Економічна Історія України том 1
.pdf21. Економічний розвиток українських земель у складі Австро-Угорщини (1848–1900) |
681 |
маєтках. У цьому їх підтримували відповідні політичні партії та угруповання, натомість провідні українські партії загалом не стримували еміграцію.
Найбільшу кількість емігрантів із західноукраїнських земель у вказаний період поглинули США. Першими українськими переселенцями до цієї країни у 60-х рр. ХІХ ст. були закарпатці. Найбільше їх було серед шахтарів, яким заробітки діставалися найважче через вкрай тяжкі умови праці, постійний ризик підземних аварій з небезпекою для життя, хронічні хвороби легенів тощо. Початок міграції галичан до Америки припадає на 70-ті рр. дещо пізніше (із 1890 р.) у пошуки кращої долі вирушили селяни Буковини.
У80-х рр. ХІХ ст. еміграція селянства у США ще не носила масового характеру. Справжнє її піднесення наступає з початком 90-х рр. У 1890 р. еміграційним рухом до США були охоплені Борщівський, Бібрський, Гусятинський, Самбірський, Долинський, Теребовельський, Коломийський, Дрогобицький, Бережанський повіти у Східній Галичині і Сторожинецький на Північній Буковині. Тенденція до зростання еміграції в цю країну спостерігається до 1895 р. У 1895–1897 рр. кількість осіб, що емігрували, значно знизилася у зв’язку з вибухом першої «бразильської гарячки». За даними деяких дослідників, у 1897 р. кількість українських емігрантів
уСША становила 150–200 тис. осіб (здебільшого лемків і бойків із Турківського, Сколівського і гірських районів Самбірського повітів)91.
За соціальним станом серед української еміграції 1900–1914 рр. до США 41% становили сільськогосподарські робітники, 22% – особи, зайняті в промисловості, 20% – домашні слуги, 2% – кваліфіковані робітники, 1% – спеціалісти, 13% – жінки і діти без роду занять92.
Зкінця ХІХ ст. серед еміграційних напрямків постійно зростаючою інтенсивністю виділяється еміграція в Канаду. Її започаткували емігранти з с. Небилова Калуського повіту В.Єлиняк та І.Пилипівський, які 7 вересня 1891 р. прибули у Монреаль. Того ж року туди виїхали кілька середняків із Кіцманського, Чернівецького та Вижницького повітів, які, за словами В.Стефаника, «годні мати з продажі свого маєтку 500–800 золотих ринських на дорогу» в Канаду. Їхати могли далеко не бідняки – фірма «Канадіан пацифік», що займалася перевезенням галичан і буковинців, продавала квиток на одну особу з Роттердама до Квебека за 72 флорина, а до Едмонтона – за 131 флорин, тобто на сім’ю треба було витратити 300–500 флоринів.
У1891–1895 рр. в Канаду емігрували невеликі групи західноукраїнських селян, однак ситуація докорінно змінилася в 1896 р., коли еміграційний рух охопив Покуття і низку подільських повітів. З цього часу еміграція в канадському напрямку постійно зростала. Такий розвиток подій завдав окремим східногалицьким регіонам серйозних втрат у населенні віком до 45 років. У наступні роки еміграція сюди дещо зменшується. На цей процес значно вплинуло нове канадське імміграційне законодавство, яке збільшило еміграційну квоту з 25 до 50 доларів на особу. В цілому, за підрахунками С.Качараби та М.Рожика, наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. зі Східної Галичини і Північної Буковини в Канаду емігрувало 149 387 українців93.
Еміграційний рух до Бразилії до 1891 р. носив спорадичний характер і лише
усередині 90-х рр. набув масовості. За підрахунками О.Олеськіва, з квітня по червень 1896 р. «бразильська гарячка» вирвала з краю близько 5 тис. осіб. У той
682 Частина п’ята. МОДЕРНА ДОБА
період такої інтенсивності не знав жодний еміграційний напрямок. З 1 січня 1897 р. уряд Бразилії скасував безкоштовний проїзд в країну європейських емігрантів, що зумовило різке скорочення еміграційного потоку з Австро-Угорщини.
Поруч із переселенням в заокеанські країни на західноукраїнських землях мала місце континентальна еміграція, зокрема в Росію та Боснію і Герцеговину. У 1866 р. у зв’язку із голодом спостерігався перший масовий відтік у російську Бессарабію із Садгірського та Чернівецького повітів Буковини (826 осіб). Із 80-х рр. ХІХ ст. переселення західноукраїнського селянства у вказаному напрямку почало набувати масового характеру. Справжній бум у переселенні в Росію наступив у 1892 р. (понад 6 тис. селян). У другій половині вересня 1892 р. в еміграційний процес галичан до російської Бессарабії у зв’язку з неврожаєм і під впливом буковинських москвофілів були втягнуті й Кіцманський і Чернівецький повіти на Буковині. За оцінками президії крайового управління Буковини, рух тоді «набув характеру епідемії». Згодом щороку в Росії перебувало до тисячі заробітчан із Буковини, а в Румунії – 12–15 тис. буковинців.
