РГЗ ОГИСС 1 МОДУЛЬ-1

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ Навчально-науковий інститут Морського бізнесу

Кафедра «Експлуатація флоту і технологія морських перевезень»

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА (частина 1)

Основи геоінформаційних систем в судноплавстві (назва дисципліни)

Характеристика світових вантажопотоків, основних портів їх перевалки і морського шляху (частина 1)

(назва блоку)

Перевезення марганцевої руди з України до Китаю (тема)

Студента (ки) 1 курсу2 групи Галузі знань: 27 – Транспорт Спеціальності:

275 – Транспортні технології (на морському та річковому транспорті)

Новікова Вікторія Анатоліївна (прізвище та ініціали виконавця)

Керівник: Ірина Вікторівна Деркачева – старший викладач кафедри «Експлуатація флоту і технології морських перевезень» (посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Кількість балів:___________________

Захист прийнято:_____________ _________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

_____________

(дата)

Одеса – 2020

1. Характеристика заданого вантажу Марганцева руда - мінерал чорного кольору, твердий, крихкий, блискучий.

За змістом в руді марганцю і заліза розрізняють три класи руд : марганцеві, такі,

що містять марганцю 45-52%; желізомарганцеві, містять марганцю і заліза в сумі

4060% при співвідношенні 1:1 і марганцовисті з вмістом марганцю 5-15%.

Марганцеві руди перевозять навалом. При вологості від 4 до 8% руди по куту природною відкосу (дещо більше 35°) відноситься до вантажів, що вимагають ретельнішою штивки, ніж безпечні; при вологості менше 4% є

небезпечним вантажем відносно зміщення, більше 8% - виділяють вільну вологу.

У цих випадках судна обладнують пристроєм, застережливим зміщення вантажу.

Марганцева руда не розріджується. Насипна маса 2,0 тонни/м3, питомий навантажувальний об'єм 0,5 м3/т.

Руда, на перший погляд, вантаж абсолютно нешкідливий, але це далеко не так. Якщо її навантажити в трюм звичайного судна, то вона займе лише невелику частину його об'єму майже у самого подвійного дна. Транспорт виявиться занадто остійним, і під час шторму матиме дуже стрімку хитавицю. Від неї не поздоровиться ні команді, ні машинам, ні корпусу, ні устаткуванню, а сама руда від різких поштовхів може зрушитися на один з бортів, що нерідко приводить до загибелі судна.

На початку шестедесятих років залізорудний концентрат з портів Чорного моря в Західну Європу перевозили на углерудовозах, які були обладнані трюмами з трикутними цистернами вгорі і внизу. Немало рейсів вчинили такі судна з рудою на борту. Але під час одного з них сталася катастрофа - в дорозі перекинувся і затонув теплохід "Умань". Звичайно, траплялося раніше, що судна з сипким вантажем, наприклад, зерном, переверталися.

Немало клопоту доставляє вона при вивантаженні. Тому для її перевезення використовуються спеціальні судна. Трюми у них невеликі, з подвійними бортами і високим подвійним дном. Часто їх роблять хоперной форми - у вигляді усіченої піраміди з меншою основою внизу. Обшивка внутрішніх бортів і настил

3

подвійного дна виготовляються із сталевих листів завдовшки 25-30

міліметрів. Ширина люків дорівнює ширині трюмів. Це дозволяє кранівникові працювати грейфером, не боячись що-небудь пошкодити. Такі судна в зворотному пробігу можуть брати на борт вугілля, боксити.

2. Аналіз вантажопотоку і причина його зародження Україна з сильно розвинутою чорною металургією і великий марганцево-

рудної базою, є одним з лідерів в світі по видобутку і споживання марганцевої продукції (руда, феромарганець, силікомарганець, металевий марганець і ін.).

По видобутку загальних запасів марганцевих руд Україна займає одне з перших місць в світі після Южноі Африки. Серед країн ближнього зарубіжжя та СНД Україна має запасів марганцевої сировини більше 80%, але вони в основному представлені карбонатними рудами, в даний момент ще не активно використовується в промисловості.

Найбільш великі запаси марганцевих руд України розташовані в найбільшому в світі Нікопольський марганцевий басейн (Дніпропетровська,

Запорізька і Херсонська області). Таких родовищ як: Марганецький,

Зеленодольське, Орджонікідзевське, Токмацьке знаходяться в осадових олігоценової породах, що покривають Український щит. Запаси складають 2426,1

млн. Тонн, при середньому вмісті марганцю в руді 23,9%.

Зараз видобуток марганцевих руд відбувається в східній частині Нікопольського басейну (Марганецький) і в західній частині басейну

(Орджонікідзевський). Видобувають приблизно близько 2 і 7,1 млн. Тонн руди на рік відповідно.

Нікопольське містонародження є найбільшим на території колишнього Радянського Союзу. У 2003 році на території цього родовища працювало 11 шахт.

