати як

окремими або укрупненими подачами, так і роздільними подачами (при перевезеннях чавуну великих доменних печей).

4.1.3. Характеристика роботи доменної печі Чавун виплавляють у доменних печах, які складаються з верхньої частини

(колошника з засипним апаратом), безпосередньо шахти, яка розширюється донизу, розпару, заплічників та горну, де накопичується чавун і шлак (рис. 4.3).

Шихту на колошник доменної печі доставляють двома скіпами, а на крупних печах (з корисним об'ємом 3200 м3 та 5000 м3) – конвеєрами. У піч шихту завантажують порціями, які називають колошами, через колошники; по перерізу доменної печі руда, кокс та домішки розподіляється шарами за допомогою

Нагріте повітря, а також рідке, газоподібне або пиловидне паливо подають через фурми, розташовані в нижній частині печі. Взаємодіючи з нагрітим повітрям, кокс вигорає і створює _______________________________, необхідну для процесу відновлення заліза з руди за допомогою одержуваного з коксу вуглецю. Одночасно відбувається процес переходу за допомогою ______________________ порожньої породи та шкідливих домішок руди та коксу в шлак.

17

4.2. Закріплення знань про доменне виробництво

В результаті ознайомлення з матеріалом розділу повинно запам'ятатись наступне:

1.рудний двір – це ___________________________, основне призначення якого полягає у _______________________________________________________________;

2.шихту зі штабелю _________________ краном подають у ______________, який розвозить мінерали по ________________________ (оперативний склад ДЦ).

3.розвантаження вагонів з сировиною виконує __________________________;

4.єдина доменна піч умовного металургійного підприємства, яке розглядається на ПЗ, буде обслуговуватись _____________________________________________;

5.в доменній печі засипний апарат знаходиться у ________________, повітря та паливо подають через _________, а рідкі чавун та шлак накопичуються у _________;

6.вантажопід'ємність чавуновозу ____/____; обсяг шлаку у шлаковозі ____/____, що при питомій вазі шлаку 3,182 т/м3 обумовлює його вантажопід'ємність ____/____.

4.3. Визначення параметрів составів для транспортування продуктів плавки

В умовах практичних занять прийнято, що в доменному цеху функціонує одна доменна піч заданого корисного об'єму V . Кількість випусків продуктів пла-

де γш – частка шлаку на 1 т чавуну; згідно завдання прийнято γш _____ ;

Потрібна кількість вагонів у подачі для кожного випуску продуктів плавки доменної печі визначається за формулою:

Округлити результат до найближчого більшого цілого.

18

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 5

РОЗРАХУНОК ОБІГУ ЧАВУНОВОЗНИХ СОСТАВІВ

В даному розділі буде виконано аналіз обігу чавуновозних составів, в той час як аналіз роботи зі шлаковозними составами на не виконуватиметься.

5.1. Технологія функціонування чавуновозних складів

Технологія функціонування чавуновозних составів між доменним цехом (ДЦ) та сталеплавильних цехом (СПЦ) представлена у вигляді схеми руху цих составів при розливі чавуну в ковші (див. рис. 5.1).

Умовні позначення:

1 – розливочний прольот;

2 – відділення зливу чавуну;

3 – колії для охолодження ковшів;

4 – душовий пристрій;

5 – відділення очищення ковшів;

6 – відділення змащування ковшів;

7 – відділення ремонту ковшів;

8 – парк відстою готових составів

Рис. 5.1 – Схема руху чавуновозних составів

5.2. Визначення тривалості елементів обігу чавуновозних составів

Обігом чавуновозного составу називається проміжок часу від моменту початку його подачі під навантаження до можливого моменту початку наступної подачі цього ж составу під навантаження.

Обіг чавуновозного составу може бути визначено таким чином:

19

Частина елементів виразу (5.1) нормовані (див. табл. 5.1). Таблиця 5.1 – Нормовані елементи обігу чавуновозних составів

Розрахунок тривалості пересувань составів між парками та відділеннями виконується за методикою визначення тривалості маневрового напіврейсу:

βрг – коефіцієнт, що враховує додатковий час на зміну швидкості руху кож-

ного вагона в маневровому составі на 1 км/год під час розгону та гальмування,

с/км/год; приймається βрг 0,10 с/км/год;

L– довжина маневрового напіврейсу, м;

v– максимальна швидкість руху, яка досягається під час маневрового напіврейсу, км/год; згідно з завданням, ця швидкість становить v ____ км / год .

Виходячи з рис. 5.2, тривалість проходження чавуновозних составів з ДЦ в СПЦ tпсч складається з двох елементів: тривалості проходження з ДЦ на станцію примикання tпсч 1 і тривалості проходження зі станції примикання на СПЦ tпсч 2 .

20

Рис. 5.2 – Принципова схема взаємного розташування цехів Тривалість проходження завантажених чавуновозів від ДЦ на станцію сти-

Тривалість проходження завантажених чавуновозів від станції стикування до

Загальний час прямування чавуновозних составів з ДЦ в СПЦ складе

Округлити результат до найближчого більшого цілого.

Визначимо обіг чавуновозних составів у табл. 5.2, попередньо заповнивши її. Таблиця 5.2 - Розрахунок обігу чавуновозних составів

Графік обігу чавуновозних составів

Час, год:хв

1Подача составу під розливання чавуну

2Очікування випуску чавуну

3Розливання чавуну в ковші

4Подача составу під зливання чавуну

5Зливання чавуну в СПЦ

6Подача составу в парк охолодження ковшів

7Охолодження ковшів на повітрі

8Подача составу до душового пристрою

9Охолодження ковшів під душем

10Подача у відділення очищення

11Очищення ковшів составу

12Подача у відділення змащування

13Змащування ковшів составу

14Подача составу у парк готових составів