Нефть насосы
.pdfСБГУАП группа 4736 https://new.guap.ru/i03/contacts
Піднасуву/. Найбільший вміст важких вуглеводнів має нафтовий газ насув ділянки Мражниця Бориславського банку/ 488,35 г/м3/ і ділянки Міріам
/260,92г/м3/. Значно „сухіші” нафтові гази, які одержують з ділянки Мражниця Бориславського банку /22,35 г/м3/.
Вища теплова згоряння для газу Глибинної складки становить в середньому 9009,3 кДж/м3, нижча 8315,5 кДж/м3, зокрема для газу покладу Бориславського пісковика – відповідно 8740,14 і 8249,15 кДж/м3, для ямненського покладу - 9178,5 і 8748,1 кДж/м3.
В процесі експлуатації свердловин Бориславського родовища підвищилася об’ємна доля метану в нафтовому газі, знизилась об’ємна доля пропан-пентанових фракцій з вуглекислим газом і відносна густина газу, крім газу менілітових покладів Глибинної і Попельсьокї складок.
Вільний газ знаходився в поляницькому покладі Піднасуву і ямненському покладі Попельської складки.
Вільний газ з ямщицького покладу Попельської складки на сьогоднішній день не видобувається, так як свердловина, так як свердловина 2-Попелі находиться в очікувані ліквідації. Газ цього покладу складається з 91,3%
метану густина газу 0,8 кг/м3, відносна густина 0,6228.
Вільний газ видобувався з поляницького покладу Піднасуву свердловинам 1635 і 1685. він складався з метану /88,11%/ та його гомологів
/9,5%/. Густина газу 0,7809 кг/м3, відносна густина за повітрям 0,648.
початковий потенційний вміст конденсату 146 г/м3.
Слід відзначити, що дослідження газу Бориславського родовища вміст сірководню і гелію практично відсутній.
Вміст азоту у вільному газі не досягає промислової концентрації /30%/.
Вміст етану в газі перевищує промислову концентрацію /3%/, це стосується пропану і бутану /0,9%/.
Але, враховуючи те, що родовище розробляється більше 100 років, а
отже, значна частина видобувних запасів вже відібрана, організувати виробництво етану і пропану-бутан з газу недоцільно.
СБГУАП группа 4736 https://new.guap.ru/i03/contacts
2.3Вибір свердловини, її конструкція
іаналіз роботи
Для вводу в експлуатацію штанговим насосом я вибираю свердловину
24-Попелі Бориславського родовища. Оскільки дебіт свердловини почав знижуватись тому пропонується підбір обладнання для вводу свердловини на експлуатацію штанговою глибинно-насосною установкою.
Конструкція свердловини (див. Рис.1)
направлення діаметром 426 мм в інтервалі від 0 до 9 метрів,
забутоване
повністю;
кондуктор діаметром 324 мм в інтервалі від 0 до 100 метрів,
зацементований до гирла свердловини;
технічна колона діаметром 245 мм в інтервалі від 0 до 2254 метрів,
зацементований до гирла свердловини;
експлуатаційна колона діаметром 146 мм в інтервалі від 0 до
2448,37
метра, зацементована до гирла свердловини, опресована на 24,6 МПа технічною водою та признана герметичною;
проперфорована зарядами ПКС-80 по 10 отворів на метр погонний в інтервалі від 2398 до 2364 метра в експлуатаційній колоні.