Нікопольські руди складаються на 75% з карбонатного типу з вмістом марганцю

20%, близько 17% оксидного типу, в яких міститься 28.5% марганцю, і близько

8% оксидних і карбонатних руд з вмістом марганцю 25.1%.

4

3. Морські порти країни – перевантаження вантажу Морські порти, в яких перевантажують марганцеву руду:

Морські порти країни – експортера(Україна): Маріупольский морський торговий порт; Ніколіївський морський порт.

Морські порти країни – імпортера(Китай): порт Гонконг; порт Шанхай.

4. Стисла характеристика названих портів

1)Маріуполь Маріупольський морський торговельний порт - один з найстаріших портів

України - був відкритий в 1889 році. Це порт з давніми хорошими традиціями і багатющим досвідом роботи.

Порт Маріуполь знаходиться на широті 47 ° 03 'пн., Довготі - 37 ° 30' сх. в

північно-західній частині Таганрозького затоки Азовського моря, в 14 милях від входу в затоку, в тимчасовому поясі GMT +2 години.

Сьогодні Маріупольський порт входить в четвірку найбільших портів України. Потужності порту дозволяють переробляти понад 17 млн. тонн вантажів на рік. У причалів приймаються судна завдовжки до 240 м., З осадкою 8м.

Це найбільш великий і розвинений порт Азовського моря.

Вигідне положення порту визначається тим, що він знаходиться у вузлі транспортних коридорів, розташований в центрі найбільшого індустріального району України і по праву називається «морськими воротами Донбасу».

Порт з'єднаний залізної та автомобільної дорогами, повітряним і річковим сполученням з усіма країнами СНД і зарубіжжям.

Порт займає одне з провідних місць серед портів України з переробки міжнародних і каботажних вантажів, забезпечення транзитних перевезень різноманітних вантажів, перевалці контейнерів і пакетів.

Середні глибини на підході до порту становлять 12,0 м і дозволяють обслуговувати судна практично будь-якої вантажопідйомності, що ставить Маріупольський порт в більш вигідне становище перед іншими портами

5

Азовського моря.

Порт відкритий для заходу суден цілий рік.

Середня тривалість навігації з льодової проводкою (у разі суворої зими, з

грудня по березень) - 86 діб.

Цілодобову і безпечну проводку судів в будь-яку погоду забезпечує Центр регулювання руху суден (ЦРРС). Здійснюється льодова проводка криголамами порту.

Порт оснащений усіма сучасними видами зв'язку, включаючи супутниковий.

Порт приймає судна з осадкою до 8,0 м і довжиною до 240м. Територія порту складає 67,6 га.

Довжина причальної лінії порту - 3,2 кілометра. Площа критих складів -

11,0 тис. М2. Відкрита складська площа-170тис.м2. Найближчі морські порти:

Бердянський, Таганрозький, Єйський, Керченський. 2)Миколаїв Миколаїв, Україна, 46 ° 56 'С.Ш., 34 ° 57' В.Д.

Характеристики підхідних каналів З морем порт з'єднується Бузько-Дніпровським Лиманською каналом

(БДЛК), який проходить по Дніпро-Бузького лиману і річки Південний Буг. Канал бере свій початок від острова Березань і тягнеться 44

милі до порту Миколаїв.

Канал складається з 13 колін, 6 з яких проходять по Дніпровського лиману,

інші - по річці Південний Буг. Ширина каналу 100 м,

глибина 10,6 м.

Глибина на акваторії і біля причалів порту У порту є 14 причалів і 1 допоміжний.

3) Шанхай

Шанхай, Китай, 121 ° 31 '3 "E, 31 ° 23' 5" N

Шанхай, Shanghai. Шанхай - другий порт в світі за обсягами

6

перевантаження контейнерів. Вражає динаміка його розвитку, сміливість інженерних рішень і точність розрахунку адміністрацією порту перспектив світової торгівлі і обсягів морських перевезень. за 10 років обсяги перевантаження контейнерів в порту Шанхай виросли майже в 10 разів. Після

2003 року річний вантажообіг контейнерів щорічно збільшувався більш ніж на

3,0 млн. TEU. У 1998 році в порту було три контейнерні термінали в районі

Wurong, об'єднаних в одне підприємство - Shanghai Container Terminals Co Ltd

(SCT). Один з них, Baoshan Terminal, розташовувався на березі основного русла річки Янцзи в місці з'єднання з припливом Хуанпу, а два інших - Jungonglu

Terminal і Zhanghuabang Terminal - на річці Хуанпу. Будівництво терміналів було розпочато в 1980 році. Ці гирлові термінали мали недостатні глибини і малі території. Спочатку глибини становили 9,0-10,5 м, потім вони були збільшені до

11,0-13,0 м. Термінали вимагали щорічних витрат на підтримання проектних глибин.

