1-1 Программирование С++ / html / modules / 007 / content / content1
.htmlІнформатика — Теорія — Мови програмування Автори
|
Контакти
|
Підсистема допомоги
|
Методичні вказівки
|
Анотація
|
Назад
ІнформатикаМова програмування : Мови програмування Зміст курсу
Вступ
Теорія
Мови програмування
Мова програмування С
Мова програмування С++
Версія для друку
Мови програмування Мови програмування поділяються на мови високого і низького рівнів.
Мова низького рівня - це мова, близька до машинної мови. Вона подібна «об'єктному коду», в який компілюється чи інтерпретується перед виконанням «вихідний код» мови високого рівня. До мов низького рівня відносяться машинні коди і мови асемблера. Мова низького рівня - це машинно-орієнтована мова, яка за типами даних і алгоритмічною структурою відображає структуру обчислювальної машини чи класу обчислювальних машин. Створення таких мов має за мету дозволити користувачам складати ефективні програми, що враховують і використовують структуру обчислювальних машин чи особливості якої-небудь конкретної машини. Прикладом машинно-орієнтованої мови є система команд будь-якої обчислювальної машини. Таким чином, машинно-орієнтовану мову можна розглядати як універсальну мову відповідно до класу задач, до яких вона застосовна, що відповідають цій мові та обчислювальній машині.
Машинні мови задаються системою команд цифрової обчислювальної машини і є мовами, безпосередньо реалізованими цими машинами. Машинні мови алгоритмічно повні. Цим обумовлюється їхня універсальність. На них можлива реалізація будь-яких алгоритмів, для яких пам'ять даної машини є достатньою.
Мови високого рівня - це машинно-неорієнтовані мови. Використання цих мов не залежить від типу обчислювальної машини. Основою їх служить алгоритмічна мова, яка обумовлюється завданням алфавіту, точним описом його синтаксису (граматики) і семантики.
Програма, що складається алгоритмічною мовою, не може безпосередньо виконуватися на ЕОМ. Ця програма, по-перше, повинна бути перетворена на мову машини. Цю функцію виконує спочатку спеціальна програма - транслятор, в якій закладені всі правила алгоритмічної мови і засоби перетворення різних її конструкцій на машинну мову.
Процес перетворення програми із символьної форми в двійкову називається трансляцією. В сучасних обчислювальних машинах можуть бути реалізовані два принципи трансляції: компіляція та інтерпретація.
Принцип компіляції полягає в тому, що компілюється вся програма, тобто вона перетворюється в послідовність машинних команд внутрішньою мовою ЕОМ, що називається об'єктною мовою. Отримана в результаті такого перетворення програма називається об'єктним модулем. Його можна зберегти на якомусь носії і використовувати за необхідності.
Принцип інтерпретації полягає в тому, що транслюється тільки частина програми (звичайно один оператор), яка поміщається в оперативній пам'яті і відразу виконується. Прикладами мов високого рівня можуть служити мови АЛГОЛ, ФОРТРАН, ПЛ/1, ПАСКАЛЬ, СІ, АДА, ПРОЛОГ тощо. Усі мови мають своїх прихильників і на цей час. Наприклад, мова ФОРТРАН є однією з найбільш ранніх і простих мов програмування. Ця обставина, а також доступність трансляторів, порівняно висока ефективність компіляції об'єктних програм і наявність великої кількості прикладних програм дозволили їй зайняти свою нішу в деяких галузях науки і техніки. Однак у мові ФОРТРАН не передбачений розвиток структури даних, не дозволені рекурсивні звертання до підпрограм, відсутній строгий опис мови. Тому з основної маси галузей її витіснили такі мови, як ПАСКАЛЬ та С.
© 2008 ХНУРЭ, Інформатики, Сінельнікова Т.Ф., informatika@kture.Kharkov.uaРозроблено за допомогою LERSUS