Metodycka_3_kurs_Risenna
.pdfМІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ
Дніпропетровський
національний університет
залізничного транспорту
імені академіка
В.Лазаряна
Кафедра “Вагони” Кафедра «Рухомий склад і колія»
ВА Г О Н И М А Г І С Т Р А Л Ь Н І
ТА П Р О М И С Л О В О Г О Т Р А Н С П О Р Т У
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи №1 з дисципліни
«Вагони магістрального та промислового транспорту»
Укладачі: доц. М.О. Пастернак доц. А.Л. Пуларія ст.викл. Ю.В. Терещак
Для студентів III курсу (безвідривної форми навчання)
спеціальності 7.100501 “Рухомий склад та спеціальна техніка залізничного транспорту”
Дніпропетровськ –Львів 2008
Складачі: |
доцент |
Пастернак Микола Олександрович |
|
доцент |
Пуларія Андрій Луарсабович |
|
ст.викл. |
Терещак Юрій воолдимирович |
УДК 629.4.028.
Вагони магістрального та промислового транспорту: Методичні вказівки до лабораторних занять “Вписування вагона в габарит” та “Сили діючи на вагон” /Дніпропетр. націон. ун-т залізнич. трансп. ім. акад. В.Лазаряна; Укл.
. – Д.2008. 16 с.
У методичних вказівках наведений матеріал, який допоможе самостійно виконати лабораторні роботи.
Іл. 3. Табл. 4. Бібліогр.: 5 найм.
Рецензенти: Професор кафедри “Локомотиви”, к.т.н. .
Головний конструктор ОАО “ДНЕПРОВАГОНМАШ” Є.О.Лозовий
Редактор
Комп’ютерна верстка
Підписано до друку __.__.2008 Формат ________Папір для множних апаратів. Ризограф. Ум. друк. арк. __. Обл-видав. арк. __.Тираж 70 прим. Зам. №_________. Видавн. № __. Безкоштовно.
Видавництво Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна
ДК № 1315 від 31.03.2008 р.
Адреса видавництва та дільниці оперативної поліграфії: 49010, Дніпропетровськ,10, вул. Академіка В.А. Лазаряна, 2
2
Зміст
Стор.
1 Габарити рухомого складу. Вписування вагона в габарит. 2. Сили які діють на вагон
3 Колісні пари вагонів. Розрахунок приблизним та ймовірним способами 4 Буксові вузли вагонів . Розрахунки деталей підшипника на міц-
ність та довговічність
3
Габарити рухомого складу. Вписування вагона в габарит
Габаритом наближення будівель залізниць називається граничний поперечний перпендикулярний осі шляху обрис, усередину якого, крім рухомого складу, не повинні заходити ніякі частини споруджень і пристроїв.
Габаритом рухомого складу залізниць називається граничний поперечний перпендикулярний осі шляху обрис, у якому, не виходячи назовні, повинен міститися встановлений на прямому горизонтальному шляху, як у порожньому, так і в навантаженому стані не тільки новий рухомий склад, але і рухомий склад, що має максимальні нормовані допуски і зноси, за винятком бічного нахилу на ресорах.
Простір між габаритами наближення будівель і рухомого складу забезпечує безпечний зміщення вагона при його русі.
Схема побудови габаритів рухомого складу наведена на рис. 1.
Рис. 1. Схема будівництва габаритів рухомого складу: 1 - проектний обрис вагона; 2 -
будівельний обрис вагона; 3 - експлуатаційний габарит рухомого складу; 4 - вісь міжколійї; 5 - габарит наближення будівель.
У загальному випадку між габаритом наближення будівель і вагоном в експлуатації повинні бути передбачені зазори для компенсації чотирьох основних груп зміщень (рис. 1):
а) зміщення вагона унаслідок відхилень у стані шляху - розширення колії, пружне вичавлювання рейок, перекоси і зноси шпал і підкладок, пружні опади шпал і баласту та ін.;
4
б) зміщення вагона внаслідок динамічного коливання його на ресорах; в) зміщення вагона внаслідок зазорів і зносів ходових частин і прогинів
(опади) ресор від статичного навантаження; г) виноси частин вагона в кривих ділянках шляху.
