Регіональна економіка_НМЕТАУ

використанням і відновленням природних ресурсів, включаючи витрати на винаходи, розробку й освоєння нових технологічних процесів по виготовленню синтетичних продуктів, що заміняють природні ресурси, чи процесів, що створюють штучні умови наближені до природних.

Ріст витрат на природокористування в окремі періоди може і повинний спостерігатися, однак загальна сума витрат на відтворення одиниці природного ресурсу в часі повинна зменшуватися, підкоряючись загальному закону економії часу. Збільшення витрат на відновлення, охорону й експлуатацію природних ресурсів ще не свідчить про збільшення загальної суми витрат на відтворення природних ресурсів. Збільшення витрат на ці елементи природних ресурсів повинне покриватися більш раціональним використанням природної сировини і впровадженням прискореними темпами у систему матеріального виробництва безвідхідної (маловідходної) технології. Темпи росту економії сировини повинні бути вище темпів росту на його видобуток.

Збільшення природоохоронних витрат повинне бути компенсоване більш високим ростом продуктивності суспільної праці в галузях, що експлуатують і переробляють природну речовину. Проблема відшкодування витрат може бути вирішена шляхом використання науково-технічного прогресу, позитивна дія якого виявляється в зниженні питомої витрати сировини на одиницю готової продукції. Важливо, щоб це зниження забезпечувалося без подорожчання продукції фондоутворюючих галузей - машинобудування та будівництва.

Абсолютна величина витрат залежить від масштабів і темпів зростання суспільного виробництва, напрямку його розвитку, величини сукупного суспільного продукту, стану навколишнього середовища, кількості і якості природних ресурсів. Разом з тим у будь-якому випадку повинна виконуватись одна закономірність: темпи росту екологічного ефекту повинні бути вище темпів росту витрат на природокористування. Тенденція збільшення витрат і вартості природної основи відтворення не повинна свідчити про зниження еколого-економічної ефективності природокористування і про негативний вплив екологічного фактора на ефективність суспільного виробництва.

Оцінка економічної ефективності природоохоронних заходів здійснюється за такими показниками:

343

1. Загальна економічна ефективність витрат на природоохоронних заходи

n m

∑∑Εij

де Eij - економічний ефект i-го виду діяльності на j-му об'єкті; В - витрати на природоохоронні заходи.

Цей показник використовується при обгрунтуванні структури і обсягів природоохоронних заходів в територіальному розрізі, або структури і обсягів капітальних вкладень природоохоронного призначення, а також при аналізі і контролі динаміки економічної ефективності природоохоронних витрат, міжгалузевих і міжрайонних порівнянь їх ефективності.

2. Показник порівняльної економічної ефективності природоохоронних витрат, який визначається величиною мінімально необхідних сукупних експлуатаційних витрат і капітальними вкладеннями в реалізацію природоохоронних заходів, приведених до річної розмірності з урахуванням чинника часу. Цей показник використовується для вибору економічно найкращого варіанту природоохоронних заходів у тих випадках, коли порівняльні варіанти забезпечують досягнення результату, однакового за якістю навколишнього середовища і тотожного за основними соціальними і економічними результатами в межах території, на яку розповсюджується дія природоохоронних заходів.

Порівняння здійснюється з витратами на будівництво і експлуатацію природоохоронних споруд

де Е н - коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, що приймається, як правило, на рівні рентабельності капіталу; К - капітальні вкладення в капітальні заходи;

G - експлуатаційні витрати на утримання природоохоронних

споруд.

3. Показник чистого економічного ефекту природоохоронних заходів, який визначається як різниця між приведеними з урахуванням чинника часу до однакової розмірності економічними результатами цих заходів і витратами на їх здійснення

344

де П - збитки, що запобігаються, які утворюються внаслідок впровадження природоохоронного заходу.

5. Показник зменшення негативного впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище:

де ∆Вунв - зменшення величини негативного впливу на навколишнє середовище.

6. Показник поліпшення стану навколишнього середовища внаслідок проведення природоохоронних заходів

де ∆Вполіпш – наслідок (у вартісній формі) поліпшення стану довкілля. Економічна ефективність природоохоронних заходів визначається обчисленням загальної і порівняльної економічної ефективності природоохоронних витрат і чистого економічного ефекту природоохоронних

заходів.