СБГУАП группа 4736 https://new.guap.ru/i03/contacts
2.4 Вихідні дані для проектування
Глибина свердловини Н,м. 2420
Діаметр експлуатаційної колони D, мм 125
Абсолютний пластиковий тиск Рпл, МПа 13,4
Газовий фактор Go , м3/т 848
Густина нафти ρнкг/м3 859,2
Густина пластової води ρв ,кг/м3 1170
В’язкість нафти νн ,м2/с 2,03∙10-6
Вміст води в продукції свердловини nв , % 57
Коефіцієнт продуктивності свердловини Ко , т/(добу∙МПа) 1,2÷1,8
Коефіцієнт розчинності газу в нафті α , м3/(т∙МПа) 63,28
Плановий дебіт свердловини (нафти) після переводу Qн , т/добу 2,41
2.5Вибір верстата-качалки
2.5.1Визначення глибини спуску насоса
Визначаємо продуктивність свердловини з врахуванням води за формулою:
Q = Qн ∙ 100 / (100-nв), т/добу; (2.1)
Q = 2,41∙100 / (100-57)=5,6 т/добу
Визначаємо вибійний тиск із рівня припливу рідини, прийнявши коефіцієнт фільтрації п=1:
Рвиб = Рпл – Q / К0 , МПа (2.2)
де Рпл – пластовий тиск, МПа;
Q – продуктивність свердловини (дебіт рідини), т/добу;
СБГУАП группа 4736 https://new.guap.ru/i03/contacts
Ко – коефіцієнт продуктивності свердловини, т/(добу∙МПа).
Рвиб =13,4 – 5,6 / 1,8 = 10.2 МПа Визначаємо динамічний рівень за формулою:
Нд = Рвиб ∙106 / (ρ∙g) , м (2.3)
де ρ – густина рідини кг/м3, яка визначається за формулою (1.2) ;
ρ=ρн∙nн+ρв∙nв /100 кг/м3
ρ=859,2∙43+1170∙57 / 100=1036,3 кг/м3 g-прискорення вільного падіння, м/с2
Нд =10,2∙106/(1036,3∙9,806)=1003,7м
Визначаємо тиск, який необхідно створити на прийомі насоса, щоб в рідені не було вільного газу за формулою:
Р=Gо∙106/α ,Па (2.4)
Р=848∙106/63,28=1300758,53 Па
Визначаємо необхідну глибину занурення насоса під динамічний рівень рідини ,щоб створити на прийомі насоса тиск Р за формулою:
h =Р/ρ∙g ,м (2.5)
h =13400758,53/1036,3∙9,806=1318,7 м
Визначаємо глибину спуску насосу за формулою:
L=H-Hд+h ,м (2,6)
L =2420-1003,7+1318,7=2735 м
СБГУАП группа 4736 https://new.guap.ru/i03/contacts
Так як глибина спуску насосу виявилась дуже великою, навіть більшою від глибини свердловини H, то для зменшення глибини спуску насоса і усунення шкідливого впливу газу на роботу насоса необхідно на його прийомі встановити газовий якір і опустити насос на нову глибину h, під динамічний рівень.
Вцьому випадку визначаємо кількість вільного газу, яка буде поступати
внасос з 1 м3 нафти, припускаючи, що газовий якір сепарує 80% вільного газу
взатрубний простір за формулою :
G’ = 0,2 ∙ G0 , м3/ т (2.7)
G’ = 0,2 ∙ 848 = 169,6 м3/ т
Для того, щоб ця кількість газу знаходилась в розчиненому стані, біля прийому насоса необхідно створити тиск :
Р’ = G’0 ∙ 106 / α , Па (2.8)
Р’ = 169,6 ∙ 106 / 63,28 = 2680151,7 Па Для створення такого тиску потрібно опустити насос під динамічний
рівень на глибину :
h’ = Р’ / (ρ ∙ g) , м (2.9)
h’ = 2680151,7 / (1036,3 ∙ 9,806 ) = 263,7 м
Необхідну глибину спуску насоса визначаємо за формулою :
L = H – Hд + h’ , м (2.10)
L = 2420 – 1003,7 + 263,7 = 1680 м
СБГУАП группа 4736 https://new.guap.ru/i03/contacts
2.5.2Вибір типу верстата - качалки і марка насоса
Для вибору типу верстата-качалки і діаметра насоса визначаємо продуктивність установки в м3 / добу (при коефіцієнті подачі = 0,75 ) за формулою :
Q’ = Q ∙ 103 / ρ , м3/добу (2.11)
Q’ = 5,6 ∙ 103 / 1036,3 = 5,4 м3/добу
Тип верстата-качалки і діаметр насоса вибираємо з діаграми областей застосування верстатів - качалок. згідно діаграми обираємо верстат-качалку СКД6-2,5-2800 з числом коливань 14 кол / хв.
