Пошукові системи

Якщо відома конкретна назва, фраза або термін, то для одержання інформації щодо предмета пошуку слід використовувати пошукові системи. Пошук на таких системах здійснюється за допомогою спеціально розроблених програм. Завдання програм полягає у безперервному відвідуванні web - сайтів Інтернету з метою створення каталогів web-сторінок. У більшості випадків для визначення місцезнаходження певної інформації, наприклад, якогось відомого документа, зображення або фрази, а не загальної теми, найкраще застосовувати пошукові системи. Пошукові системи працюють з використанням автоматичних засобів при докладанні мінімуму ручної праці. З одного боку, це дає можливість порівняно швидко опрацьовувати велику кількість web - документів і створювати бази даних розміром у сотні мільйонів web - документів. З другого боку, ніхто не може гарантувати, що наявність у документі певних слів, за якими здійснюється пошук користувачем, вказує на належність документа до конкретної теми. Тому точність пошуку інформації в таких базах даних залишає бажати кращого. А пошукові системи зручні для використання лише тоді, коли користувач знає ім'я автора документа, його точну назву або якусь цитату з нього. Разом з тим бази даних у пошукових систем значно більші за бази даних тематичних каталогів. Та й поновлюються вони частіше. Як свідчить практика, пошукові системи дозволяють провести найбільш глибокий пошук у рамках заданої теми. Робота пошукової системи проводиться в три етапи. На першому етапі сканується інформаційний простір і збираються копії web-ресурсів. На другому етапі бази даних, складені за результатами сканування, змінюються таким чином, щоб у них можна було проводити прискорений пошук. На третьому етапі пошукова система приймає запит від користувача, проводить пошук у своїх базах даних і видає web - сторінку з оформленими результатами пошуку.  Приклади деяких пошукових систем:  google.com.ua - на теперішній час найкраща пошукова система, пошук на українській, російській, англійській мові, швидке завантаження сторінки;  rambler.ru - фаворит минулого року, пошук на українській, російській, англійській мовах, містить також пошуковий каталог і багато сервісів;  meta.ua - найкраща для пошуку офіційних україномовних документів, містить пошуковий каталог та сервіси;  yandex.ru - пошук на українській, російській, англійській мовах, містить також

11.Усна і писемна фахова комунікація.

Літературна мова — це складова й невід’ємна час­тина загальнонаціональної мови. Вона виділяється як унормована й оброблена її форма. Літературна мова об­слуговує всі сфери суспільного життя: виконує функ­ції спілкування, є мовою художньої літератури, науки, публіцистики, задовольняє потреби державних установ, навчальних закладів тощо.

Харктерними рисами сучасної української літера­турної мови є її універсальність, здатність охопити всі накопичені людством знання, обслуговувати всі мовні сфери, обов’язковість її норм незалежно від соціальної, професійної чи територіальної належності носіїв мови, наявність варіантів для висловлення близького змісту.

Літературна мова не є статичним утворенням: її пос­тійна взаємодія з мовою художньої літератури, іншими мовними стилями при збереженні нормативної єдності є запорукою її збагачення, розвитку і єдності.

Українська літературна мова існує в двох формах — усній і письмовій. Усна форма розрахована на слухача, письмова — на читача.

Усна мова більш спонтанна, експресивна, безпосеред­ня, тісніше пов’язана з позамовною ситуацією, з загальним контекстом. Ступінь її підготовленості зазвичай є значно нижчим порівняно з письмовою. В усній мові широко використовується розмовно-побутова, емоцій­но забарвлена лексика. Синтаксис відрізняється мен­шою вимогливістю до об’єднання слів і частин речення. Частіше вживаються прості речення й конструкції; за­стосовуються додаткові, невербальні засоби комуніка­ції — міміка, жести.

Писемна форма літературної мови характеризуєть­ся обдуманістю, лаконізмом, монологічним характером викладення, суворими вимогами до мовних засобів. У ній широко використовується абстрактна лексика, на­укова й професійна термінологія, частіше вживаються складні конструкції з чітким визначенням складових частин, будується складне синтаксичне ціле, використовуються звороти, абзаци, періоди.