Загальна (абсолютна) економічна ефективність природоохоронних витрат визначається порівнянням повного економічного ефекту природоохоронних заходів і зумовлених ним природоохоронних витрат. Повний економічний ефект природоохоронних витрат обчислюється як різниця показників чистої продукції або прибутку в матеріальному виробництві і витрат в невиробничій сфері, витрат з Державного бюджету і приватних коштів населення за існуючого стану навколишнього середовища (або стану, який може виникнути без проведення природоохоронних заходів) і стану, що прогнозується.

Загальна ефективність природоохоронних витрат визначається на всіх стадіях планування заходів щодо охорони природи і раціонального використання природних ресурсів в народному господарстві загалом,

345

економічних районах і областях, галузях і господарських об'єднаннях, під час проектування природоохоронних об'єктів, а також оцінювання результатів виконання планів охорони природи і раціонального використання природних ресурсів.

Як доповнення до показників загальної економічної ефективності природоохоронних витрат використовуються показники їх економічної і соціальної ефективності.

Екологічна ефективність природоохоронних витрат визначається складанням обсягів екологічних результатів і витрат, які їх спричинили. Екологічні результати визначаються як різниця показників негативного впливу на навколишнє середовище і як різниця показників стану навколишнього середовища до та після проведення заходів.

Соціальна ефективність природоохоронних витрат вимірюється відношенням натуральних показників, які виражають соціальні результати, до витрат, необхідних для їх досягнення. Соціальний результат визначається як різниця показників, які характеризують зміни в соціальній сфері, що виникли внаслідок проведення природоохоронних заходів.

Екологічні і соціальні результати і відповідні показники ефективності використовуються як додаткова до економічних показників ефективність і служать для:

•визначення рівня і нормативів збільшених показників витрат, необхідних для досягнення встановленої величини зниження шкідливих викидів і збереження оптимального стану навколишнього середовища;

•розрахунку ефективності витрат, результат яких не має безпосередньо грошового вираження (запобігання скороченню генетичного фонду тварин і рослин, зберігання естетичної цінності природного ландшафту, пам'ятників природи тощо).

Витрати, зумовлені впливом забрудненого середовища на реципієнтів, мають місце в основному через забруднення атмосфери, акустичного середовища місць мешкання, а у разі забруднення водних джерел також у тих водоспоживачів, які використовують забруднену воду (зрошувальне землеробство, гідротехнічні споруди і об'єкти).

346

Величина цих витрат визначається витратами на компенсацію негативних наслідків впливу забруднення на людей і різні об'єкти.

Такі витрати являють собою суму витрат на:

•медичне обслуговування людей, які захворіли внаслідок забруднення навколишнього середовища;

•компенсацію втрат чистої продукції внаслідок зниження продуктивності праці, а також невиходів, працюючих на роботу внаслідок впливу забруднення навколишнього середовища на населення;

•додаткові послуги комунально-побутового господарства внаслідок забруднення навколишнього середовища;

•компенсацію кількісних і якісних втрат продукції в зв'язку зі зниженням продуктивності земельних, лісових, водних і інших ресурсів внаслідок забруднення навколишнього середовища;

•компенсацію втрат промислової продукції внаслідок впливу забруднення на основні фонди.

У структурі витрат, що призводять до забруднення середовища, повинні враховуватися і витрати на ліквідацію повторного забруднення (від спалення відходів, їх проникнення в довкілля в процесі зберігання тощо)

Економічний результат природоохоронних заходів (Р) виражається сумою збитків, що запобігаються (П), і річного приросту прибутку (додаткового прибутку) від поліпшення виробничих результатів діяльності підприємств або групи підприємств (∆Д)

Р = П + ∆Д.

Збитки, що запобігаються, представляють розрахунковими величинами збитків, які мали місце до (У здійснення природоохоронних заходів

(10.8)

У випадку, якщо розглядається один варіант природоохоронних заходів, то річний економічний ефект від його реалізації визначається як різниця між результатом (Р) і витратами (З)

Ег = Р - З. (10.9)

Якщо має місце декілька варіантів природоохоронних заходів, то їх порівняння може проводитися за величиною чистого річного економічного

347

ефекту (Еч). Вибір найкращого з декількох варіантів природоохоронних заходів в такому випадку здійснюється за формулою

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1.Якими законодавчими та нормативними актами регламентується в Україні діяльність з охорони довкілля?

