Метод.№1

–цех розташовується у двох прольотах: головному й допоміжному;

–миття блока й рами дизеля виконуються в мийній машині або спеціалізованій мийній ванні;

–розбирання й складання дизелів здійснюється на потоково–конвеєрних лі-

ніях;

–станція випробування дизель-генераторів обладнується рекупераційною установкою;

–ремонт шатунно–поршневої групи здійснюється на потоково–конвеєрній лінії роторного типу;

–випробування компресорів, повітродувок (турбоповітродувок, турбокомпресорів) і насосів виноситься в окреме шумоізольоване приміщення.

в) По візковому цеху:

–цех звичайно розміщується в одному прольоті, можливо, загальному із прольотом колісного цеху;

–обмивання й очищення рам візків та ін. деталей виконується в мийній машині прохідного типу;

–ремонт і складання рам візків здійснюється на потоково–конвеєрній лінії;

–ремонт і комплектування вузлів візків здійснюється в ремонтно–комплек- тувальному відділенні;

–складання колісно–моторних блоків (якщо відповідне відділення входить до складу цеху візків) здійснюється на потоково–конвеєрній лінії.

г) По колісному цеху:

–цех розташовується в одному прольоті, можливо, загальному із прольотом візкового цеху;

–обмивання колісних пар здійснюється в спеціальній механізованій устано-

вці;

–миття роликових букс здійснюється у відділенні ремонту роликових букс,

успеціальній мийній камері, а роликових підшипників – в чотирикамерній мийній машині (якщо відділення ремонту роликових букс входить до складу колісного цеху);

–на демонтажній і монтажній дільницях роликових букс улаштовуються підвищені на 300-400 мм відрізки залізничної колії;

–для міжопераційного відстою колісних пар з метою економії виробничої площі влаштовуються ділянки суміщеної рейкової колії;

41

–склад колісних пар та їх елементів сполучається із прольотом цеху поперечним відрізком залізничної колії та влаштовується поруч із цехом за зовнішньою поздовжньою стіною.

д) По електромашинному цеху:

–цех розміщується у двох прольотах: головному й допоміжному;

–у розбирально–дефектувальному відділенні виконується очищення, миття, комплексне розбирання (загальне й вузлове), дефектування всіх тягових електричних машин з наступною передачею деталей і вузлів у відповідні ремонтні відділення;

–весь комплекс розбиральних і ремонтно-складальних робіт по допоміжних електричних машинах виконується у відділенні ремонту допоміжних електричних машин;

–попереднє очищення електричних машин виконується в продувних каме-

рах;

–миття тягових електродвигунів виконується в спеціалізованій машині;

–миття остовів виконується або в спеціалізованій машині, або в мийній машині ММД–12, а миття якорів – у спеціалізованій мийній установці камерного типу;

–розбирання й складання тягових електродвигунів здійснюються на потоко- во-конвеєрних лініях;

–перше, друге просочування, і сушіння якорів, секцій їх обмоток, а також фарбування тягових і допоміжних електричних машин здійснюється на потоко- во-конвеєрних лініях;

–видалення відходів ізоляції з розбирально–дефектувального відділення здійснюється за допомогою стрічкового транспортера;

–складально–розбиральні роботи по головному генератору й двомашинному агрегату виконуються на спеціалізованих установках–кантувачах.

є) По електроапаратному цеху (відділенню) :

–при річній програмі ремонту до 600 секцій тепловозів для ремонту електричних апаратів передбачається електроапаратне відділення, яке звичайно входить до складу електромашинного цеху й розташовується в одному з його прольотів; при відсутності на заводі електромашинного цеху електроапаратне відділення включається до складу тепловозоскладального цеху й розташовується або в його допоміжному прольоті, або в іншому приміщенні; при річній програ-

42

мі 600 секцій і більше створюється електроапаратний цех, розташований в окремій будівлі;

–складання контакторів здійснюється на потоково–конвеєрній лінії;

–дільниця зарядки акумуляторних батарей розташовується в окремому ізольованому приміщенні поза відділенням (цехом).

