Скачиваний:
13
Добавлен:
27.04.2021
Размер:
410.06 Кб
Скачать

У прикладі, що розглядається, при Nд =10 складів і Nзб =6 складів (табл. 2.2) серед-

ньозважена тривалість їх формування

та

перестановки складає

 

 

 

=

10

25

+6 50 =34,4 хв.

 

t

 

лф

 

 

10

+6

 

 

 

 

 

Тоді мінімальний інтервал надходження складів свого формування

Iminсф = 34,42 =17,2 хв.

3.2.2.Визначення середнього інтервалу прибуття поїздів

Середній інтервал прибуття поїздів на станцію з кожної окремої лінії визначається за формулою

 

1440

1440

(β(Nпасεпас + Nзб (εзб 1))+(β1)Nв)

 

 

 

 

N

 

 

 

І =

 

 

,

(3.30)

 

 

 

 

 

 

 

Nв

 

де β – коефіцієнт місячної нерівномірності розмірів вантажного руху, (у курсовому про-

екті β =1,1...1,15 );

Nв – кількість вантажних поїздів, що прибувають на станцію з даної лінії (з урахуванням збірних);

Nпас, Nзб – відповідно, кількість пасажирських і збірних поїздів, що прибувають на

 

 

 

 

 

станцію з лінії.

 

 

 

 

 

 

Наприклад, для ліній, що розглядаються:

 

 

 

 

 

 

1. Лінія П (А+М)-О:

 

 

 

 

 

 

 

 

1440 1440120

(1,15 ((13 +6) 1,5 +(2 +1) (2 1))+(1,15 1) (26 +19))

І

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

26 +19

 

 

 

= 20,5 xв

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.

Лінія Б-О:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1440 1440100

(1,15 (14 1,5 +2 (2 1))+(1,15 1) 30)

 

 

І

 

 

 

 

=

 

 

30

 

 

=33,1хв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

Лінія Н-О:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

1440 144054

(1,15 (8 1,5 +1 (2 1))+(1,15 1) 23)

= 41,3хв.

 

 

 

І

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

23

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середній інтервал виставки в приймально-відправний парк складів свого формування

визначається як

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сф =1440 ,

 

 

(3.31)

 

 

 

 

 

 

І

 

 

Nсф

де Nсф – кількість составів свого формування (дільничних і збірних).

У прикладі Nсф =16поїздів (табл. 2.2), тоді

Ісф =144016 =90 хв.

3.2.3. Розрахунковий інтервал прибуття поїздів

Отримані у п. 3.2.1 і п. 3.2.2 дані дозволяють визначити за формулою (3.27) величини розрахункових інтервалів для кожної лінії, що розглядається у прикладі:

IП(А+М) =

20,5 +9

=14,8хв,

IБ = 33,1 +10

= 21,6 хв,

 

 

2

 

 

2

 

 

IН =

41,3 +15 = 28,2 хв,

Iсф =

90 +17,2

=53,6 хв.

 

2

 

 

 

2

 

 

3.3. Кількість колій у приймально-відправних парках станції

Для розрахунку кількості колій у приймально-відправних парках на підставі табл. 2.2 слід визначити частку поїздів, що надходять у кожний окремий парк з j -ї лінії від загальної кількості поїздів, що прибувають на станцію з цієї лінії, за формулою

γj =

N

пj

,

(3.32)

N загj

 

 

 

де N пj – кількість поїздів, що надходять у окремий парк з j -ї лінії;

N загj – загальна кількість поїздів, що прибувають на станцію з

j -ї лінії.

У прикладі, що розглядається значення γj становлять:

 

- для парку ПВ-1:

γПВА+-М1 = 2626 ++1919 =1, γПВБ -1 = 304 =0,13, γНПВ-1 = 233 =0,13, γсфПВ-1 =1616 =1.

- для парку ПВ-2:

 

 

 

γБПВ-2 =

26

=0,87, γНПВ-2

=

20

=0,87.

 

30

 

 

23

 

Підставивши у формулу (3.1) значення γj , а також дані, що розраховані у п. 3.1.3 і п. 3.2.3, визначимо кількість колій у приймально-відправних парках станції, яка у прикладі

становить:

 

 

 

 

 

 

 

- у парку ПВ-1

 

 

 

 

 

 

 

m = 53,4

1+ 53,4

0,13 +

53,4

0,13 +

53,4

1 =5,2 колії.

Прийнято 6 колій;

14,8

21,6

 

 

28,2

 

53,6

 

 

- у парку ПВ-2

 

 

 

 

 

 

 

m = 63,8

0,87 + 63,8

0,87 = 4,5 колій.

Прийнято 5 колій.

21,6

28,2

 

 

 

 

 

 

Кількість колій у приймально-відправних парках станції можна також розрахувати згідно з [1]. У разі пропуску по ділянці здвоєних поїздів, кількість колій для цих поїздів у приймально-відправних парках визначається згідно з [8].

4. ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ КОЛІЙ У СОРТУВАЛЬНОМУ ПАРКУ

Кількість сортувальних колій визначається в залежності від кількості призначень за планом формування поїздів і добової кількості вагонів кожного призначення. На кожне призначення плану формування виділяється окрема сортувальна колія [9]. Для призначень з добовим вагонопотоком більш ніж 200 вагонів виділяють дві колії. Корисна довжина сортувальних колій повинна відповідати встановленій довжині поїздів, збільшеній на 10 % [1].

Для місцевих вагонів слід передбачити одну колію. Якщо кількість місцевих вагонів, що прибувають на станцію протягом доби, перевищує 30, то рекомендується виділяти дві колії [1].

Крім того, слід передбачити колії для несправних і бездокументних вагонів, вагонів з небезпечними вантажами класу 1 (ВМ), для перестановки вагонів під час очищення колій від снігу тощо.

У прикладі, що розглядається, на станцію А за добу відправляється три дільничних поїзда (табл. 2.2). Кількість вагонів у складі поїзда розрахована у п. 1.3 і дорівнює 63 вагони. Отже, добовий вагонопотік на дане призначення складає 3 63 =189 вагонів. Таким чином, для накопичення вагонів і формування дільничних поїздів на А потрібно мати одну колію. Розрахунок кількості колій у сортувальному парку доцільно виконувати у табличному вигляді (див. табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Кількість колій у сортувальному парку

Призначення

Добовий вагонопотік

Кількість колій

Для дільничних поїздів на А

189

1

 

 

1

Для дільничних поїздів на Б

126

Для дільничних поїздів на М

189

1

 

 

1

Для дільничних поїздів на Н

126

 

 

1

Для збірних поїздів на ділянку О–А

126

 

 

1

Для збірних поїздів на ділянку О–Б

126

 

 

1

Для збірних поїздів на ділянку О–М

63

Для збірних поїздів на ділянку О–Н

63

1

 

 

1

Для місцевих вагонів

 

 

 

1

Для несправних і бездокументних вагонів

 

 

 

1

Для вагонів з небезпечними вантажами

 

класу 1 (ВМ)

 

 

 

 

1

Для перестановки вагонів під час очищення

 

колій від снігу

 

 

 

 

12

Всього

 

 

 

 

Таким чином, у сортувальному парку необхідно мати 12 колій.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1.Инструкция по проектированию станций и узлов на железных дорогах Союза ССР: ВСН

56-78. – М.: Транспорт, 1978.

2.Железнодорожные станции и узлы: Учеб. для вузов ж.-д. трансп./ В. М. Акулиничев, Н. В. Правдин, В. Я. Болотный, И. Е. Савченко; Под ред. В. М. Акулиничева. – М.: Транспорт, 1992.

3.Железнодорожные станции и узлы (задачи, примеры, расчеты) / Н. В. Правдин, Т. С. Банек, В. Я. Негрей и др.; Под ред. Н. В. Правдина. – М.: Транспорт, 1984.

4.Типовий технологічний процес роботи дільничної станції. – К.: Транспорт України, 1998.

5.Руководство по техническому нормированию маневровой работы. – М.: Транспорт, 1978.

6.Сотников И. Б. Эксплуатация железных дорог: в примерах и задачах. – М.: Транспорт,

1990.

7.Акулиничев В. М. Математические методы в эксплуатации железных дорог: Учеб. пособие для вузов ж.-д. трансп. / В. М. Акулиничев, В. А. Кудрявцев, А. Н. Корешков. – М.: Транс-

порт, 1981.

8.Інструкція з розрахунку наявної пропускної спроможності залізниць України: Навч.- метод. посіб. / Розробники О. Ф. Вергун та ін. – К.: Транспорт України, 2002.

9.Правила и нормы проектирования сортировочных устройств на железных дорогах Союза ССР: ВСН 207-89. – М.: Транспорт, 1992.

10.Проектирование железнодорожных станций и узлов: Справ. и метод. руководство / Под ред. А. М. Козлова и К. Г. Гусевой. – М.: Транспорт, 1980.

ДОДАТОК А ВИХІДНІ ДАНІ

Для виконання курсового проекту необхідні такі вихідні дані:

-серія локомотива – ВЛ80;

-маса брутто складу поїздів – 4350 т;

-середня маса вагона у складі поїзда – 69 т.

-розміри руху вантажних і пасажирських поїздів станції О (табл. А.1);

-карта місцевості, на якій буде розташовано станцію О (рис. А.1);

-схема примикання ліній до дільничної станції О (рис. А.2);

-схема тягового обслуговування вантажного руху на прилеглих до станції О ділянках (рис. А.3), яка складається на підставі заданого характеру локомотивного депо (у прикладі депо на станції О є основним для ділянок А-О, Б-О, Н-О і оборотним для ділянки М-О).