Порт Шанхай знаходиться на внутрішній стороні гирла річки Янцзи і Хуанпу, розташовуючись в межах міста Шанхай, на східній

краю острова Саньцзян. Порт займає вигідне становище, перебуваючи між північчю і півднем Китаю і маючи прямий вихід в море.

Наявність підхідних каналів і їх характеристика (довжина, ширина,

глибина).

Порт розташований в нижній течії р. Хуанпу. Вхід в річку розташований між мілиною Ланьзянвай-ша і осихаюшей косою Паотайвань, яка виступає від північно-західного вхідного мису річки. Акваторія порту тягнеться від входу в р.

Хуанпу до м. Маньмецзуй (ЗГ09 'с. Ш., 121 ° 27' східної довготи. Д.); вона умовно розділена на 10 ділянок, пронумеровані з півночі па південь.

Глибини в межах порту 6-19 м. Підхідні канали є, тому що рух суден по річці Хуанпу дозволяється з обмеженою швидкістю і з лоцманом.

Річка Хуанпу - її довжина становить 97 км. Середня ширина річки 400 м,

глибина 9 м. Глибина фарватеру цієї річки у порту - 8 м. Річка відіграє важливу

7

роль для міста, оскільки є основним джерелом Глибина на акваторії і біля причалів порту.

Глибини в межах порту - 6-19 м. Довжина причального фронту порту складає більше 16 км; з них глибина 9,1 м є біля причалів загальною довжиною

900 м, глибини 7,3 - 9 м - біля причалів загальною довжиною 7400 м, глибини 5,5 - 7,3 - біля причалів довжиною 8500 м.

4) Гонконг

Гонконг, Китай, ш-22o 19 '5' N,

Порт розташований на узбережжі Південно-Китайського моря. Наявність підхідних каналів і їх характеристика 7 головних фарватерів шириною 305-412

м. Глибина на акваторії і біля причалів порту. Глибина біля контейнерних терміналів Kwai Tsing - 5.5-15.5 м.

У порту 55 причалів, здатних приймати судна довжиною 65-352 м. І з осадкою 5.5-16.8 м.

5. Описання шляхів доставки вантажів Доставка руди із каїни експортера ( Україна) до каїни імпортера(Китай)

здійснюється по мною заданому маршруту, з урахуванням габаритів і осадки суден, використаної кількості палива, витрати палива в залежності погодних обставин тощо.

Перший маршрут побудований від порту відправника ( Маріупольський морський торговий порт(Україна)), до порту отримувача (Порт Гонконг(Китай)).

Судно починає шлях з заданого порту через Чорне море до Туреччини,

звідси прямуючи по Мраморному морі, проходячи Дарданеллу, судно опиняється в Егейському морі. Значну відстань імпортний товар здійснює по Середземному морі. Звідси, вздовж Єгипту, судно проходить відстань від Суецькому заливі, по Червоному морі, до Аденському заливу. З цього місця що най значну відстань судно долає по Індійському океану, проходячи Аравійське море, торкаючись Шри-Ланки, Бенгальський залив, через каїни Малайзію і Сінгапур, довгожданий

8

Китаєм товар опиняється в Южно-Китайському морі, оточеного з права Філіппінами, з ліва – Вьетнамом. Далі судно долає прямий рейс до заданого порту Шанхай.

Другий маршрут побудований від порту відправника (Неколіївський морський торговий порт(Україна)), до порту отримувача (Порт Шанхай (Китай)).

Судно починає шлях з заданого порту через Чорне море до Туреччини,

звідси прямуючи по Мраморному морі, проходячи Дарданеллу, судно опиняється в Егейському морі. Значну відстань імпортний товар здійснює по Середземному морі. Звідси, вздовж Єгипту, судно проходить відстань від Суецькому заливі, по Червоному морі, до Аденському заливу. З цього місця що най значну відстань судно долає по Індійському океану, проходячи Аравійське море, торкаючись Шри-Ланки, Бенгальський залив, через каїни Малайзію і Сінгапур. Надалі, по Южно-Китайському морі, оточеного з боків Вьетнамом і Філіппінами, судно проходить невеликий шлях. Надалі, опинившись між самим Китаєм і Тайванью,

судно заходить до Восточно-Китайського моря, звідки прямує до заданого порту Шанхай.

6. Графічна частина

(Додаток 1)

7. Висновок При роботі суден в заданому регіоні в трамповій формі судноплавства на

умовах рейсового чартеру судновласник має оцінити перспективну ефективність роботи суден. Базою для такої оцінки є усереднений тайм-чартерний еквівалент.

Для обліку можливого негативного впливу на ефективність роботи суден системи факторів виробничої та комерційної природи пропонується підхід заснований на урахуванні динаміки ставок фрахту і періодів їх різних значень, що таким чином враховує і сезонність вантажопотоків, і ринкові тенденції в цілому.

Доставка руди із каїни експортера ( Україна) до каїни імпортера(Китай)

9