Важливим фактором посилення еміграційних настроїв серед сільського населення була діяльність агентів корабельних компаній. Вони всіляко підігрівали еміграційні настрої шляхом усної агітації, розповсюдження плакатів, буклетів, брошурок, афіш, листівок, «листів від рідних» тощо, в яких йшлося про зручні перевезення емігрантів та про пристойне облаштування їхнього життя і побуту на Американському континенті94. Субагенти, які агітували селян до виїзду, отримували від 1 до 5 доларів за кожну загітовану людину, з платні якої їм виплачувалися ці гроші. Наприкінці ХІХ ст. на західноукраїнських землях діяло від 5 до 6 тис. різного рівня агентів, здебільшого під вивіскою «туристичного бюро», що не заборонялося законом. У штаті цих бюро у місті, як правило, службовців було небагато. Тож для агітації на місцях за виїзд і продаж залізничних і корабельних квитків вербували (за певну плату) різного роду дрібних агентів: сільських секретарів канцелярій, поштових працівників, студентів, селян та ін. Щоб заробити невелику суму грошей, вони, ризикуючи бути арештованими (австрійського закону про еміграцію не було), розповсюджували різноманітні рекламно-еміграційні матеріали, інформували, де можна придбати корабельні квитки95. Та все ж найголовнішим «агентом», що гнав селян за океан, були важкі умови життя і праці й відсутність перспективи на їх покращення96.
Еміграція зросла до таких розмірів, що австрійська й угорська влада, побоюючись повного спустіння окремих регіонів, намагалася, хоч без особливого успіху, контролювати виїзд за кордон. Для зменшення відтоку населення за океан у пресі посилилася агітація про гарні заробітки (зарплата косаря дорівнювала 24–28 крон) «у Прусах» (тобто в Німеччині), де щороку працювало 2 тис. буковинців – квиток до Німеччини коштував 19 крон 60 сотиків.
Отже, загалом на рубежі ХІХ–ХХ ст. посилилися міграційні процеси, що було результатом надлишку робочої сили, якій не було знайдено оптимального застосування в межах слабо інтегрованої монархії. Саме тоді зі Східної Галичини, Закарпаття та Північної Буковини емігрувало понад 650 тис. осіб, із яких найбільшу кількість осіб – 47% – поглинули США за рахунок низьких вступних квот у півдолара, а 150 тис. осіб мігрувало в Канаду (квота в 10 доларів). Це становило від третини до половини усього приросту населення за цей період.
21. Економічний розвиток українських земель у складі Австро-Угорщини (1848–1900) |
683 |
Важливим був також рух сезонних робітників до різних європейських країн, головним чином до Німеччини. Українські організації уклали угоди з німецькою владою щодо набору й умов праці емігрантів, що польська преса витлумачила як доказ пруссько-української антипольської «інтриги». Як американські емігранти, так і європейські сезонні робітники мали змогу ощадити гроші, велику частину яких вони надсилали назад додому. Готівку, яка з’явилася у руках східногалицьких селян, вони використали здебільшого на купівлю землі97.
Посилання до розділу 21
1.Див.: Partacz Cz. Od Badeniego do Potockiego. Stosunki polsko – ukraińskie w Galicji w 1888– 1908. – Toruń, 1996.
2.Лисяк-Рудницький І. Українці в Галичині під австрійським пануванням // Історичні есе. – Т.1. –
К., 1994. – С.413-450.
3.Магочій П.-Р. Вказ. праця. – С.365-366.
4.Іваночко У. Вплив соціально-функціональних процесів на розвиток урбанізації в Галичині кінця
XVIII – початку XX ст. – С.272-275.
5.Огуй О.Д. Історія обігу грошових одиниць та їх найменувань на Буковині (1774–1918). – Чернівці, 2005.
6.Ботушанський В.М. Сільське господарство Буковини (друга половина XIX – початок XX ст.). – Чернівці, 2000.
7.Скорейко Г.М. Населення Буковини за австрійськими урядовими переписами другої половини XIX – початку XX ст.: Історико-демографічний нарис. – Чернівці, 2002.
8.Буковина. Історичний нарис. – Чернівці, 1998.
9.Магочий П.-P. Формування національної caмocвiдoмocтi: Пiдкapпaтcькa Русь (1848–1948). – Ужгород, 1994.
