Міжн. економ. макгістр.заоч / Цифрова економіка
.docxМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА «ЕКОНОМІКА»
ЕКЗАМЕНАЦІЙНА РОБОТА
З ДИСЦИПЛІНИ «ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА»
Студентки 1 курсу, 1 групи,
спеціальності 051 «Економіка»
освітньої програми «Міжнародна
економіка», другого (магістерського)
рівня вищої освіти
Саган Анастасії Володимирівни
Перевірила: доцент кафедри,
кандидат педагогічних наук
Спіцина Ангеліна Євгеніївна
м. Київ – 2020 рік
1. Цифрові тренди
Цифрові тренди (тенденції) — це напрямки розвитку цифрових технологій. Аналіз цифрових трендів дає змогу прогнозувати розвиток конкретного економічного, технологічного та навіть соціального явища в майбутньому. Станом на 2020 рік є декілька таких трендів:
Дані стають головним джерелом конкурентоспроможності. вміння працювати з даними та їх аналізувати — це можливість першим отримувати цінні ринкові «інсайти», тобто бути конкурентоздатнішим. Цей тренд може створити для України багато можливостей, оскільки завдяки ньому йде розвиток нових галузей економіки, можуть створюватися нові робочі місця, з’являється новий ефективний інструмент управління, та головне створює антикорупційне середовище.
Розвиток сфери Інтернету речей, тобто мережі, що складається із взаємопов’язаних фізичних об’єктів або пристроїв, які мають вбудовані датчики та сенсори, а також програмне забезпечення, що дає можливість здійснювати взаємодію фізичних речей із комп’ютерними системами та мережами, зокрема Інтернетом.
Цифровізація або цифрові трансформації бізнесу та галузей економіки. Цифрові технології стали базою для створення нових продуктів, цінностей, властивостей та, відповідно, основою отримання конкурентних переваг на більшості ринків.
Цифровізація дала невеликим компаніям та проектним командам можливість створювати нові продукти та швидко виводити їх на ринок нарівні з присутніми там великими компаніями. Це призвело до зміщення «центрів інновацій» з великих компаній до малих. Цифрова трансформація зумовлює появу нових унікальних систем і процесів, що складають їх нову ціннісну сутність (наприклад, Uber, Airbnb, цифровий банкінг тощо).
Поширення бізнес-моделей, що належать до ідеології економіки спільного користування (sharing economy). Світова економіка відчуває істотний вплив бізнес-моделей спільної економіки, або економіки спільного користування, яка працює на базі цифрових технологій. До sharing economy належать спільне мешкання (колівінг), спільне використання автомобілів (каршеринг), офісів (коворкінг), гаджетів, одягу і навіть їжі (фудшеринг — «порятунок» продуктів, призначених на викидання, в інтересах нужденних). Частково до цього тренду належать і хмарні технології.
Віртуалізація фізичних інфраструктурних IT-систем та перехід до сервісних моделей. Віртуалізація дає можливість значно зменшити обсяг початкових капітальних витрат на розгортання необхідної цифрової інфраструктури шляхом використання хмарних технологій та програмно-визначеної архітектури (software-defined architecture). Технологія дає змогу орендувати обчислювальні можливості та сервіси, виходячи з потреб конкретного бізнес-процесу. Користувач має можливість швидкого доступу до сервісу та оренди на необхідний час потрібних потужностей на захищених та технологічних платформах.
Штучний інтелект. Використання штучного інтелекту розповсюджується на все більше сфер та галузей економіки. Кількість компаній, що тією чи іншою мірою використовують ШІ, зростає в геометричній прогресії. Країни розробляють національні стратегії ШІ і намагаються конкурувати одна з одною за таланти. Визначаються етичні норми та межі використання.
2. Сценарії розвитку цифрової економіки України
Для України існує два сценарії розвитку цифрової економіки. Вони залежать від оцінки критичності та необхідності здійснення швидких змін.
Інерційний сценарій передбачає інерційне продовження тенденцій минулого, тобто сприйняття як непріоритетних технологізацію та цифровізацію економіки та використання людського капіталу.
У разі реалізації інерційного сценарію українська економіка залишиться неефективною, триватимуть трудова міграція та «відтік мізків», українська продукція програє конкуренцію на зовнішніх ринках. Держава якщо і здійснюватиме стандартні та формальні кроки, то для відчутного зростання їх буде недостатньо.
Цільовий сценарій передбачає перехід української економіки протягом 5–10 років до розвитку та появи в її структурі значної частки цифрової економіки.Цей сценарій включає: забезпечення верховенства права та усунення інституційних (законодавчих, податкових тощо) бар’єрів, що перешкоджають розвитку цифрової та інноваційної економіки, системне державне стимулювання цифровізації секторів економіки та бізнесу, ініціацію державою масштабних трансформаційних ініціатив та проектів цифровізації, зокрема на базі сучасних моделей державно-приватного партнерства.
Головною мотивацією держави обрати цільовий сценарій розвитку є здатність цифрових технологій стрімко збільшувати продуктивність та ефективність економіки та бізнесу. Галузі, що їх використовують, зростають, згідно з даними Світового банку, у 2–4 рази швидше, ніж у середньому за галузями. Сфери життєдіяльності (освіта, медицина, транспорт тощо.), що модернізуються завдяки цифровим технологіям, стають набагато ефективніші та створюють нові цінність та якість, які дуже часто призводять до повної трансформації старої системи. Результати цільового сценарію означають зростання економіки, доходів громадян, капіталізації бізнесу, податкових надходжень до бюджету.
Згідно з цільовим сценарієм, головною стратегією України щодо цифровізації має стати фокус на внутрішньому ринку, а ключовими ініціативами — формування у споживачів (мотивацій, попиту та потреб у цифрових технологіях.
3. Проєкт цифрової трансформації «розумні» міста в Україні
Концепція «смарт-сіті» — це модель міста на основі повномасштабного використання цифрових технологій для усунення поточних проблем міста, його стійкого розвитку та підвищення якості життя громадян. Для розвитку концепції «смарт-сіті» та її масштабування в Україні необхідно розробити національну дорожню карту та фреймворку цифрової трансформації міст як основу для формування відповідних міських дорожніх карт та підтримки міських політик цифровізації, створити національну платформу — каталог рішень «смарт-сіті» згідно з досвідом Європейської платформи «розумних» міст гармонізувати політику і законодавство з вимогами ЄС (передбачена Угодою про асоціацію Україна — ЄС), запровадити міжнародні стандарти управління смарт-сіті (ISO-37120, ISO-37101 та інші), створити «Білу книгу», яка описує вимоги з урахуванням консенсусного бачення щодо ключових принципів, підходів до єдиної ID, кібербезпеки, патентування рішень, упровадження технічних стандартів, ІКТ-архітектури — мережевої маршрутизації, інтелектуальних систем опрацювання даних, необхідно підтримати розбудови інноваційних екосистем в українських містах (інноваційні/технологічні хаби, центри, парки, кластери та інше), інноваційну політику муніципалітетів та стимулювати залучення громадян у розробку міських рішень смарт-сіті (стартап-руху та живих лабораторії).