МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра менеджменту
Розрахунково-графічна робота № 2
з дисципліни «НАУКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ТА НОРМУВАННЯ ПРАЦІ»
Виконав студент (ка) групи МН – ІІІ - __
_______________________________
(прізвище, ім’я та по-батькові )
Перевірив Іванов Вадим Борисович
(прізвище, ім’я та по-батькові )
Національна шкала: ________________
Кількість балів: ____ оцінка ECTS: ____
Київ 2020 р.
Завдання
Завдання студента полягає в розрахунку норм праці та потрібної чисельності транспортних засобів для виконання заданого добового обсягу перевезень на підставі запропонованих умов виконання перевезень (модель рухомого складу, довжина маршруту, група доріг, спосіб виконання перевантажувальних робіт і т.ін.) та нормативів пробігу і часу простою під навантаженням/розвантаженням.
Варіант 2 (Букви Д, Е, Є, Ж, З). Бортові автомобілі А1 з причепом А2 здійснюють перевезення будівельних матеріалів К-го класу на піддонах. Тривалість зміни складає Тзм годин. Час виконання підготовчо-заключних робіт складає Тпз. Маятниковий маршрут довжиною 1заг частково проходить в місті (а відсотків), частково - по дорогах ІІ-ї групи (в відсотків). Навантаження та розвантаження здійснюються механізовано з масою підйому вантажу – gп. Нульовий пробіг по місту складає 1о.
Модель транспортного засобу, добовий обсяг перевезень Qд, довжина маршруту 1заг, тривалість зміни Тзм та інші параметри перевезень приймаються за таблицею 2.2. відповідно до останньої цифри з номеру залікової книжки студента.
В якості нормативів технічної швидкості руху автомобілів (норм пробігу) рекомендується приймати: для руху автомобілів в місті – 25 та 23 км/год. відповідно для автомобілів вантажністю до та понад 7 т., для руху поза межами міста – 50, 40 та 30 км/год. відповідно для I, II та III груп доріг.
Норми та нормування праці
Нормування праці — це вид діяльності з управління виробництвом, пов'язаний з визначенням необхідних затрат праці та її результатів, контролем за мірою праці.
Нормування праці — складова організації праці і виробництва. Воно є важливою ланкою технологічної й організаційної підготовки виробництва, оперативного управління ним, невід'ємною частиною менеджменту і соціально-трудових відносин.
Метою нормування праці є скорочення витрат на виготовлення продукції, підвищення продуктивності та якості праці, сприяння розширенню виробництва та зростанню доходів працівників на основі впровадження техніко-технологічних нововведень і вдосконалення організації виробничих і трудових процесів.
Норми праці є основою системи планування роботи підприємства та його підрозділів, організації оплати праці персоналу, обліку затрат на продукцію, управління соціально-трудовими відносинами тощо.
Об'єкти нормування праці Під час нормування праці виробничий процес поділяється на операції та їх елементи. Виробнича операція — це частина виробничого процесу, що виконується стосовно певного предмета праці одним робітником або групою робітників на одному робочому місці. Елементами операції є: установка, технологічний і допоміжний переходи, позиція. Установка — це одноразове закріплення оброблюваної заготовки або деталі. Позиція характеризується фіксованим положенням предмета праці, де він підлягає технологічному впливу устаткування. Перехід - це частина операції, що характеризується незмінністю установки та позиції, режиму роботи устаткування та інструменту.
Основним змістом нормування праці є:
аналіз трудового процесу;
вибір оптимального варіанта технології та організації праці;
проектування режимів роботи устаткування, прийомів і методів праці, систем обслуговування робочих місць, режимів праці та відпочинку, розрахунок норм відповідно до особливостей технологічного процесу, їх упровадження з наступним корегуванням у міру змін організаційно-технічних умов.
Залежно від особливостей виробництва об'єктами нормування можуть бути: обсяг роботи за певний період — годину, зміну, місяць (наприклад, на видобувних та апаратурних процесах, допоміжних роботах на промислових підприємствах); зона обслуговування (для багатоверстатників у текстильній промисловості, на обробних процесах з багатоверстатним обслуговуванням у машинобудуванні); чисельність персоналу.
Для розрахунку норм праці потрібна чітка класифікація затрат часу.
Нормуванню праці на підприємстві надається великого значення.
Адже саме на трудових нормах базуються найважливіші показники діяльності підприємств:
тривалість трудових і технологічних процесів;
трудомісткість продукції;
чисельність працівників;
структура персоналу; тощо.
Класифікацію затрат часу можна здійснювати щодо працівника, роботи устаткування, тривалості виробничого процесу.
Норми праці — це складова частина організації оплати праці на підприємстві, це активний засіб забезпечення оптимального співвідношення між мірою праці та мірою її оплати, що відповідає вимогам соціальної справедливості у розподілі фонду споживання. Встановлення точних, рівнонапружених норм праці для кожного робочого місця дає можливість об'єктивно визначити розмір трудового внеску окремих колективів та виконавців у загальний результат діяльності підприємства. Це означає, що науково обґрунтовані норми є ефективним засобом позитивної мотивації праці, спрямованої на активізацію трудової віддачі працівників.
Отже, нормування праці є важливою ланкою як технологічної та організаційної підготовки виробництва, так і оперативного управління ним. Будь-які суттєві зміни в технології та організації праці і виробництва повинні супроводжуватися зміною норм праці.
Однак завжди потрібно орієнтуватися не на проміжні, а на кінцеві результати діяльності, тобто при нормуванні праці слід враховувати взаємозалежність витрат на різні види ресурсів. Майже завжди зменшення трудомісткості продукції потребує додаткових витрат на автоматизацію обладнання, оновлення приладів та інструментів, прогресивну технологію тощо. Тому мінімізація норм витрат праці не повинна бути самоціллю, а має розглядатися в комплексі завдань підвищення кінцевої ефективності діяльності підприємства. Тобто норми праці повинні встановлюватися на рівні, що відповідає мінімуму сумарних витрат виробництва на випуск запланованого обсягу продукції. Разом з тим мінімізація витрат ресурсів повинна відбуватися в межах, що відповідають технічним, психофізіологічним, соціальним та іншим нормам.