10.Нариси історії Закарпаття. – Т.1 (З найдавніших часів до 1918 р.). – Ужгород, 1993.
11.Див.: Свєжинський П.В. Аграрні відносини на Західній Україні в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. –
Львів, 1966. – С.12.
12.Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Економічна історія України і світу. – К., 1999. –
С.521.
13.Кравець М.М.Селянство Східної Галичини і Північної Буковини у другій половині ХІХ ст. –
Львів, 1964. – С.17.
14.Свєжинський П.В. Назв. праця. – С.13.
15.Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Назв. праця. – С.522.
16.Історія українського селянства: Нариси в 2 т. – К., 2006. – Т.1. – С.429; Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Назв. праця. – С.522.
17.Кравець М.М. Назв. праця. – С.17.
18.Голобуцький В.О. Економічна історія Української РСР (Дожовтневий період). – К., 1970. –
С.209.
19.Кравець М.М. Назв. праця. – С.18; Історія українського селянства… – С.430.
20.Свєжинський П.В. Назв. праця. – С.14; Голобуцький В.О. Назв. праця. – С.210.
21.Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Назв. праця. – С.523; Свєжинський П.В. Назв. праця. – С.13.
22.Там само.
23.Свєжинський П.В. Назв. праця. – С.14.
24.Там само. – С.15.
25.Ковальчак Г.І. Економічний розвиток західноукраїнських земель. – К., 1988. – С.147.
26.Свєжинський П.В. Назв. праця. – С.15-16.
27.Там само. – С.16.
28.Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Назв. праця. – С.505.
29.Ковальчак Г.І. Назв. праця. – С.150.
30.Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Назв. праця. – С.511.
684 Частина п’ята. МОДЕРНА ДОБА
31.Історія українського селянства. – К., 2006. – Т.1. – С.433-434.
32.Там само. – С.435.
33.Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Назв. праця. – С.513.
34.Історія українського селянства… – С.435.
35.Там само. – С.436.
36.Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Назв. праця. – С.516.
37.Свєжинський П.В. Назв. праця. – С.20.
38.Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Назв. праця. – С.536.
39.Там само. – С.536-537.
40.Історія українського селянства… – С.439-440.
41.Там само.
42.Там само. – С.439.
43.Ковальчак Г.І. Назв. праця. – С.163.
44.Лановик Б.Д., Назв. праця. – С.491-492.
45.Ковальчак Г.І. Назв. праця. – С.163.
46.Молчанов В.Б. Економічна історія. – Житомир, 2003. – С.72.
47.Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Назв. праця. – С.495.
48.Молчанов В.Б. Назв. праця. – С.72.
49.Ковальчак Г.І. Назв. праця. – С.170-171.
50.Там само. – С.168.
51.Молчанов В.Б. Назв. праця. – С.72.
52.Ковальчак Г.І. Назв. праця. – С.165.
53.Лазечко П. Передумови будівництва залізниць у Галичині // Галицька брама. – 1996. – Ч.14.
54.Жалоба І. Інфраструктурна політика австрійського уряду на північному сході монархії в останній чверті XVIII – 60-х роках XIX ст. – Чернівці, 2004. – С.236-296.
55.Іваночко У. Вплив соціально-функціональних процесів на розвиток урбанізації в Галичині кінця
XVIII – початку XX ст. – С.275.
56.Лазечко П. Артерії доріг. З історії будівництва залізниць у Східній Галичині // Жовтень. – 1987. –
№11.
57.Іваночко У. Вплив соціально-функціональних процесів на розвиток урбанізації в Галичині кінця
XVIII – початку XX ст. – С.276-277.
58.Жалоба І. Назв. праця. – С.438-448.
59.Клапчук В.М. Вузькоколійки в Українських Карпатах кінця ХІХ – першої третини ХХ ст. // Проблеми історії України ХІХ–ХХ ст. – Вип.16. – С.65-74.
60.Задорожний В.Є.Товарне виробництво і торгівля на західноукраїнських землях (кінець ХVІІІ – перша пол. ХІХ ст.). – С.97.
61.Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Економічна історія України і світу – С.574.
62.Задорожний В.Є. Назв. праця. – С.51.
63.Там само. – С.82.
64.Задорожний В.Є. Назв. праця. – С.103-104.
65.Хонігсман Я.С. Проникнення іноземного капіталу в економіку Західної України в епоху імпе-
ріалізму (до 1918 р.). – Львів, 1971. – С.126.
66.Молчанов В.Б. Назв. праця. – С.87.
67.Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Назв. праця. – С.575.
68.Задорожний В.Є. Назв. праця. – С.110.
69.Ковальчак І.Г. Назв. праця. – С.186.