Тип насоса вибираємо в залежності від глибини спуску і характеристики продукції свердловини ( з каталогу штангових насосів ). Обираємо насос марки НВ1С29-18-25.
2.6 |
Вибір насосних штанг |
Підбір колони насосних штанг проводимо за приведеним напруженням в точці підвішування штанг з табл. 13-18 [25, ст.18-25].
Обираємо трьохступеневу колону штанг 16 мм; 19 мм; 22 мм :
l1 = 840м ; l2 = 470,4 м ; l3 = 369,6 м
2.7 Встановлення режиму роботи установки
графічним методом
Щоб забезпечити тривалу роботу верстата-качалки потрібно для одержання дебіту Q’ в м3 / добу прийняти максимально можливу довжину ходу сальникового штока S для вибраного типо – розміру верстата-качалки і знаходимо потрібне число коливань за такою формулою :
СБГУАП группа 4736 https://new.guap.ru/i03/contacts
n = nmax ∙Q’ / Qmax , кол / хв. (2.12)
де nmax - максимальне число коливань для вибраного верстата-качалки за
хв.
Qmax – максимальна продуктивність вибраного насоса при роботі на максимальних параметрах, м3 / добу.
n = 14 ∙ 5,4 / 17,1 = 4,42 кол / хв.
Обираємо стандартне число коливань 4,5 кол / хв.
2.8Вибір і розрахунок насосно – компресорних труб
Діаметр насосно-компресорних труб вибирається в залежності від вибраного типу і діаметра насоса з табл. IV [20, ст.222].
Сумарна маса 1 м труб, штанг і рідини визначаємо за формулою :
m=mТ +mш+mр , кг/м (2.13)
де mТ - масса 1м колони труб (з врахуванням труб і муфт), кг/м mш - масса 1м колони штанг, кг/м
mр – масса 1м стовпа рідини в колоні НКТ, кг/м. m =703+2,66+1,67=11,36 кг/м
Массу 1м ступеневої колони штанг визначаємо за формулою:
mш=(m1∙l1+m2∙l2+m3∙l3)/L ,кг/м (2.14)
Массу 1м стовпа рідини визнаємо за формулою:
mр=(FТр-ƒшт) ∙ ρ ∙1, кг/м (2.15)
mр = (0,001986 – 0,000379) ∙ 1036,3 ∙ 1 = 1,6653 кг /м
СБГУАП группа 4736 https://new.guap.ru/i03/contacts
FТр=πdв2 / 4 ,м2 (2.16)
FТр = 3,14 ∙ 0,05032 / 4 = 0,001986 м2
fшт = πdш2 / 4, м2 (2.17)
fшт =3,14 ∙ 0,0222 / 4 = 0,000379 м2
де FТр - площа поперечного січення труби, м2 fшт – площа поперечного січення штанги, м2
ρ – густина рідини, кг/м3
dв – внутрішній діаметр НКТ, м2 dш – діаметр штанги, м2
2.9 Перевірка працездатності верстата-качалки
Для перевірки працездатності вибраного верстата-качалки потрібно визначити максимальне навантаження на головку балансира та максимальний крутний момент на валі кривошипа редуктора і порівняти їх з відповідними параметрами вибраного верстата-качалки.