Зазначені групи зміщень складають підсумкове переміщення вагона з центрального положення в одну сторону.
Габарит рухомого складу одержують, виходячи з габариту наближення будівель і осей міжколійї, за допомогою обчислення зміщень перших двох груп (а б).
Будівельний обрис вагона одержують з габариту рухомого складу за допомогою обчислення зміщень двох останніх груп (в г).
Проектний обрис вагона одержують з будівельного за допомогою обліку технологічних відхилень Eг і г, що допускаються при будівлі нового вагона.
1. Об'єкт вивчення
Методика визначення горизонтальних поперечних розмірів верхнього будівельного обрису вагона на деякій висоті H над рівнем верха головок рейки
(РГР).
1.1 Визначення горизонтальних поперечних розмірів верхнього будівельного обрису вагона
Максимальна ширина верхнього будівельного, що допускається, обрису кузова вагона на деякій H висоті над рівнем верха головки рейки визначається за формулами:
- для зовнішнього (кінцевого) перетину кузова
|
2B1 2(B0 |
Eз), |
(1) |
- |
для внутрішнього (середина бази вагона) перетину кузова |
|
|
|
2B2 2(B0 |
Eв), |
(2) |
- |
для основного (шворневого, направляючого) перетину кузова |
|
|
|
2B3 2(B0 |
Eo), |
(3) |
де B1, B2, B3- значення максимальної півширини будівельного обрису кузова вагона на розглянутій висоті H , мм;
Bо- півширина розглянутого габариту вагона за ГОСТ 9238-83 на тій же висоті H , мм;
Eо,Eв,Eз - основне, внутрішнє і зовнішнє обмеження півширини вагона для відповідних перетинів кузова, мм.
5
1.2. Розрахунок обмеження півширини кузова вагона
Загальні формули для розрахунку обмежень Eо,Eв,Eз (без обліку додаткового обмеження верхнього і зовнішнього перетинів вагона, що мають місце тільки в довгих вагонах габаритів 1-ВМ, 0-ВМ, 02-ВМ, 03-ВМ і обумовлених
зумови вписування в криву радіуса R = 150 м) мають наступний вид:
-обмеження півширини вагона у основних (направляючих, шворневих) перетинах за формулою:
Eо 0,5(S dг) q w [k1 k3] k , |
(4) |
- обмеження між направляючими перетинами (внутрішнє) за формулою:
Eв 0,5(S dг) q w [k2 (2l n) n k1 k3] k , |
(5) |
- обмеження між направляючими й кінцевими перетинами (зовнішнє) за формулою:
E |
[0,5(S d |
г |
) q w] |
2l 2n |
[k |
2 |
(2l n) n k |
k |
3 |
] k , (6) |
|
||||||||||
з |
|
|
2l |
|
1 |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де S - максимальна ширина колії у кривій розрахункового радіусу, мм; dг - мінімальна відстань між зовнішніми гранями граничне зношених
ободів коліс, мм;
q- найбільш можливе поперечне переміщення рами візка відносно колісної пари у направляючому перетині, мм;
w- найбільш можливе поперечне переміщення кузову відносно рами візка у направляючому перетині, мм;
2l- відстань між направляючими перетинами (база вагона), м;
n- відстань від поперечного перетину вагона, який розглядається до його найближчого направляючого перетину, м;
k - величина допуску виходу рухомого складу, який проектується за габаритами 0-ВМ, 02-ВМ, 03-ВМ й нижньої частини 1-ВМ за окреслення цих габаритів у кривій радіусу R=250 м, мм;
k1- величина додаткового поперечного зміщення у кривій розрахункового радіусу (R=200 м - для габаритів Т, 1-Т та верхньої частини 1-ВМ та R=250
м для габаритів 0-ВМ, 02-ВМ, |
03-ВМ та нижньої частини 1-ВМ) візкового |
|
рухомого складу, мм; |
|
|
k2 |
- коефіцієнт, який |
має залежність від розрахункового радіусу |
кривої (R=200 м - для габаритів Т, Тц, Тпр, 1-Т та верхньої частини габариту 1-ВМ; R=250 м - для габаритів 0-ВМ, 02-ВМ, 03-ВМ та нижньої частини габариту 1-ВМ), мм/м2;
k3 - величина, на котру допускається вихід рухомого складу, який проек-
6
тується за габаритами Т, 1-Т, Тц, Тпр та 1-ВМ ( у верхній частині), за окреслення цих габаритів у кривих ділянках шляху R = 200 м, мм;
і - додаткові обмеження внутрішніх та зовнішніх перетинів рухомого складу, мм, які мають місце у дуже довгого рухомого складу і визначаються з умови вписування в криву радіусом R = 150 м. У звичайного рухомого складу масового будування значення , дорівнюють нулю.