70.Дерев’янкін Т.І., Голобуцький В.О., Горбоватий М.Д. Історія народного господарства Української РСР. – Т.1: Економіка досоціалістичних формацій. – К., 1983. – С.378.
71.Ковальчак І.Г. Назв. праця. – С.184.
72.Хонігсман Я.С. Назв. праця. – С.128.
73.Гелей С. Економіка // Історія Львова: У 3 т. – Т.2. – Львів, 2007. – С.205.
74.Франко І. Катастрофа банку селянського // Франко І. Зібрання творів: У 50 т. – Т.44, Кн.1. – К., 1984. – С.296.
75.Свєжинський П.В. Назв. праця. – С.107.
76.Витанович І. Історія українського кооперативного руху. – Нью-Йорк, 1964. – С.85.
21. Економічний розвиток українських земель у складі Австро-Угорщини (1848–1900) |
685 |
77.Гелей С. Економіка // Історія Львова: У 3 т. – Т.2. – Львів, 2007. – С.206.
78.Шевчик І.Р. Західноукраїнські банки та кредитні кооперативи у 1848–1939 рр. // Наук. вісн.
НЛТУ. – 2010. – Вип.20. – С.328-341.
79.Двадцять п’ять літ існування Краєвого Союзу Кредитового. 1898–1923. – Львів, 1924. – С.4- 12.
80.Гелей С. Діяльність Крайового кредитного союзу в першій половині ХХ ст. // Українська кооперація: історичні та соціально-економічні аспекти. – Т.2. – Львів, 2001. – С.96.
81.Лановик Б., Лазарович М., Матейко Р., Матисякевич З. Економічна історія України. – К., 2004. –
С.279.
82.Огуй О.Д. Назв. праця. – С.241.
83.Будзиновський В. Хлопська посілість. – Львів, 1901. – С.118-122.
84.Ботушанський В.М. Сільське господарство Буковини (друга половина XIX – початок XX ст.). –
Чернівці, 2000. – С.215.
85.Никифорак М.В. Буковина в державно-правовій системі Австрії (1774–1918). – Чернівці, 2004. –
С.136.
86.Шевчик І.Р. Західноукраїнські банки та кредитні кооперативи у 1848–1939 рр. – С.336.
87.Свєжинський П.В. Назв. праця. – С.105.
88.Кравець М.М. Назв. праця. – С.105.
89.Уська У. Еміграційна політика австрійського уряду (1900–1914) // Наук. зошити іст. факультету Львів. ун-ту. – Львів, 2006. – Вип.8, Ч.1. – С.197.
90.Качараба С. Напрямки української еміграції зі Східної Галичини і Північної Буковини наприкінці XIX – на початку XX ст. // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. Історична. – Вип.33. – Львів, 1998. –
С.114.
91.Качараба С., Рожик М. Українська еміграція. Еміграційний рух зі Східної Галичини та Північної Буковини у 1890–1914 рр. – Львів, 1995.
92.Качараба С. Назв. праця. – С.117.
93.Качараба С., Рожик М. Назв. праця. – С.65.
94.Ботушанський В., Чайка Г. Роль агентів у пожвавленні заокеанської еміграції з Буковини (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) // Наук. зап. Тернопіл. нац. пед. ун-ту ім. В.Гнатюка. Сер. історія. –
Тернопіль, 2007. – Вип.1. – С.65.
95.Макар Ю.І. Діяльність агентів по вербовці до Канади на західноукраїнських землях наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. // Питання історії нового та новітнього часу. – Чернівці, 1994. – Вип.3,
Ч.1. – С.44-50.
96.Шлепаков А. Українська трудова еміграція в США і Канаді (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). –
К., 1960.
97.Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. Т.1. – К., 1994. – С.434.
