ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Навчально-науковий інститут Морського бізнесу

Кафедра «Експлуатація флоту і технологія морських перевезень»

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА

(частина 1)

Основи геоінформаційних систем в судноплавстві

(назва дисципліни)

Характеристика світових вантажопотоків, основних портів їх перевалки і морського шляху (частина 1)

(назва блоку)

Перевезення марганцевої руди з України до Китаю

(тема)

Студента (ки) 1 курсу2 групи

Галузі знань: 27 – Транспорт

Спеціальності:

275 – Транспортні технології

(на морському та річковому

транспорті)

Новікова Вікторія Анатоліївна

(прізвище та ініціали виконавця)

Керівник: Ірина Вікторівна Деркачева – старший

викладач кафедри «Експлуатація флоту і технології

морських перевезень»

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та

ініціали)

Кількість балів:___________________

Захист

прийнято:_____________ _________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

_____________

(дата)

Одеса – 2020

Зміст

1. Характеристика заданого вантажу.........................................................................3

2. Аналіз вантажопотоку і причина його зародження............................................4

3. Морські порти країни – перевантаження вантажу..............................................5

4. Стисла характеристика названих портів..............................................................5

5. Описання шляхів доставки вантажів....................................................................8

6. Графічна частина...................................................................................................10

7. Висновок.................................................................................................................10

Додаток 1……………………………………………………………………………11

1. Характеристика заданого вантажу

Марганцева руда - мінерал чорного кольору, твердий, крихкий, блискучий. За змістом в руді марганцю і заліза розрізняють три класи руд : марганцеві, такі, що містять марганцю 45-52%; желізомарганцеві, містять марганцю і заліза в сумі 40- 60% при співвідношенні 1:1 і марганцовисті з вмістом марганцю 5-15%.

Марганцеві руди перевозять навалом. При вологості від 4 до 8% руди по куту природною відкосу (дещо більше 35°) відноситься до вантажів, що вимагають ретельнішою штивки, ніж безпечні; при вологості менше 4% є небезпечним вантажем відносно зміщення, більше 8% - виділяють вільну вологу. У цих випадках судна обладнують пристроєм, застережливим зміщення вантажу. Марганцева руда не розріджується. Насипна маса 2,0 тонни/м3, питомий навантажувальний об'єм 0,5 м3/т.

Руда, на перший погляд, вантаж абсолютно нешкідливий, але це далеко не так. Якщо її навантажити в трюм звичайного судна, то вона займе лише невелику частину його об'єму майже у самого подвійного дна. Транспорт виявиться занадто остійним, і під час шторму матиме дуже стрімку хитавицю. Від неї не поздоровиться ні команді, ні машинам, ні корпусу, ні устаткуванню, а сама руда від різких поштовхів може зрушитися на один з бортів, що нерідко приводить до загибелі судна.

На початку шестедесятих років залізорудний концентрат з портів Чорного моря в Західну Європу перевозили на углерудовозах, які були обладнані трюмами з трикутними цистернами вгорі і внизу. Немало рейсів вчинили такі судна з рудою на борту. Але під час одного з них сталася катастрофа - в дорозі перекинувся і затонув теплохід "Умань". Звичайно, траплялося раніше, що судна з сипким вантажем, наприклад, зерном, переверталися.

Немало клопоту доставляє вона при вивантаженні. Тому для її перевезення використовуються спеціальні судна. Трюми у них невеликі, з подвійними бортами і високим подвійним дном. Часто їх роблять хоперной форми - у вигляді усіченої піраміди з меншою основою внизу. Обшивка внутрішніх бортів і настил

3

подвійного дна виготовляються із сталевих листів завдовшки 25-30 міліметрів. Ширина люків дорівнює ширині трюмів. Це дозволяє кранівникові працювати грейфером, не боячись що-небудь пошкодити. Такі судна в зворотному пробігу можуть брати на борт вугілля, боксити.

2. Аналіз вантажопотоку і причина його зародження

Україна з сильно розвинутою чорною металургією і великий марганцево-рудної базою, є одним з лідерів в світі по видобутку і споживання марганцевої продукції (руда, феромарганець, силікомарганець, металевий марганець і ін.).

По видобутку загальних запасів марганцевих руд Україна займає одне з перших місць в світі після Южноі Африки. Серед країн ближнього зарубіжжя та СНД Україна має запасів марганцевої сировини більше 80%, але вони в основному представлені карбонатними рудами, в даний момент ще не активно використовується в промисловості.

Найбільш великі запаси марганцевих руд України розташовані в найбільшому в світі Нікопольський марганцевий басейн (Дніпропетровська, Запорізька і Херсонська області). Таких родовищ як: Марганецький, Зеленодольське, Орджонікідзевське, Токмацьке знаходяться в осадових олігоценової породах, що покривають Український щит. Запаси складають 2426,1 млн. Тонн, при середньому вмісті марганцю в руді 23,9%.

Зараз видобуток марганцевих руд відбувається в східній частині Нікопольського басейну (Марганецький) і в західній частині басейну (Орджонікідзевський). Видобувають приблизно близько 2 і 7,1 млн. Тонн руди на рік відповідно.

Нікопольське містонародження є найбільшим на території колишнього Радянського Союзу. У 2003 році на території цього родовища працювало 11 шахт. Нікопольські руди складаються на 75% з карбонатного типу з вмістом марганцю 20%, близько 17% оксидного типу, в яких міститься 28.5% марганцю, і близько 8% оксидних і карбонатних руд з вмістом марганцю 25.1%.

4