DilnycnaStancija
.pdfУ прикладі, що розглядається, при Nд =10 складів і Nзб =6 складів (табл. 2.2) серед-
ньозважена тривалість їх формування |
та |
перестановки складає |
||||
|
|
|
= |
10 |
25 |
+6 50 =34,4 хв. |
|
t |
|||||
|
лф |
|
|
10 |
+6 |
|
|
|
|
|
|
Тоді мінімальний інтервал надходження складів свого формування
Iminсф = 34,42 =17,2 хв.
3.2.2.Визначення середнього інтервалу прибуття поїздів
Середній інтервал прибуття поїздів на станцію з кожної окремої лінії визначається за формулою
|
1440 − |
1440 |
(β(Nпасεпас + Nзб (εзб −1))+(β−1)Nв) |
|
||
|
|
|
N |
|
|
|
І = |
|
|
, |
(3.30) |
||
|
|
|
||||
|
|
|
|
Nв |
|
де β – коефіцієнт місячної нерівномірності розмірів вантажного руху, (у курсовому про-
екті β =1,1...1,15 );
Nв – кількість вантажних поїздів, що прибувають на станцію з даної лінії (з урахуванням збірних);
Nпас, Nзб – відповідно, кількість пасажирських і збірних поїздів, що прибувають на
|
|
|
|
|
станцію з лінії. |
|
|
|
|
|||
|
|
Наприклад, для ліній, що розглядаються: |
|
|
|
|
||||||
|
|
1. Лінія П (А+М)-О: |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
1440 −1440120 |
(1,15 ((13 +6) 1,5 +(2 +1) (2 −1))+(1,15 −1) (26 +19)) |
|||||||
І |
|
|
||||||||||
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
|||
|
|
26 +19 |
|
|
|
|||||||
= 20,5 xв |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||
2. |
Лінія Б-О: |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
1440 −1440100 |
(1,15 (14 1,5 +2 (2 −1))+(1,15 −1) 30) |
|
|
|||||
І |
|
|
|
|
||||||||
= |
|
|
30 |
|
|
=33,1хв. |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
3. |
Лінія Н-О: |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
= |
1440 −144054 |
(1,15 (8 1,5 +1 (2 −1))+(1,15 −1) 23) |
= 41,3хв. |
|
|
||||
|
І |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
23 |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Середній інтервал виставки в приймально-відправний парк складів свого формування |
||||||||||
визначається як |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
сф =1440 , |
|
|
(3.31) |
|
|
|
|
|
|
|
І |
|
|
Nсф
де Nсф – кількість составів свого формування (дільничних і збірних).
У прикладі Nсф =16поїздів (табл. 2.2), тоді
Ісф =144016 =90 хв.
3.2.3. Розрахунковий інтервал прибуття поїздів
Отримані у п. 3.2.1 і п. 3.2.2 дані дозволяють визначити за формулою (3.27) величини розрахункових інтервалів для кожної лінії, що розглядається у прикладі:
IП(А+М) = |
20,5 +9 |
=14,8хв, |
IБ = 33,1 +10 |
= 21,6 хв, |
|||
|
|
2 |
|
|
2 |
|
|
IН = |
41,3 +15 = 28,2 хв, |
Iсф = |
90 +17,2 |
=53,6 хв. |
|||
|
2 |
|
|
|
2 |
|
|
3.3. Кількість колій у приймально-відправних парках станції
Для розрахунку кількості колій у приймально-відправних парках на підставі табл. 2.2 слід визначити частку поїздів, що надходять у кожний окремий парк з j -ї лінії від загальної кількості поїздів, що прибувають на станцію з цієї лінії, за формулою
γj = |
N |
пj |
, |
(3.32) |
|
N загj |
|||||
|
|
|
|||
де N пj – кількість поїздів, що надходять у окремий парк з j -ї лінії; |
|||||
N загj – загальна кількість поїздів, що прибувають на станцію з |
j -ї лінії. |
||||
У прикладі, що розглядається значення γj становлять: |
|
- для парку ПВ-1:
γПВА+-М1 = 2626 ++1919 =1, γПВБ -1 = 304 =0,13, γНПВ-1 = 233 =0,13, γсфПВ-1 =1616 =1.
