2. Вимоги до сучасного менеджменту

Керування — специфічний вид людської діяльності, що відокремився в

ході розподілу і кооперації суспільної праці.

Менеджер — це член організації, який здійснює управлінську діяльність і

вирішує управлінськізавдання. З повною відповідальністю можна затверджувати, що менеджери є ключовими людьми в організації. Організація в умовах ринкової економіки не може існувати без менеджерів.

Сутність і управлінські функції менеджера.

Однак не всі менеджери відіграють однакову роль в організації, завдання,

розв'язувані різними менеджерами, далеко не однакові і, нарешті, функції, виконувані окремими менеджерами, теж не ідентичні.

Будучи суб'єктом здійснення управлінської діяльності, менеджери грають в

організації ряд різноманітних ролей. Серед них можна виділити 3 ключові ролі.

По-перше, це роль з прийняття рішень, яка складається в тому, що менеджер визначає напрямок руху організації, вирішує питання розподілу ресурсів, здійснює поточні коректування й т.п. Право прийняття управлінських рішень

має тільки менеджер. Але, будучи наділеним правом ухвалення рішення, менеджер також і відповідає за наслідки ухваленого рішення. Тому менеджер повинен не тільки вміти вибрати найкращий варіант. Це може зробити фахівець із підготовки рішень або навіть машина. Менеджер повинен зважитися на те, щоб ризикнути повести керований ним колектив у певному напрямку. Це найчастіше зробити набагато важче, ніж розрахувати оптимальне рішення.

По-друге, це інформаційна роль, що складається в тому, що менеджер

збирає інформацію про внутрішнє й зовнішнє середовище, поширює інформацію у вигляді фактів і нормативних установок і, нарешті, роз'яснює політику й основні цілі організації. Від того, наскільки менеджер володіє інформацією, наскільки він може ясно й чітко доводити інформацію до членів організації, дуже сильно залежить результат його роботи.

По-третє, менеджер виступає в ролі керівника, який формує відношення

усередині й поза організаціями, що мотивує членів організації на досягнення цілей, координує їхнього зусилля й, нарешті, виступає як представник організації.

Менеджер повинен бути менеджером, за яким люди готові йти. Підтримка членами колективу свого керівника в сучасних умовах є тією базою, без якої жоден менеджер, яким би гарним фахівцем він не був, не зможе успішно управляти своїм колективом.

Менеджер — це керівник або керуючий, наділений повноваженнями в

області прийняття рішень з конкретних видів діяльності фірми, що функціонує в ринкових умовах. Він наділений відносною фінансовою самостійністю в підборі й оцінці своїх працівників.

Професійні й особистісні якості менеджера.

Рішення, прийняті менеджерами, залежать не тільки від їхніх знань і кваліфікації, але й від особистісних якостей, практичного досвіду, інтуїції, здорового глузду. Коли при ухваленні рішення використовується весь цей арсенал, розмову можна вести про мистецтво керування.

У світлі цього для сучасного менеджера процес формування себе як

особистості включає:

1 ) Пізнати механізм самоврядування;

2) Бути інтелігентною людиною, виховати в собі інтелігента;

3) Бути культурною людиною;

4) Бути духовно багатою особистістю.

Одним з основних законів менеджменту є єдність слова й справи, обов'язок і точність у взаєминах з партнером. Слово бізнесмена повинне бути непохитне, інакше з ним ніхто не буде мати справи.