ПОКАЖЧИК ІМЕН
Абаджи 263, 264
Абазин А. 499 Аббасиди 160, 243 Абдуррагман 241 Август II 501 Аведикович 399 Агмед Ходжа Гаджіке 459 Адам 530 Адам Бременський 229 Айдер 461 Айюбіди 280
Аксаков І. 567, 568
Алгуй 265, 266, 277
Алексєєв 547 Алі Татар 480 Алісов 535
Ал-Істахрі 173, 174, 177, 178
Ал-Умарі 255, 270
Алчевський О.К. 642 Аль-Калькашанді 259 Аль-Мукаддасі 174, 232 Амміан Марцеллін 155, 156 Андар 347 Андрій Боголюбський 301
Андрій Мстиславич 278 Андрій, син Бейли ІІІ 293 Андронік І Комнін 186, 309 Анна 234
Анна 294, 297
Анна Іоанівна 518, 519 Антонович В. 495 Анцупов І. 563 Апатурій 97 Аполлоній 87 Апостол Д. 535 Аркас М. 558 Асвадурови брати 631
Аскольд 194, 199, 220, 222, 232
Аспарух 170
Аттіла 156-158 Ахмат 253, 263, 264, 270
Ахмат (хан) 262, 267, 458, 462, 463
А-ши-на династія 170
Багалій Д. 428
Баєзід ІІ 464, 473, 475
Базилевський О.П. 545 Байдар 241 Балабан Г. 384 Балабуха 631 Балаговський 551 Балада 283 Баламір 155-157 Барабась Г.П. 553 Баранович О. 495 Барановський Б. 348 Баратинський 519 Бардах Ю. 498 Барятинський 545 Батовський 566
Бату (Батий) 199, 204, 224, 225, 240-243, 245, 253, 255, 257-261, 264, 266268, 272, 278, 306, 307, 310, 312, 356
Бахт-Ґерей 469 Бачелес Л. 589
Бачман 240, 242
Башмаков Д. 513 Бедрих 334 Бедун Й. 334 Безбородко 567
Бездудник Прокіп 566 Бейла ІІІ 293 Бек Гаджжі 275, 276
Бек-Ярик-оглан 267
Бела IV 241
Берка 273 Бєльський Мартин 402, 403
ПОКАЖЧИК ІМЕН 687
Бідерман Г. 657 Бідерман І. 576 Бінфорд Л. 16, 28 Бліох І.С. 617 Бобринський 556 Бовуа Д. 496 Богданович 547 Богданович-Зарудний
Самійло 511 Боднар Антоній 660 Болдирєви брати 557 Болеслав 299, 306 Болтрик Ю. 108
Бона 339, 364
Бондаренко А. 551 Боплан Гійом-Левассер де
402, 407
Борецький І. 412 Борис В’ячеславич 201, 208,
209 Борисенко В. 428, 429, 495
Бортечін 251 Браницька О.В. 645
Браницький 483, 545, 546, 556
Бретшнайдер Ф. 670 Бринза О. 376 Бродський 557, 629
Брюховецький Іван 416, 420, 512, 513
Бубнов 551 Бубновський А. 439 Бугайов І. 530 Будзиновський В. 678 Булюбаш Іван 528 Буребіста 111, 117 Бурундай (Буралтай) 240,
264, 265, 306
Бутенопи брати 547, 549 Бутков 556 Бутурлін В. 422
Вавилов М. 33 Ваддон брати 557 Вайнштейн 558 Валентиніан ІІІ 157 Ванштейн Ш. 551 Вард 557 Вардан (Філіппік) 184 Василій ІІ 234
Василь ІІІ 262, 463
Василько (Галицький) (брат Данила Галицького) 247, 261, 264, 265, 297, 298, 306
Василько (Романович, онук Данила Галицького) 294, 299
Василько Ростиславич 291, 292, 295, 302
Ведель 557 Велізарій 158 Вердіш Василько 661
Вердум У. 427, 436
Вернадський В. 33 Веселаго В. 443, 444 Виговський Іван 415, 512 Виговські 414 Видричка П. 440 Виноградов Ю.Г. 79, 132 Винюков М. 512 Вишенський І. 412
Вишневецький 335, 402, 496 Вишневецький К. 376 Віміна А. 419 Вінітарій 159 Вінтерхальдер Б. 24 Віняр 595 Вісівальд 291 Вітімір 155 Вітовська Г. 439
Вітовт 187, 266, 334, 337, 347, 457, 458
Вітте С.Ю. 618 Віттенберг 552 Водолагін 558 Волконський 529 Володар Ростиславич 291,
292, 295
Володимир Василькович
217, 277, 299, 301, 313
Володимир (Всеволодич)
Мономах 201, 202, 207, 209, 215, 217, 223, 225, 226, 229, 291, 302, 308