- для парку ПВ-2: |
|
|
|
||
γБПВ-2 = |
26 |
=0,87, γНПВ-2 |
= |
20 |
=0,87. |
|
30 |
|
|
23 |
|
Підставивши у формулу (3.1) значення γj , а також дані, що розраховані у п. 3.1.3 і п. 3.2.3, визначимо кількість колій у приймально-відправних парках станції, яка у прикладі
становить: |
|
|
|
|
|
|
|
|
- у парку ПВ-1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
m = 53,4 |
1+ 53,4 |
0,13 + |
53,4 |
0,13 + |
53,4 |
1 =5,2 колії. |
Прийнято 6 колій; |
|
14,8 |
21,6 |
|
|
28,2 |
|
53,6 |
|
|
- у парку ПВ-2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
m = 63,8 |
0,87 + 63,8 |
0,87 = 4,5 колій. |
Прийнято 5 колій. |
|||||
21,6 |
28,2 |
|
|
|
|
|
|
Кількість колій у приймально-відправних парках станції можна також розрахувати згідно з [1]. У разі пропуску по ділянці здвоєних поїздів, кількість колій для цих поїздів у приймально-відправних парках визначається згідно з [8].
4. ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ КОЛІЙ У СОРТУВАЛЬНОМУ ПАРКУ
Кількість сортувальних колій визначається в залежності від кількості призначень за планом формування поїздів і добової кількості вагонів кожного призначення. На кожне призначення плану формування виділяється окрема сортувальна колія [9]. Для призначень з добовим вагонопотоком більш ніж 200 вагонів виділяють дві колії. Корисна довжина сортувальних колій повинна відповідати встановленій довжині поїздів, збільшеній на 10 % [1].
Для місцевих вагонів слід передбачити одну колію. Якщо кількість місцевих вагонів, що прибувають на станцію протягом доби, перевищує 30, то рекомендується виділяти дві колії [1].
Крім того, слід передбачити колії для несправних і бездокументних вагонів, вагонів з небезпечними вантажами класу 1 (ВМ), для перестановки вагонів під час очищення колій від снігу тощо.
У прикладі, що розглядається, на станцію А за добу відправляється три дільничних поїзда (табл. 2.2). Кількість вагонів у складі поїзда розрахована у п. 1.3 і дорівнює 63 вагони. Отже, добовий вагонопотік на дане призначення складає 3 63 =189 вагонів. Таким чином, для накопичення вагонів і формування дільничних поїздів на А потрібно мати одну колію. Розрахунок кількості колій у сортувальному парку доцільно виконувати у табличному вигляді (див. табл. 4.1).
Таблиця 4.1
Кількість колій у сортувальному парку
Призначення |
Добовий вагонопотік |
Кількість колій |
Для дільничних поїздів на А |
189 |
1 |
|
|
1 |
Для дільничних поїздів на Б |
126 |
|
Для дільничних поїздів на М |
189 |
1 |
|
|
1 |
Для дільничних поїздів на Н |
126 |
|
|
|
1 |
Для збірних поїздів на ділянку О–А |
126 |
|
|
|
1 |
Для збірних поїздів на ділянку О–Б |
126 |
|
|
|
1 |
Для збірних поїздів на ділянку О–М |
63 |
|
Для збірних поїздів на ділянку О–Н |
63 |
1 |
|
|
1 |
Для місцевих вагонів |
|
|
|
|
1 |
Для несправних і бездокументних вагонів |
|
|
|
|
1 |
Для вагонів з небезпечними вантажами |
|
|
класу 1 (ВМ) |
|
|
|
|
1 |
Для перестановки вагонів під час очищення |
|
|
колій від снігу |
|
|
|
|
12 |
Всього |
|
|
|
|
|
Таким чином, у сортувальному парку необхідно мати 12 колій.
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК
1.Инструкция по проектированию станций и узлов на железных дорогах Союза ССР: ВСН
56-78. – М.: Транспорт, 1978.
2.Железнодорожные станции и узлы: Учеб. для вузов ж.-д. трансп./ В. М. Акулиничев, Н. В. Правдин, В. Я. Болотный, И. Е. Савченко; Под ред. В. М. Акулиничева. – М.: Транспорт, 1992.