При виконанні планування цеху (відділення) студент повинен враховувати такі положення:

–розміщення відділень, дільниць, позицій і обладнання повинне забезпечу– вати прямотокову організацію руху виробничого процесу;

–розміщення позицій, об'єктів ремонту на них, виробничих місць, обладнання, технологічного й страхового запасів агрегатів і вузлів відносно один одного, елементів будівель, проходів і проїздів виконується відповідно до розробленої специфікації й норм відстаней, наведених у [7, табл. 38, 39];

–у кожному прольоті цеху рекомендується мати по одному поздовжньому наскрізному проїзду для безрейкового транспорту (бажано посередині прольоту) і по 3–4 поперечних, з яких два крайніх розміщуються уподовж торцевих стін цеху. Між відділеннями варто передбачити кілька поперечних проходів. Ширина проїздів і проходів приймається по [7, табл.40];

–в основних прольотах цехів повинні бути передбачені торцеві в'їзди для залізничного й автомобільного транспорту;

–при довжині головного прольоту цеху до 150 м передбачається 2 основні мостові крани; при довжині більше 150 м (за необхідністю) варто передбачити 3 крани; у головному прольоті тепловозоскладального цеху крани можуть установлюватися в два яруси, причому потужніші крани – у верхньому ярусі, хоча при новому будівництві таке розташування кранів є не завжди доцільним;

–дільниці, які є джерелом шуму, варто розташовувати в торці прольоту, відокремивши їх суцільною або високою стіною;

–виробничо–підсобні приміщення (комори, майстерня механіка цеху та ін.) рекомендується розташовувати в торцях прольотів, по границях цехів (за можливістю поза виробничою площею, у межах «мертвої» зони дії підйомних кранів, з огородженням щитовими збірно–розбірними перегородками висотою до 3

м).

Як зразки можуть бути використані цехові планування, наведені в навчальній літературі [1,2] і ін. Проектуючи план цеху (відділення), студент повинен,

43

крім переліченого вище, враховувати й наведений у літературі досвід передових локомотиворемонтних заводів країни та проектних організацій залізничного транспорту в створенні прогресивних планувальних рішень, що поліпшують показники організації виробництва й використання виробничих площ.

ЛІТЕРАТУРА

1.Малоземов Н. А. и др. Тепловозоремонтные предприятия.Организация планирования и управление. [Текст]: – М.: Транспорт, 1979. – 263.с. 2.Разумов И.М. и др. Организация и планирование машиностроительного производства. – М.: Машиностроение, 1974.–586 с.

3.Яковлєв Г.Ф. и др.Поток и ритм в локомотиворемонтном производстве. – М.:

Транспорт, 1978. – 174 с.

4.Егоров М.Е. Основы проектирования машиностроительных заводов. – М.: Высшая школа, 1969.

5.Нормы технологического проектирования по железнодорожному строитель– ству. Тепловозоремонтные заводы. – М.: Оргтрансстрой, 1966. – 50 с. 6.Отчетные данные тепловозоремонтних заводов.

7.Нечаев Е.Г., Довбня Н.П. Расчетные нормативы и справочные данные для …?, - Дописати.

1986. - 54 с.

44

ДОДАТОК А

Таблиця А.1

Умовні графічні позначення будівельних конструкцій та їх елементів

(відповідно ДСТУ Б А.2.4-7-95)

залізобетонна суцільного перерізу

залізобетонна двогілкова

Колони

металева суцільностінна

металева двогількова

двері одностулкові

двері двостулкові

двері подвійні одностулкові

двері подвійні двостулкові

двері одностулкові з хитним полотном (права або ліва)

двері двостулкові з хитними полотнами

Двері,

ворота

двері (ворота) відкатні одностулкові

двері (ворота) розсувні двостулкові

двері (ворота) підйомні

двері складчасті

ворота підйомно-поворотні

двері, що обертаються

45

Таблиця А.2

Підйомно-транспортні засоби та їх елементи, рейкові колії

( відповідно ГОСТ 21.112-87 Підйомно-транспортні засоби)

1 т

Кран підвісний

1 т

Кран пересувний консольний

46

Ліфт

Конвеєр стрічковий

Конвеєр роликовий

Зона дії вантажопідйомної машини

Монорейка (підвісна рейкова колія)

Рейкова колія (замість крапок вказати:

Рейкові колії для нормальної колії – н.ш., для вузької колії – в.ш.)

Колія підкранова з кінцевим упором

47