Володимир (Рюрикович) 223, 297
Володимир Святославич
185, 199, 200, 203, 205, 206, 210, 211, 213-215, 219, 220, 222, 223, 229, 234, 235, 290, 291, 312, 315
Володимир (Ярославич) 293, 294, 296
Володимирко (Володимир) Володаревич 220, 292, 295, 296, 298, 303, 304, 308
Володислав 296, 297 Володислав IV 277 Волотович А. 334 Воротний 566 Всеволод (Володимирович)
291
Всеволод Ольгович 217, 223, 291, 292
Всеволод Юрійович Велике Гніздо 242, 293
Всеволод (Ярославич) 200202, 204, 209, 216, 233, 291
Всеслав 200, 209, 216
В’ячеслав (Ярославич) 200, 208
Габсбурги 321, 464, 465, 574, 575, 657, 668, 669, 673-676
Гаврат Д. 379 Гаврилюк Н. 91, 92
Гаджжі Ґерей 262, 267, 347, 458, 459-463
Гайдукевич В. 121 Галагани 535, 553
Галіль 459, 477
Гальперін 551, 557 Ганновер Н. 427 Гартвіг 233 Гарячкін Г. 555
Гейза II 292, 303, 316
Гельферіх 628 Ген 628 Гендрикова 530
Генріх, герцог Сілезький 241 Георгій (Перемишльський)
247
Герман К. 560 Германаріх 139, 155
Геродот 77, 82, 102
Герсеванов 547 Гершкович Я.П. 55 Гиря Л. 399 Гільденбрандт К. 427
688 ПОКАЖЧИК ІМЕН
Гільденштедт 522 Гільдетьон Гаральд 189 Гладков І. 9 Гліб (Ростиславич) 298, 299
Гліб (Юрійович) 220, Глібов 537 Гломбик-Сухий М. 434 Голінський М. 418 Голіцин В. 514 Голіцин Дмитро 516 Голіцини 545 Голобуцький В. 495 Головацький Я. 576 Головінський 551 Головкін Г. 521, 524 Голомбек Франц 631 Гом 558 Гомолінський 499 Гомоляч В. 589 Гонорія 157 Горд 182
Горленко Дмитро 532 Горчаков І. 536 Готрон П. 558 Граєвський С. 378
Греков Б.Д. 202, 203
Гретер Я. 628 Григор’єв Ю. 440
Григорій Василькович 246, 248, 295, 296
Григорче Олександр фон 662
Грієвз 624, 628
Грінг Сігурд 189 Грушевський М.С. 206, 404,
495
Гудович К.І. 547 Гудович М.В. 547 Гузенко Семен 404 Гурбик А. 495 Гурвич І.А. 608
Гуржій І. 495, 549, 553, 554, 558, 559, 567
Гусятников 547 Гюбнер Ф. 589
Ґазі-Ґерей 464 Ґазі-Ґерей ІІІ 467 Ґартман Г. 619
Ґедюк Агмед Паша 461, 473
Ґьоюк 240, 241, 249, 253, 257
Давид Ігорович 291, 295, 302
Давид Комнін (брат Олексія) 186
Давид Комнін (останній імператор Трапезундської імперії) 186
Давид Ростиславич 204 Давид (Святославич) 201,
223, 224
Давидов 546 Давидович 330 Далмацій 182 Данило Романович
Галицький 217, 241, 242, 244-248, 261, 264, 265, 267, 272, 273, 276, 294299, 303, 305-309, 312
Дашевська О. 131 Дашкевич Я.Р. 348 Дашкович Є. 402 Дворецький В. 428, 438 Дебагорій-Мокрієвич Й. 546 Девлет-Бірді 458 Девлет-Ґерей 464 Девлет-Ґерей ІІ 467 Дегтяренко Прохор 567 Дегтярьови брати 556 Дементьєв Л. 546 Денгізіх 158 Денисов В.І. 612
Дервіз П.Г. 616, 617
Деркаченко Я. 429 Дєдіна 628 Джалаледдін 239
Джанібек 282, 460, 462 Джебе 239, 242, 243
Джека 263 Джузджані 255
Джучи 240, 252-257, 259, 263, 267, 268, 458
Дзєдушицький Г. 591 Дзялинський 551 Димет М. 677
Дір 194, 222
Дітріх В.В. 631 Длугош Ян 264, 295
Дмитро 241, 246, 259, 270, 272
Дмитро Детько 266 Дмитро Донський 262
Дмитро (Любарт) 280 Добека Василь 662
Доброслав 246, 247, 248
Довгаї 318 Долгорукий В. 467 Долгорукий Г. 524 Долгорукова 557 Должкевич 499 Домажирич Лазар 246 Домонтович М. 554 Домс 669 Донець Г. 524
Дорошенко Михайло 465 Дорошенко Петро 416-418, 426, 438, 439, 444, 445,
