57. Аналіз вод.

У проведенні моніторингу води різної природи і різного призначення можна виділити наступні етапи: відбір проби; пробопідготовка; виявлення та ідентифікація очікуваних компонентів; вимірювання концентрації знайдених компонентів.

Відбір проби води є важливою частиною її аналізу, необхідною умовою отримання правильних результатів. Помилки, що виникають через неправильне відбору проб, надалі виправити неможливо.

Умови, яких слід дотримуватися при відборі проб, настільки різноманітні, що не можна дати докладних рекомендацій для всіх випадків у відповідності з усіма вимогами. Основні принципи, яких необхідно дотримуватися при відборі проб, полягають у наступному:проба води повинна відображати умови і місце її відбору; відбір, зберігання, транспортування і робота з пробою повинні проводитися так, щоб не відбулося змін у змісті визначених компонентів або у властивостях води; обсяг проби повинен бути достатнім і повинен відповідати застосовуваній методиці аналізу.

Серед показників якості поверхневих вод, слід виділити фізичні та хімічні показники:

Температура. Температура поверхневих вод залежить від одночасної дії сонячної радіації, теплообміну з атмосферою, перенесення теплоти течіями, перемішування водних мас, потрапляння нагрітих вод із зовнішніх джерел. Температура впливає на концентрацію кисню у водних об’єктах. Запах. Запах води спричиняють леткі пахучі речовини, що надходять у воду в результаті життєдіяльності гідробіонтів, розкладання органічних речовин, хімічної взаємодії компонентів річкової води, скидів стічних вод. Запахи води притаманні деяким водним організмам, зокрема променистим і цвілевим грибам. Після хлорування води може з’являтися неприємний запах хлорфенолів. Інтенсивність запаху підвищується з підвищенням температури.Завислі речовини. До завислих речовин відносять частки глини, дрібного піску, мулу, планктонних організмів, решток водних рослин. Концентрація завислих речовин зумовлюється сезонними факторами, режимом стоку, ерозією ґрунтів і гірських порід, помутнінням донних відкладів, продуктами метаболізму та розкладу гідробіонтів, скидами стічних вод.Прозорість. Кольоровість.

Біохімічне споживання кисню (БСК) – це кількість кисню, що витрачається за певний час на аеробне біохімічне окиснення нестійких органічних сполук до СО2, Н2О, NН3. Хлориди. Джерелами надходження хлоридів у поверхневі води є магматичні породи. Хлориди мають добру розчинність, слабо виражену здатність до сорбції завислими речовинами та споживання водними організмами. Вміст хлоридів визначає некарбонатну жорсткість води. Сульфати. Вміст сульфатів у поверхневих водах зумовлений процесами вивітрювання гірських порід, розчинення сірковмісних мінералів, окиснення сульфідів і сірки, відмирання водних організмів. Вміст сульфатів визначає некарбонатну жорсткість води.Фосфати. Джерелами потрапляння фосфатів у поверхневі води є ерозія орних земель, в яких містяться добрива, промислові відходи, побутові стічні води, які містять синтетичні миючі засоби та фекалії. Амонійсольовий. Джерелами надходження амонію сольового у поверхневі води пов’язано є скиди стічних вод тваринницьких ферм, скиди побутових стічних вод, стічних вод харчової лісохімічної та хімічної промисловості, поверхневий стік з сільськогосподарських угідь, в яких містяться амонійні добрива. Нафтопродукти. Нафтопродукти – органічні сполуки, отримані шляхом переробки нафти (автомобільне та дизельне паливо, гас, мастила, мазут). Вони потрапляють у поверхневі води зі скидами стічних вод нафтопереробних підприємств.