Проектування безканальних теплових мереж.

При проектуванні безканальних теплових мереж здійснюється розрахунок навантажень які діють на трубопровід від тиску ґрунту, транспорту та розраховують напруження які виникають в трубопроводі при температурних подовженнях внаслідок обмеження вільного подовження. Навантаження від гранту та транспорту неповинні перевищувати Р<0,3 МПа рекомендується не заглиблювати безканальні трубопроводи більш ніж 1,4 метра, при більшому заглибленні зменшується відстань між нерухомими опорами внаслідок чого збільшується кількість компенсаторів та вартість прокладання. Максимальне напруження яке виникає в трубопроводах залежить від їх матеріалу та приблизно дорівнює σ_max≈150МПа. За розрахунковими напруженнями визначають відстань від нерухомих опор до будь якого компенсатора, ця відстань називається, максимальною довжиною тертя, та позначається _Lmax (L₆₀). За значенням L_max теплову мережу поділяють нерухомими опорами та розміщують компенсатори. Нерухомі опори поділяють на реальні та умовні.

Р ис. 5.10. Реальна нерухома опора при безканальному прокладанні.

1.Залізобетонна конструкція

2.Трубопровід

3.Косинки які приварюють до закладних елементів в залізобетоні.

Умовною опорою являється грунт в точці де діють рівні навантаження з двох сторін (рівнодіюча сила дорівнює нулю).

Теплопостачання промислових об’єктів від тец.

Рис. 5.11. Графік теплових навантажень по тривалості опалюваного періоду

abcdef – кількість теплоти яка покривається парою з відбору.

bgc – кількість теплоти яка покривається від пікового джерела теплоти.

Потужність відбору ТЕЦ Q_від визначається за співвідношенням

(5.3)

де α – коефіцієнт теплофікації.

Потужність пікового джерела теплоти визначають за співвідношенням:

(5.4)

Температура зовнішнього повітря при якій вмикається пікове джерело теплоти називається температурою завантаження відбору.

При температурі завантаження відбору спостерігається максимальна різниця температур τ_1,0 τ_2,0 на яку мережна вода може бути нагріта в мережних підігрівачах.

Температура мережної води після мережного підігрівача перед піковим котлом будують з умови максимальної різниці температур Δτ_max.

Від температури τ₀ до температури τ_1,0 мережна вода догрівається в піковому котлі параметри пари в відборі ТЕЦ визначаються за температурним графіком τ₀ враховуючи що температура пари яка нагріває мережну воду на 5-10 °С вище за температури τ₀.

(5.5)

Враховуючи що пара насичена, за температурою τ_п визначаємо тиск пари в відборі на ТЕЦ, та розраховують залежність тиску пари в відборі від температури зовнішнього повітря.

Лекція №6. Використання вторинних енергоресурсів

На промислових підприємствах після технологічних процесів залишається значна кількість вторинних енергоресурсів (ВЕР).

Потрібно завжди намагатися використовувати вторинні енергоресурси якщо біля джерела виробництва вторинних енергоресурсів є споживач вторинних енергоресурсів, а також якщо використання вторинних енергоресурсів доцільно з техніко-економічних міркувань.

Вторинні енергоресурси поділяють на:

1) високотемпературні 500 °С і більше

2) середньо температурні 100-500 °С

3) низькотемпературні до 100 °С

Використання вторинних енергоресурсів (ВЕР) поліпшує тепловий баланс підприємства та збільшує ККД технологічної установки.

При використанні ВЕР потрібно виконуватити техніко-економічний розрахунок. Установки використання ВЕР не повинні бути складними, та повинні мати невеликий строк окупності. Неможливо на 100% використати ВЕР, бо графіки тепловиробництва та теплоспоживання не можуть повністю співпадати. Потрібно намагатись використовувати ВЕР найближче до точки їх вирівнювання.