Максимальне навантаження на головку балансира визначають на основі динамічної теорії за формулою І.А.Чарного :
Рmax = Рр + Рш ∙(в + (5 ∙ n2 ∙ tgφ) / (1800 ∙φ)) , Н (2.18)
Рmax = 10499,3 + 43831,2 ∙ (0,87 + (2,1∙ 4,52 ∙ tg8,88º) / (1800 ∙ 8,88º)) = 48650,6 Н
де φ – параметр, який характеризує режим відкачки і визначається за формулою :
φ = W ∙ L / a, рад (2.19)
СБГУАП группа 4736 https://new.guap.ru/i03/contacts
φ = 0,471∙ 1680 / 5100 = 0,155 ∙ (180º / 3,14 ) = 8,88º
де W – кутова швидкість обертання кривошипа верстата-качалки, рад/с;
L – глибина спуску насоса, м ;
а – швидкість розповсюдження звуку в матеріалі штанг ( для сталі а = 5100м/с).
Кутова швидкість обертання кривошипа визначається за формулою :
W = π∙n / 30, рад/с (2.20)
W = 3,14 ∙ 4,5 / 30 = 0,471 рад/с
де п – число коливань верстата-качалки, кол/хв.
Мінімальне навантаження на головку балансира за цикл дії свердловинного насоса визначаємо за формулою :
Pmin = Рш ∙ (b – (S ∙ n2 ∙ tgφ) / (1800 ∙ φ). Н (2.21)
Pmin = 43831,2 ∙ (0,87 – (2,1 ∙ 4,52 ∙ tg ∙8.88º) / (1800 ∙ 8.88º) = 38114.9, Н
Максимальний крутний момент на кривошипному волі редуктора визначаємо за формулою :
Mmax = [30 ∙ S + 0.236 ∙ (Pmax – Pmin)] ∙ g .,Н ∙ м (2.22)
Mmax = [30 ∙ 2,1 + 0,236 ∙ (48650,6 – 38114,9)] ∙ 9,806 = 24999,6 Н ∙ м
Одержані значення Pmax і Мmax не перевищують відповідно допустиме навантаження на головку балансира [Pmax] і допустимий крутний момент на кривошипному валі редуктора [Mmax], вказані в шифрі вибраного верстата-
качалки, то вибраний верстат-качалка забезпечує роботу установки.
СБГУАП группа 4736 https://new.guap.ru/i03/contacts
2.10Визначення фактичної продуктивності установки
Фактичну продуктивність установки визначаємо за формулою :
Qф = 1.44 ∙ Fпл ∙ Sпл ∙ n ∙ ρ ∙ η , м3/добу (2.23)
Qф = 1,44 ∙ 0,000615 ∙ 1,8 ∙ 4,5 ∙ 1036,3 ∙ 0,75 = 5,5 м3/добу де Sпл – довжина ходу плунжера насоса, м ;
η – коефіцієнт подачі установки, який приймається 0,75;
інші позначення та їх розмірності такі ж як в попередніх формулах.
Фактичну довжину ходу плунжера визначаємо за формулою Л.С.Лейбензона – А. С. Вірновського :
Sпл = S / cosφ – λcm , м (2.24)
Sпл = 1,8 / cos8.88º - 0.0044 = 1.82 м
де λ – втрати ходу плунжера від видовження НКТ і насосних штанг.
При ступеневій колоні насосних штанг втрати ходу плунжера від видовження НКТ і штанг визначаємо за формулою :
Λст = Рр / Е ∙((L / fm) +( l1 / f1) + ( l2 / f2 ) + (l3 / f3)), м (2.25)
Λст = 10499,3/2,1 ∙ 1011 ∙ ((1680/0,0869) + (840 / 0,0201) + (470,4 / 0,0283) + (369,6 / 0,038)) = 0,0044 м
де l1, l2, l3 – довжина відповідної 1-ої, 2-ої, 3-ої ступені колони насосних штанг, м ;
f1 , f2 , f3 – площа поперечного перерізу насосних штанг відповідно 1-ої,
2-ої, 3-ої ступені.