- •Тема 5 :
- •1.Організаційна структура управління проектом
- •Тема 6 :
- •3 .Який загальний порядок проведення експертизи?
- •Тема 7:
- •Тема 8 :
- •Тема 9 :
- •Тема 10 :
- •Тема 5 , питання 5 – у чому зміст функціонального та цільового підходів?
- •Тема 9 , питання 2 - Розкрийте сутність управління ризиками?
- •Питання 4 - Як класифікуються ризики за джерелами виникнення?
Тема 7:
2. Економічний ефект від інноваційної діяльності оцінюється:
а) прибутком;
10. Відношення приведених доходів до приведених на цю ж дату витрат, що супроводжують реалізацію управлінського рішення – це:
а) індекс рентабельності;
Тема 8 :
4. До внутрішніх джерел фінансування підприємства належать …
а) амортизаційні відрахування;
11. Механізм, який дає можливість залучати кошти для фінансування проекту в обмін на
частку в статутному капіталі – це:
а) краудінвестинг;
Тема 9 :
Для кількісної оцінки ризиків використо-
вується показник:
а) термін окупності;
б) коефіцієнт трансформації;
в) точка беззбитковості;
г) середньоквадратичне відхилення.
Технічні методи зниження ризиків:
а) засновані на впровадженні різних технічних заходів, наприклад, система протипожежного контролю, та ін.;
б) включають страхування, заставу, неустойку (штраф, пеню) і т. п.;
в) включають комплекс заходів, спрямованих на попередження втрат від ризику у випадках виникнення несприятливих обставин, а також на їх компенсацію у випадках виникнення втрат;
Тема 10 :
Тестів немає
11. Опишіть феномен організаційної культури
Організаційна (корпоративна) культура - ще один феномен, який, безсумнівно, відіграє помітну роль у життєдіяльності організації, вивчення якого, однак, носить надмірно широкий, почасти умоглядний, за великим рахунком "навколонауковий характер". В рамках цього підручника зупинимося на найбільш поширених характеристиках даного феномена в контексті діалектики керівництва і лідерства.
Згідно, мабуть, найбільш усталеній визначенням організаційна культура являє собою "ряд ключових цінностей, переконань, уявлень і норм, спільних для членів організації і передаються новачкам як дійсні й правильні".
Організаційна культура проявляється на двох рівнях - внутрішньому і зовнішньому. Внутрішній рівень - це власне загальні особистісні установки співробітників, що стосуються організації, її цілей і діяльності. Про них можна судити за особливостями міжособистісної взаємодії, залученості в діяльність і відношенню до неї, структурі трудової мотивації і т.п. Зовнішній рівень - це символи, девізи, затверджені ритуали і церемонії, організація робочого простору, дрес-код. Обидва рівні знаходять відображення в посадових інструкціях і систему навчання персоналу.
Однією з ключових, найбільш широко використовуваних показників організаційної культури, є її сила, яка визначається ступенем прихильності співробітників спільним цінностям, нормам, видами діяльності та методам її реалізації. Традиційно (з деякими застереженнями) прийнято вважати, що сильна культура - благо для організації, оскільки дозволяє максимально мобілізувати персонал для досягнення спільних цілей. У багатьох випадках це дійсно так. Однак, як у всього на світі, у сильної організаційної культури є "зворотний бік медалі". Високий ступінь однодумності, прихильності існуючому способу ведення справ (навіть якщо він передбачає прояв ініціативи, делегування повноважень тощо) практично неминуче породжує опір змінам. З цієї причини сильна організаційна культура - потужний засіб підвищення ефективності діяльності керівників. Для лідерів вона часто представляє серйозну проблему.
Поряд з силою / слабкістю виділяють чотири параметри, що дозволяють змістовно охарактеризувати культуру тієї чи іншої конкретної організації: внутрішня орієнтація / зовнішня орієнтація, гнучкість / стабільність.
Перші два параметри характеризують цільову спрямованість організаційної культури. Досить очевидно, що в першому випадку вона сфокусована на внутрішньому житті і структурі організації, взаєминах співробітників, їх згуртованості, прихильності корпоративним цінностям і т.п. У другому випадку організаційна культура фокусується на зовнішньому середовищі життєдіяльності організації - потребах існуючих і потенційних клієнтів, активності конкурентів, тенденції розвитку ринків і суспільства.
Два наступні параметри описують по суті сприйнятливість організаційної культури до інновацій. Назадній, що гнучкість припускає високий ступінь готовності до змін як у зовнішньому середовищі, так і всередині організації. У свою чергу стабільність означає центрацию па збереженні існуючого порядку речей.
Питання :
Достатній – 5 номер по списку