Числові значення і приймають:
для рухомого складу, який проектується за габаритами Т, 1-Т та верхньої
частини габариту 1 –ВМ |
|
|
|
= 0, |
якщо |
2l n n2 |
0,25p2 72мм; |
=0,833 (2l n n2 0,25p2 72), якщо |
2l n n2 0,25p2 72мм; |
||
= 0, |
якщо |
2l n n2 |
0,25p2 72мм; |
= 0,833 (2l n n2 0,25p2 72), якщо 2l n n2 0,25p2 72 мм;
для габаритів 0-ВМ, 02-ВМ, 03-ВМ й нижньої частини 1-ВМ
= 0, |
якщо 2l n n2 0,25p2 100мм; |
|
=1,833 (2l n n2 0,25p2 100), |
якщо 2l n n2 |
0,25p2 100мм; |
=0, |
якщо 2l n n2 |
0,25p2 120мм; |
=1,833 (2l n n2 0,25p2 120), |
якщо 2l n n2 |
0,25p2 120мм, |
де p- база візка, м.
Чисельне значення коефіцієнтів k,k1,k2,k3наведені у таблиці 1.
Таблиця 1
Коефіцієнт
Числові значення коефіцієнтів
Типи габаритів рухомого складу
Т й 1-Т |
|
І-ВМ |
|
0-ВМ |
|
02-ВМ й 03-ВМ |
||
Для верхньої |
Для |
верх- |
Для ниж- |
Для верх- |
Для |
ниж- |
Для верх- |
Для ниж- |
та нижньої |
ньої зони |
ньої зони |
ньої зони |
ньої зони |
ньої зони |
ньої зони |
||
зони |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7
k |
0 |
0 |
25 |
75 |
25 |
75 |
25 |
k1 |
0,625p2 |
0,625p2 |
0,5p2 |
0,5p2 |
0,5p2 |
0,5p2 |
0,5p2 |
k2 |
2,5 |
2,5 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
k3 |
180 |
180 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Якщо у формулах 4-6 у квадратних дужках отриманий результат має знак мінус:
а) для габаритів Т, 1-Т та верхньої частини габариту 1 –ВМ - розрахунок виконується з умов вписування у габарит на прямій за формулами:
Eоп Eвп 0,5 (Sп dг) q w, |
(7) |
||
Eзп [0,5 (Sп dг) q w] |
2n 2l |
, |
(8) |
|
|||
|
2l |
|
де Eоп,Eвп,Eзп - обмеження півширини відповідних перетинів рухомого складу на прямій дільниці шляху, мм;
Sп- максимальна ширина колії на прямій дільниці, мм, решта значень такі самі, що в формулах (4),(5), (6);
б) для габаритів 0-ВМ, 02-ВМ, 03-ВМ та нижньої частини рухомого складу габариту 1-ВМ розрахунок у кривих ведеться тільки за формулами 4-6, незважаючи на знак у квадратних дужках, але якщо отриманий результат має знак мінус - він не ураховується та ширина рухомого складу приймається рівною габариту.
Величину максимального бокового зміщення 0,5(S dг ) при проектуванні вагонів по габаритам Т, 1 -Т та верхньої частини 0-ВМ з умов проходження по колії шириною 1524 (1520) мм приймають рівною 28,5 мм у кривій та 20,5 мм у прямій.
При проектуванні по габаритам 01-ВМ, 02-ВМ, 03-ВМ, та нижньої частини габариту 0-ВМ з умов проходження по колії шириною 1435 мм 0,5(S dг ) приймають рівною 27,5 мм в кривій.
