Залік УОП Білет19 Віка Новікова

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність: 275 «Транспортні технології

(на морському та річковому транспорті)»

Дисципліна «Улаштування та обладнання портів»

ЗАЛІКОВА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Білет № 19

Студентки 2 курсу, 2 гр. Новікової Вікторії

ДАТА ПРОВЕДЕННЯ_____________________________________­­­­­­­­­­­

1. Топографічні природні умови. Що вони характеризують? Склад.

2. Три варіанти перевантаження вантажів в порту. Якій з них раціональний.

3. Як визначити кількість причалів для розрахункового виду вантажу?

4. Що таке зонування порту.

5. Рекомендації до розташування причалів для нафти та карантинних на плані порту.

Підпис студента__________________________________________________

ЗАЛІКОВА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ «УЛАШТУВАННЯ ТА ОБЛАДНАННЯ ПОРТІВ»

Студентки 2 курсу, 2 гр. Новікової Вікторії

БІЛЕТ №19

Відповіді на питання:

1. Топографічні природні умови. Що вони характеризують? Склад.

Топогра́фія —науково-технічна дисципліна, що займається географічним та геометричним вивченням місцевості з наступним створенням та уточненням топографічних карт.

До методів топографії відносять надземну зйомку, аерофотозйомку та супутникову.

Топографічне картографування – це комплект наукових, організаційних і техніко-технологічних заходів, спрямованих на створення та оновлення топографічних карт.

Топографічні карти за способом створення та подання геопросторових даних про природні і штучні об’єкти місцевості, явища та взаємозв’язки між ними поділяють на аналогові, цифрові і електроні.

Крім основних геологічних і геоморфологічних чинників- геологічної будови району, змінності берегів і дна, руху наносів і властивостей ґрунтів - велике, а іноді і вирішальне, значення має і топографія району.

Для вирішення ряду питань портобудівництва важливо знати рівні ґрунтових вод, а також хімічний склад води і життєдіяльність водних живих організмів.

Характер зміни русла річки легко встановлюється зіставленням топографічних планів за різні роки. Якщо є тенденція до зміни русла, то необхідно передбачати заходи, закріплюють його в районі порту.

2. Три варіанти перевантаження вантажів в порту. Якій з них раціональний.

Перевантажувальні роботи - весь комплекс завершених технологічних операцій, пов'язаних з переміщенням вантажу з одного місця в інше. Це переміщення відбувається по різним варіантам. Варіант - це переміщення вантажу, пов'язане з одного виду транспорту на інший або з транспорту на склад. Існують складські та прямі варіанти перевантаження вантажів. Складські – навантаження\розвантаження здійснюються за схемою транспорт-склад, склад-транспорт. Прямий варіант - судно-транспорт, транспорт-судно, судно-судно. Прямий варіант вимагає єдиного узгодженого графіка руху суден та інших видів транспорту.

Необхідно відзначити, що прямий варіант є більш прийнятним і економічним за рахунок скорочених строків перебування товарів в порту. Він зменшує, а іноді зовсім виключає потребу в складах, додаткової тарі і кількості вантажно-розвантажувальних робіт і відповідно знижує вартість робіт.

Співвідношення вантажу, який переробляється за прямим варіантом, до загальної прийнято вважати транзитним коефіцієнтом, від якого залежить економічність виконаних операцій по відношенню до вантажу.

Складський варіант є найбільш вийграшним і досить ефективним при транспортуванні вантажів через буферний склад. Суть цього способу полягає в тому, що товар, підготовлений до погрузочно або розвантажувальних робіт, залишається в складському приміщенні поблизу причалу. Потім, перед безпосередньою навантаженням, вантаж направляється до портів для навантаження на судно.

3. Як визначити кількість причалів для розрахункового виду вантажу?

Причалом називається сукупність причального споруди, перевантажувального обладнання, складів, залізничних та інших пристроїв. Таким чином, загальна пропускна здатність порту складається з пропускних спроможностей окремих причалів.

Кількість причалів встановлюється окремо по кожній категорії вантажів. Крім причалів, необхідних для виконання вантажних і пасажирських операцій, в порту передбачаються також допоміжні причали, обслуговуючі бункерування, стоянку службово-допоміжного флоту і судноремонт.

Потрібне кількість причалів для переробки вантажу в портах розраховується за формулою:

Де: - кількість вантажу проходить через причал (в тис. тонн).

- валовая норма погрузки/выгрузки груза в порту для данного типа судна. (тыс. тонн в сут.).

23 – количество рабочих дней в месяце для иностранных портов.

4. Що таке зонування порту.

При компонуванні порту варто враховувати 2 основні принципи: зонування і районування порту.

Зонування порту. Генеральний план морського порту компонується з урахуванням вимог СНиП 11-01-95 і РД 31.3.01.01-93.

На генеральному плані наносяться існуючі і проектовані (реконструюються) і підлягають знесенню будівлі і споруди, об'єкти охорони довкілля та благоустрою, озеленення території та принципові рішення по розташуванню внутрішньо майданчикових інженерних мереж і транспортних комунікацій, планувальні відмітки території. Виділяються об'єкти, мережі і транспортні комунікації, які входять до пускових комплекси.

До складу морського порту, як правило, входять наступні територіальні зони:

- операційні зони перевантажувальних комплексів;

- виробничі зони технологічних районів порту;

- зони загальнопортового об'єктів;

- зони пасажирських операцій;

- Предпортовая зона.

5. Рекомендації до розташування причалів для нафти та карантинних на плані порту.

Нафтові окремо розташовані причали можуть мати основну частину, що забезпечує розміщення технологічного обладнання мінімальної довжини. В цьому випадку для швартування суден влаштовуються спеціальні пали, які пов'язані з основною конструкцією причалу. Довжина причальної частини визначається виходячи з вимог розміщення і забезпечення нормальних умов роботи перевантажувального устаткування. Запаси вільної довжини причалів, що складаються з технологічного майданчика і відбійних і вартових палів, встановлюються виходячи з конкретних умов проекту.

При постановці накатного судна, обладнаного прямий аппарелью, до причала лагом і одночасно кормою (носом) до ділянки причалу, розташованого перпендикулярно до нього, необхідність запасу вільної довжини причалу між судном і цією ділянкою і його величина встановлюються з урахуванням характеристик аппарелей судів, обробка яких

передбачається на проектованому причалі.

Розміщення причалів повинне забезпечувати, з одного боку, зручність підходу і швартування судів, а з іншого - можливість обслуговування причалів ж.-д. і автомобільним транспортом.