Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
4 курс 1 семестр / управління інноваціями / дз / МН-4-модуль з управління інновацій 09.12.20.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
21.04.2021
Размер:
22.21 Кб
Скачать

Тема 7:

  1. 2. Економічний ефект від інноваційної діяльності оцінюється:

а) прибутком;

  1. 10. Відношення приведених доходів до приведених на цю ж дату витрат, що супроводжують реалізацію управлінського рішення – це:

а) індекс рентабельності;

Тема 8 :

4. До внутрішніх джерел фінансування підприємства належать …

а) амортизаційні відрахування;

  1. 11. Механізм, який дає можливість залучати кошти для фінансування проекту в обмін на

частку в статутному капіталі – це:

а) краудінвестинг;

Тема 9 :

  1. Для кількісної оцінки ризиків використо-

вується показник:

а) термін окупності;

б) коефіцієнт трансформації;

в) точка беззбитковості;

г) середньоквадратичне відхилення.

  1. Технічні методи зниження ризиків:

а) засновані на впровадженні різних технічних заходів, наприклад, система протипожежного контролю, та ін.;

б) включають страхування, заставу, неустойку (штраф, пеню) і т. п.;

в) включають комплекс заходів, спрямованих на попередження втрат від ризику у випадках виникнення несприятливих обставин, а також на їх компенсацію у випадках виникнення втрат;

Тема 10 :

Тестів немає

11. Опишіть феномен організаційної культури

Організаційна (корпоративна) культура - ще один феномен, який, безсумнівно, відіграє помітну роль у життєдіяльності організації, вивчення якого, однак, носить надмірно широкий, почасти умоглядний, за великим рахунком "навколонауковий характер". В рамках цього підручника зупинимося на найбільш поширених характеристиках даного феномена в контексті діалектики керівництва і лідерства.

Згідно, мабуть, найбільш усталеній визначенням організаційна культура являє собою "ряд ключових цінностей, переконань, уявлень і норм, спільних для членів організації і передаються новачкам як дійсні й правильні".

Організаційна культура проявляється на двох рівнях - внутрішньому і зовнішньому. Внутрішній рівень - це власне загальні особистісні установки співробітників, що стосуються організації, її цілей і діяльності. Про них можна судити за особливостями міжособистісної взаємодії, залученості в діяльність і відношенню до неї, структурі трудової мотивації і т.п. Зовнішній рівень - це символи, девізи, затверджені ритуали і церемонії, організація робочого простору, дрес-код. Обидва рівні знаходять відображення в посадових інструкціях і систему навчання персоналу.

Однією з ключових, найбільш широко використовуваних показників організаційної культури, є її сила, яка визначається ступенем прихильності співробітників спільним цінностям, нормам, видами діяльності та методам її реалізації. Традиційно (з деякими застереженнями) прийнято вважати, що сильна культура - благо для організації, оскільки дозволяє максимально мобілізувати персонал для досягнення спільних цілей. У багатьох випадках це дійсно так. Однак, як у всього на світі, у сильної організаційної культури є "зворотний бік медалі". Високий ступінь однодумності, прихильності існуючому способу ведення справ (навіть якщо він передбачає прояв ініціативи, делегування повноважень тощо) практично неминуче породжує опір змінам. З цієї причини сильна організаційна культура - потужний засіб підвищення ефективності діяльності керівників. Для лідерів вона часто представляє серйозну проблему.

Поряд з силою / слабкістю виділяють чотири параметри, що дозволяють змістовно охарактеризувати культуру тієї чи іншої конкретної організації: внутрішня орієнтація / зовнішня орієнтація, гнучкість / стабільність.

Перші два параметри характеризують цільову спрямованість організаційної культури. Досить очевидно, що в першому випадку вона сфокусована на внутрішньому житті і структурі організації, взаєминах співробітників, їх згуртованості, прихильності корпоративним цінностям і т.п. У другому випадку організаційна культура фокусується на зовнішньому середовищі життєдіяльності організації - потребах існуючих і потенційних клієнтів, активності конкурентів, тенденції розвитку ринків і суспільства.

Два наступні параметри описують по суті сприйнятливість організаційної культури до інновацій. Назадній, що гнучкість припускає високий ступінь готовності до змін як у зовнішньому середовищі, так і всередині організації. У свою чергу стабільність означає центрацию па збереженні існуючого порядку речей.

Питання :

Достатній – 5 номер по списку