Величини горизонтальних поперечних переміщень (q w) для вантажних та пасажирських вагонів наведені у таблиці 2.
|
|
|
|
|
|
Таблиця 2 |
||
|
Величини можливих переміщень елементів вагонів, мм |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
||
Види мож- |
|
Частини вагона |
Вантажні вагони |
|
Пасажирські вагони |
|
||
4-х |
6-ти |
8-ми |
На візках КВЗ-ЦНДІ, |
|||||
ливих пере- |
|
|
||||||
міщень |
|
|
вісні |
вісні |
вісні |
КВЗ-ЦНДІМ типів 1 та 2 |
8
Пониження |
Букси |
53 |
53 |
53 |
45 |
|
Рами візка |
55 |
55 |
55 |
57 |
||
|
Надресорної |
104 |
104 |
109 |
109 |
|
|
Кузова |
110 |
110 |
115 |
115 |
|
Горизонта- |
Букси |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Рами візка |
3 |
3 |
3 |
8 |
||
льні попере- |
||||||
Надресорної |
27 |
27 |
31 |
51 |
||
чні перемі- |
||||||
щення |
Кузова |
31 |
29 |
35 |
54 |
Для побудови горизонтальної габаритної рамки кузова вагона треба розрахувати обмеження. Розрахунок провести для поперечних перетинів через кожний метр від направляючого перетину. Результати розрахунків занести в таблицю 3.
|
|
|
Таблиця 3 |
|
Обмеження півширини вагона |
|
|
|
|
|
|
Найменування |
n - відстань від шво- |
E – зміщення, мм |
Позначення зміщення |
|
рневого перетину, м |
|
відповідної зони вагона |
Консольна |
|
|
Eз |
|
|
||
частина вагона |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
Шворень |
|
|
Eо |
Серединна части- |
|
|
Eв |
|
|
||
на вагона |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
За результатами таблиці 3 побудувати горизонтальну габаритну рамку кузова вагона.
Рис. 2 Горизонтальна габаритна рамка будівельного обрису вагона
9
Виконати розрахунок для верхньої зони.
Виконати розрахунок для нижньої зони: - для частин, які укріплені на кузові; для частин укріплених на надресорній балці; для частин жорстко закріплених на обресореній рамі візка; для необресорених частин.
За результатами розрахунків побудувати габаритні рамки.
1.3 Розрахунок вписування вагона в габарит за допомогою ПЕОМ Для розрахунку вписування вагона в габарит за допомогою ПЕОМ вико-
ристовується програма “Gab”.
Вихідні данні, котрі треба підготувати для розрахунку: а) Умовне позначення габариту:
-для кузова – 1-Т – 7; 1-ВМ – 9; О-ВМ – 10; 02-ВМ – 11; 03-ВМ – 12;
-для візка вантажного вагона – 11;
-для візка пасажирського вагона (багажного, багажно-поштового) – 9. б) Параметр проходження сортувальних горок:
-для пасажирського вагона (багажного, поштового) та цистерн – 1;
-для вантажних вагонів – 3.
г) Тип вагона:
-пасажирський вагон (багажний, поштовий) – 2;
-вантажний вагон – 1.
д) Довжина рами вагона по кінцевим балкам _____ (м). е) База вагона _____ (м).
ж) Кількість осей вагона ____. з) База опорного візка _____(м).
к) База з’єднувального візка (м) – 0 .
л) Відносні горизонтальні поперечні зміщення (данні таблиці № 2), (мм):
-букси ______;
-рами візка ______;
-кузова _______.
м) Пониження частин вагона (данні таблиці №2), (мм):
-букси ______;
-рами візка ______;
-кузова ______.
За результатами розрахунків будуються кінцевий , середній, направляючий перетин та нижнє окреслення кузова вагона.
Приклад
Перевірка вписування пасажирського вагона в габарит 1-ВМ.
1. Сходні дані: розміри вагона: довжина вагона L= 23,6 м, ширина вагону 3230 мм, база вагона 2l = 17 м, база візка КВЗ-ЦНДІ типу 1 p= 2,4 м.
Максимальна ширина габариту рухомого складу 1-ВМ згідно ГОСТ 923883 дорівнює 3400 мм.
2. Визначення розмірів будівельного обрису вагона.
10