466, 499
Дортенман Жорж 631 Драгоманов М. 657 Дробиш-Тушинський Я. 427 Другет 319 Дружинін М. 554 Дружиніна О. 565 Дубовик Никифор 566
Дубровський Іван 532, 533 Дьюла 316
Едигей 187, 267, 347, 458
Еллак 158 ель-Айні 458
ель-Гаджж Селім-Ґерей 462 Ельворті 628
Емінек 459, 461
Енгельгардт 545 Ендре II 317 Енценберг К. 596
Єгоров 535 Єлизавета Петрівна 519 Єлиняк В. 681 Єлюй-Чуцай 240 Єрьоменко В. 133 Єферій 155 Єфименко О. 427, 495 Єфімов Валентин 632 Єфрем 225
Єфросинія Полоцька 227
Жванко В. 553 Жевуський Міхал 483 Жигмонт 318, 460 Журавльов О. 78
ПОКАЖЧИК ІМЕН 689
Забашта 566 Завадовський П.В. 523, 547 Заїкін І. 555 Залеський М. 376 Замазій 565 Запольяї Янош 320, 321 Заславський 556
Заславські 335, 377, 496
Заславський В. 379 Заславський Д. 378 Заславський Й. 587 Зборовський Самуїл 403 Зліпка Іван 566 Злотницький 546 Золотаренки 414 Золотаренко В. 445 Зопіріон 84 Зорик І. 553 Зубов Д. 556
Ібн аль-Асір 243 Ібн Баттута 259, 260
Ібн Русте 172, 176, 193
Ібн Фадлан Агмед 176, 177 Ібн Факіг 187 Ібн Халдун 174
Ібн Хордадбег 175-177, 187, 190, 191
Ібрагім Паша 480
Іван ІІІ 262, 463, 469, 478 Іван IV 463, 464
Іван Василькович 292, 295, 296
Іван Ростиславич 292, 298 Іваненко 547 Іванов 535 Іванов І. 440
Іванович Петро 384 Іванюти брати 552 Ігнатович І. 565
Ігор (Старий) 193, 194, 199, 205, 206, 211-214, 220223, 229-231, 233, 346
Ігор (Ярославич) 200, 208, 291
Ізяслав Володимирович 309 Ізяслав Давидович 222, 298 Ізяслав Мстиславич 211, 220, 292, 296, 301, 303, 309
Ізяслав Ростиславич 298, 299
Ізяслав (Ярославич) 200, 201, 208, 209, 216, 291
Іллінська В. 100 Ільбасар 263 Ільфінґи, клан 192, 194 Ільяс 267
Імре «Герцог Руський» 316
Інайєт-Ґерей 462, 465, 466
Іналджик Галіль 477, 479 Інголд Т. 14 Інґлінґи, клан 192
Іннокентій IV 241, 280, 281, 284
Іраклій 179 Ісаєв П. 556 Іслам-Ґерей ІІ 462
Іслам-Ґерей ІІІ 465 Іштван І 316
Йордан 158, 159 Йосип 170, 173, 176, 177
Йосиф ІІ 574, 575, 578-581, 584, 598
Кадлубек Вінсентій 294 Кадм 155 Казимир 293
Казимир (III) 266
Казимир IV Ягеллончик 334, 337, 345, 458
Кайду 241 Калінніков М. 434 Каманіна Г. 551
Кандиба 440, 546, 556
Канкрін 547 Каноб 86 Кантакузен 545 Кан-Темір 465, 466
Капніст Василь Петрович
528
Караджин 264 Каразін В. 546 Каракісек 263 Каракчи 271
Кара-Мустафа Паша 274 Каргер М.К. 300
Карл XII 465, 467, 514 Карл Великий 189, 190, 232,
290
Карл Людвіг 670, 671 Карл-Роберт 318, 319
Каролінги 191, 192
Картан 258-260
Касачик 273 Касперовський А. 591 Катерина І 532
Катерина ІІ 468, 479, 516, 519, 526, 527, 537
Катрухін А. 530 Кауніц В. 574 Качараба С. 681 Кейкаус Ізеддін 266 Келеповський 547 Кий 221 Кир’яков 547 Киселька К. 589 Кисіль А. 443 Кікін В. 512 Кіріаков 548 Кічик 271 Климов 558
Клобушицький Янош 662 Кляйн Я. 589 Княжнін 557 Кобець 556 Ковалевич Ігнат 384 Коваленко Н. 429 Кожум’яка 224 Козибродський 551
Козинський М. 359, 376 Колісник 547 Колумелла 76 Комніни 186
Компан О. 430, 495
Кондратьєв Г. 524 Конецпольський О. 440, 444 Конецпольський С. 401 Конорський Г. 661 Конрад Мазовецький 299,
308
Константин Багрянородний
194, 211, 223, 229, 231, 301, 346