3.Железнодорожные станции и узлы (задачи, примеры, расчеты) / Н. В. Правдин, Т. С. Банек, В. Я. Негрей и др.; Под ред. Н. В. Правдина. – М.: Транспорт, 1984.
4.Типовий технологічний процес роботи дільничної станції. – К.: Транспорт України, 1998.
5.Руководство по техническому нормированию маневровой работы. – М.: Транспорт, 1978.
6.Сотников И. Б. Эксплуатация железных дорог: в примерах и задачах. – М.: Транспорт,
1990.
7.Акулиничев В. М. Математические методы в эксплуатации железных дорог: Учеб. пособие для вузов ж.-д. трансп. / В. М. Акулиничев, В. А. Кудрявцев, А. Н. Корешков. – М.: Транс-
порт, 1981.
8.Інструкція з розрахунку наявної пропускної спроможності залізниць України: Навч.- метод. посіб. / Розробники О. Ф. Вергун та ін. – К.: Транспорт України, 2002.
9.Правила и нормы проектирования сортировочных устройств на железных дорогах Союза ССР: ВСН 207-89. – М.: Транспорт, 1992.
10.Проектирование железнодорожных станций и узлов: Справ. и метод. руководство / Под ред. А. М. Козлова и К. Г. Гусевой. – М.: Транспорт, 1980.
ДОДАТОК А ВИХІДНІ ДАНІ
Для виконання курсового проекту необхідні такі вихідні дані:
-серія локомотива – ВЛ80;
-маса брутто складу поїздів – 4350 т;
-середня маса вагона у складі поїзда – 69 т.
-розміри руху вантажних і пасажирських поїздів станції О (табл. А.1);
-карта місцевості, на якій буде розташовано станцію О (рис. А.1);
-схема примикання ліній до дільничної станції О (рис. А.2);
-схема тягового обслуговування вантажного руху на прилеглих до станції О ділянках (рис. А.3), яка складається на підставі заданого характеру локомотивного депо (у прикладі депо на станції О є основним для ділянок А-О, Б-О, Н-О і оборотним для ділянки М-О).
Таблиця А.1
Розміри руху вантажних і пасажирських поїздів станції О
|
|
|
|
|
|
|
На станцію |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
О |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
вантажні |
паса- |
|
|
Зі станції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
жир- |
|
|
|
А |
Б |
М |
|
Н |
|
дільни- |
збірні |
|||
|
|
|
|
|
|
чні |
|
ські та |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
при- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
міські |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
А |
|
– |
13/6 |
2/0 |
|
6/3 |
|
3 |
2 |
4 |
|
|
Б |
|
15/6 |
– |
9/2 |
|
2/1 |
|
2 |
2 |
5 |
|
|
М |
|
2/0 |
8/2 |
– |
|
5/2 |
|
3 |
1 |
2 |
|
|
Н |
|
8/3 |
3/1 |
9/2 |
|
– |
|
2 |
1 |
2 |
|
|
ван- |
|
діль- |
3 |
2 |
3 |
|
2 |
|
|
|
|
|
тажні |
|
ничні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
О |
|
збірні |
2 |
2 |
1 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
пасажирські та |
4 |
5 |
2 |
|
2 |
|
|
|
|
||
|
приміські |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Примітка: у чисельнику – вантажні поїзди, а у знаменнику – пасажирські.