Таблиця А.1

Розміри руху вантажних і пасажирських поїздів станції О

 

 

 

 

 

 

 

На станцію

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вантажні

паса-

 

Зі станції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

жир-

 

 

А

Б

М

 

Н

 

дільни-

збірні

 

 

 

 

 

 

чні

 

ські та

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

при-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

міські

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

 

13/6

2/0

 

6/3

 

3

2

4

 

Б

 

15/6

9/2

 

2/1

 

2

2

5

 

М

 

2/0

8/2

 

5/2

 

3

1

2

 

Н

 

8/3

3/1

9/2

 

 

2

1

2

 

ван-

 

діль-

3

2

3

 

2

 

 

 

 

 

тажні

 

ничні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О

 

збірні

2

2

1

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

пасажирські та

4

5

2

 

2

 

 

 

 

 

приміські

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Примітка: у чисельнику – вантажні поїзди, а у знаменнику – пасажирські.

Рис. А.2. Схема примикання ліній до дільничної станції О

Рис. А.3. Схема тягового обслуговування вантажного руху на прилеглих до станції О ділянках

Таблиця А.2

Характеристики вантажних електровозів

Назва характеристики

ВЛ19

ВЛ22

ВЛ23

ВЛ8

ВЛ10

ВЛ60

ВЛ80

ВЛ82

 

Довжина по осях автозчепів, м

16,22

16,39

17,02

27,52

32,84

20,80

32,84

32,84

 

Конструкційна швидкість,

85

75

100

100

100

100

110

110

 

км/год

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця А.3

 

Характеристики вантажних тепловозів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Назва характеристики

ТЭ2

ТЭ3

2ТЭ10Л

2ТЭ116

 

Довжина по осях автозчепів, м

33,895

33,938

33,938

33,938

 

Конструкційна швидкість,

93

100

100

120

 

км/год

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Б

 

 

 

 

 

ВАРІАНТИ КОНСТРУКЦІЇ ШЛЯХОПРОВІДНИХ РОЗВ’ЯЗОК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця Б.1

 

Вибір схеми шляхопровідної розв’язки

 

 

 

 

Необхідна пропускна спроможність Nп лінії, що примикає,

 

Необхідна пропускна

пар поїздів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

спроможність Nп основ-

до 12

13...18

19...24

25...36

37...48

49 і більше

ної лінії, пар поїздів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

до 12

1/6

1/7

1/7

1/8

2/9

3, 4/9

13...18

1/7

1/7

1/8

1/8

2/10

3, 4/10

19...24

1/7

1/8

1/8

1/8

2/11

3, 4/11

25...36

1/8

1/8

1/8

1/8

3, 4/12, 13

3, 4/12, 13

37...48

2/9

2/10

2/11

3, 4/12, 13

5/14

5/14

49 і більше

3, 4/9

3, 4/10

3, 4/11

3, 4/12, 13

5/14

5/14

Примітка: у чисельнику наведені номери схем розв’язок (рис. Б.1) у разі відсутності перед станцією мостового переходу через ріку, а у знаменнику – у разі його наявності.

Рис. Б.1. Принципові схеми розв’язок ліній на підходах до дільничної станції

ДОДАТОК В

НОРМАТИВИ ЧАСУ ВИКОНАННЯ НАПІВРЕЙСІВ

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця В.1

 

Нормативи часу виконання напіврейсів перестановки составів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Довжина напіврейса, м

a,

b,

Довжина піврейса, м

a,

 

b,

 

 

хв

хв

 

 

хв

 

хв

від

до

від

до

0

50

0,56

0,014

1001

1100

2,25

 

0,074

51

70

0,64

0,018

1101

1200

2,40

 

0,078

71

100

0,72

0,022

1201

1300

2,56

 

0,082

101

140

0,81

0,026

1301

1400

2,72

 

0,086

141

200

0,90

0,030

1401

1500

2,89

 

0,090

201

260

1,00

0,034

1501

1600

3,06

 

0,094

261

320

1,10

0,038

1601

1700

3,24

 

0,098

321

380

1,21

0,042

1701

1800

3,43

 

0,102

381

460

1,32

0,046

1801

1900

3,63

 

0,106

461

540

1,44

0,050

1901

2000

3,84

 

0,110

541

620

1,56

0,054

2001

2200

4,06

 

0,114

621

700

1,69

0,058

2201

2400

4,29

 

0,118

701

800

1,82

0,062

2401

2600

4,53

 

0,122

801

900

1,96

0,066

2601

2800

4,78

 

0,126

901

1000

2,10

0,070

2801

3000

5,04

 

0,130

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Соседние файлы в предмете Железнодорожные станции и узлы