Константин І Великий 179 Константин Мономах 231 Константин ХІ Палеолог 181 Константин VІІІ 234 Контаріні Амброджо 284 Копелинський Я. 378 Копилець-Коноваленко 566 Корбе 545
690 |
ПОКАЖЧИК ІМЕН |
|
|
Коренца (Куремса/Курмиши/ |
Ландо В.М. 615 |
Малко Любечанин 192, 194 |
|
Курумши) 253, 258-264, |
Ланевський Я. 378 |
Мальцев 558 |
|
270, 272 |
Ласький Ієронім 480 |
Мамай 262, 267 |
|
Корзун 547 |
Ласький О. 325 |
Мангит Едигей 457 |
|
Коріатович Олександр 277, |
Лев VI 181 |
Мангубі С. 631 |
|
336 |
|
Лев Данилович 265, 273, |
Манойлов Р. 441 |
Коріатович Федір 277, 318, |
299, 318, 336 |
Мануїл 309 |
|
319 |
|
Лев Диякон 212, 213 |
Манц А. 589 |
Коровін 558 |
Левелель Й. 496 |
Манц К. 589 |
|
Корчмін В. 532 |
Леонтьєв М. 536, 537 |
Марван ібн Мугаммад |
|
Корюков Я. 533 |
Лепп 557 |
(Марван ІІ) 171 |
|
Котович П. 439 |
Лесик Данило 553 |
Марія Терезія 579 |
|
Котян 240 |
Лесик Яків 553 |
Маркіна В. 495, 497, 501 |
|
Коцієвський О. 565 |
Лесницький Г. 414 |
Маркс Карл 632 |
|
Кочубей В. 521, 535 |
Лєшко Білий 294 |
Мартін 184 |
|
Кочубей В.В. 545 |
Лихоманов В.О. 555 |
Маршковський 546 |
|
Кочубєєв П. 555 |
Лихоманов І.О. 555 |
Масальський А. 387, 393 |
|
Криванек Й. 628 |
Личков 551 |
Матвєєв А. 512 |
|
Кривець Василь 528 |
Лільпоп С. 556 |
Матвєєв М. 524 |
|
Кривоніс Василь 661 |
Ліндемеєр В. 534 |
Матвієвич М. 434 |
|
Кривоніс М. 443 |
Лісімах 86 |
Матіаш Корвін 318 |
|
Крижанівський О. 495 |
Лобанов-Ростовський Яків |
Маховський С. 438 |
|
Крижицький С. 131 |
Іванович 564 |
Мегмед ІІ 186, 461, 462 |
|
Крикун М. 495 |
Лобанова-Ростовська К.І. |
Мегмед Рашид 459 |
|
Крим-Ґерей 467, 469 |
547 |
Мегмед, син султана Баєзіда |
|
Крип’якевич І. 422, 423, 437, |
Логойський Ф.Т. 383 |
ІІ 475 |
|
444, 496 |
Лодиженський М. 512 |
Мегмед-Ґерей 262, 462, 463 |
|
Крупіцький А. 440 |
Ломмеліно Карло 458 |
Мегмед-Ґерей ІІ 285, 466, |
|
Круц В. 44 |
Лопухін 545, 548 |
473 |
|
Кубрат 160 |
Лукач Д. 446 |
Мегмед-Ґерей ІІІ 465 |
|
Кузіна Є. 550 |
Лукіан Дмитриш 662 |
Медвідь Ш. 434 |
|
Кулішер Й. 446 |
Лукінов І. 10 |
Мельгозе 628 |
|
Куль В. 446 |
Лукосєвич Лукас 662 |
Мельник Л. 557 |
|
Куп’янський 547 |
Лутковський 557 |
Мельникова О.О. 200 |
|
Куракін О. 564 |
Любомирський С. 379 |
Менґлі Ґерей 262, 347, 461- |
|
Курил 247, 248, 272 |
Людовік І 191 |
464, 478 |
|
Курилов Г. 546 |
Людовік І 263 |
Меншиков 516 |
|
Кутлубуга 266, 267 |
Людовік ІХ 274 |
Меровінги 189 |
|
Кутлуг-Тимур 260, 347 |
Людомирський 545 |
Мерперт 557 |
|
Куше А. 587 |
Лют Свенельдич 213 |
Мефодій 416 |
|
Кушелєв-Безбородко 545, |
Ляскоронський П. 404 |
Мєшков 556 |
|
547, 548, 552 |
Лясота Еріх 402 |
Микула 297 |
|
Кьопрюлю 466 |
Лященко П.І. 611 |
Милей 248, 263 |
|
Лаборець 315, 316 |
Маврікій 233 |
Минцов (Минцевич) Г. 439 |
|
Михаїл Палеолог 281 |
|||
Лабурер 496 |
Магмуд Ялавач 240 |
Михайло Всеволодич 241- |
|
Ладієв Т. 567 |
Мазепа Іван 467, 514, 515, |
243, 248, 264, 267, 297 |
|
Ладомирський 548 |
535 |
Михайло Збаразький 383 |
|
Лазаревський О. 430 |
Макарович П. 55 |
Михайло Ярославич 260 |
|
Ламанський Є.І. 616 |
Максуд 240 |
Міклашевський А. 545-548 |
|
Ланд Н. 551 |
Мал 212 |
Міліковський І. 595 |
|