Рис. А.2. Схема примикання ліній до дільничної станції О
Рис. А.3. Схема тягового обслуговування вантажного руху на прилеглих до станції О ділянках
Таблиця А.2
Характеристики вантажних електровозів
Назва характеристики |
ВЛ19 |
ВЛ22 |
ВЛ23 |
ВЛ8 |
ВЛ10 |
ВЛ60 |
ВЛ80 |
ВЛ82 |
|
|
Довжина по осях автозчепів, м |
16,22 |
16,39 |
17,02 |
27,52 |
32,84 |
20,80 |
32,84 |
32,84 |
|
|
Конструкційна швидкість, |
85 |
75 |
100 |
100 |
100 |
100 |
110 |
110 |
|
|
км/год |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця А.3 |
|
|
Характеристики вантажних тепловозів |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||
Назва характеристики |
ТЭ2 |
ТЭ3 |
2ТЭ10Л |
2ТЭ116 |
|
|||||
Довжина по осях автозчепів, м |
33,895 |
33,938 |
33,938 |
33,938 |
|
|||||
Конструкційна швидкість, |
93 |
100 |
100 |
120 |
|
|||||
км/год |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ДОДАТОК Б |
|
|
|
|
|
||
ВАРІАНТИ КОНСТРУКЦІЇ ШЛЯХОПРОВІДНИХ РОЗВ’ЯЗОК |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця Б.1 |
|
|
Вибір схеми шляхопровідної розв’язки |
|
|
|
||||||
|
Необхідна пропускна спроможність Nп лінії, що примикає, |
|
||||||||
Необхідна пропускна |
пар поїздів |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
спроможність Nп основ- |
до 12 |
13...18 |
19...24 |
25...36 |
37...48 |
49 і більше |
ної лінії, пар поїздів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
до 12 |
1/6 |
1/7 |
1/7 |
1/8 |
2/9 |
3, 4/9 |
13...18 |
1/7 |
1/7 |
1/8 |
1/8 |
2/10 |
3, 4/10 |
19...24 |
1/7 |
1/8 |
1/8 |
1/8 |
2/11 |
3, 4/11 |
25...36 |
1/8 |
1/8 |
1/8 |
1/8 |
3, 4/12, 13 |
3, 4/12, 13 |
37...48 |
2/9 |
2/10 |
2/11 |
3, 4/12, 13 |
5/14 |
5/14 |
49 і більше |
3, 4/9 |
3, 4/10 |
3, 4/11 |
3, 4/12, 13 |
5/14 |
5/14 |
Примітка: у чисельнику наведені номери схем розв’язок (рис. Б.1) у разі відсутності перед станцією мостового переходу через ріку, а у знаменнику – у разі його наявності.
Рис. Б.1. Принципові схеми розв’язок ліній на підходах до дільничної станції
ДОДАТОК В
НОРМАТИВИ ЧАСУ ВИКОНАННЯ НАПІВРЕЙСІВ
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця В.1 |
|
|
Нормативи часу виконання напіврейсів перестановки составів |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Довжина напіврейса, м |
a, |
b, |
Довжина піврейса, м |
a, |
|
b, |
||
|
|
хв |
хв |
|
|
хв |
|
хв |
від |
до |
від |
до |
|||||
0 |
50 |
0,56 |
0,014 |
1001 |
1100 |
2,25 |
|
0,074 |
51 |
70 |
0,64 |
0,018 |
1101 |
1200 |
2,40 |
|
0,078 |
71 |
100 |
0,72 |
0,022 |
1201 |
1300 |
2,56 |
|
0,082 |
101 |
140 |
0,81 |
0,026 |
1301 |
1400 |
2,72 |
|
0,086 |
141 |
200 |
0,90 |
0,030 |
1401 |
1500 |
2,89 |
|
0,090 |
201 |
260 |
1,00 |
0,034 |
1501 |
1600 |
3,06 |
|
0,094 |
261 |
320 |
1,10 |
0,038 |
1601 |
1700 |
3,24 |
|
0,098 |
321 |
380 |
1,21 |
0,042 |
1701 |
1800 |
3,43 |
|
0,102 |
381 |
460 |
1,32 |
0,046 |
1801 |
1900 |
3,63 |
|
0,106 |
461 |
540 |
1,44 |
0,050 |
1901 |
2000 |
3,84 |
|
0,110 |
541 |
620 |
1,56 |
0,054 |
2001 |
2200 |
4,06 |
|
0,114 |
621 |
700 |
1,69 |
0,058 |
2201 |
2400 |
4,29 |
|
0,118 |
701 |
800 |
1,82 |
0,062 |
2401 |
2600 |
4,53 |
|
0,122 |
801 |
900 |
1,96 |
0,066 |
2601 |
2800 |
4,78 |
|
0,126 |
901 |
1000 |
2,10 |
0,070 |
2801 |
3000 |
5,04 |
|
0,130 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|