2.Які функції виконують окремі органи державної лади з охорони навколишнього середовища?

3.Що включають в себе поняття соціальної та економічної ефективності природоохоронних заходів?

4.Які міжнародні принципи формування екологічного права визначають вітчизняні підходи до формування нормативно-правової бази охорони довкілля?

5.Що являє собою еколого-економічна політика і в чому полягають її основні завдання в Україні?

ТЕСТОВЕ ЗАВДАННЯ 10

1. До економічного результату природоохоронних заходів не входить:

а) відвернення економічного збитку від забруднення навколишнього середовища, тобто не виробничих, завдяки зменшенню забруднення навколишнього середовища, витрат у матеріальному виробництві, невиробничій сфері і витрат населення;

б) приріст економічної (грошової) оцінки природних ресурсів, що заощаджуються за рахунок реалізації природоохоронних заходів;

в) зростання грошових надходжень від використання соціальної і виробничої інфраструктури;

348

г) приріст грошової оцінки реалізованої продукції, одержаного за рахунок повної утилізації сировинних, паливно-енергетичних і інших матеріальних ресурсів в результаті здійснення природоохоронних заходів.

2.Можливості інтегративної геосистеми „суспільство-природа” виконувати виробничу, антропоекологічну, естетичну та інші функції в умовах нинішнього техногенного навантаження – це:

а) зона техногенного впливу; б) природоохоронна зона; в) еколого-економічна зона;

г) еколого-економічний потенціал.

3.Підвищення рівня життя населення, ефективності суспільного виробництва і збільшення національного багатства країни – це:

а) екологічний результат природоохоронних заходів; б) загальний соціально-економічний результат; в) соціальний результат природоохоронних заходів;

г) економічний результат природоохоронних заходів.

4.Управління і контроль у сфері гідрометеорологічної діяльності; організація гідрометеорологічного та кліматичного вивчення території України, функціонування системи гідрометеорологічних спостережень і прогнозування, здійснення в установленому порядку гідрометеорологічного забезпечення та обслуговування, ведення галузевого державного архіву даних спостережень здійснює:

а) Державна гідрометеорологічна служба; б) Державна служба заповідної справи;

в) Державна інспекція з контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів;

г) Державна екологічна інспекція.

5.Зменшення обсягів забруднення довкілля; поліпшення якості довкілля – це:

а) загальний екологічний результат; б) загальний соціально-економічний результат;

349

в) екологічний результат природоохоронних заходів; г) економічний результат природоохоронних заходів.

6.Обмеження доцільності розміщення окремих виробництв властиве території з еколого-економічним потенціалом:

а) низьким; б) середнім; в) високим;

г) нижчим за середній.

7.Державне управління та контроль у галузі ведення лісового господарства з метою забезпечення водоохоронних, захисних, санітарногігієнічних, оздоровчих та інших функцій лісу і високоефективного використання лісових ресурсів, організація ведення мисливського господарства та державного контролю за полюванням здійснює:

а) Державний комітет України по водному господарству; б) Державна екологічна інспекція; в) Державний комітет України по земельних ресурсах;

г) Державний комітет лісового господарства України.

8.Зменшення негативного впливу на навколишнє середовище,

поліпшення його стану; зниження обсягів забруднень, що надходять у середовище; збільшення кількості і поліпшенні якості придатних до використання земельних, лісових і водних ресурсів – це:

а) загальний екологічний результат; б) загальний соціально-економічний результат;

в) соціальний результат природоохоронних заходів; г) економічний результат природоохоронних заходів.

9.Комплексне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення природних ресурсів, забезпечувати належне функціонування державної гідрометеорологічної служби, а також координувати діяльність центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій у цій галузі здійснює:

350

а) Міністерство охорони навколишнього природного середовища України;

б) Державний комітет лісового господарства України; в) Державна інспекція з контролю за охороною, захистом,

використанням та відтворенням лісів; г) Державна гідрометеорологічна служба.

10.Поліпшення фізичного розвитку населення; скорочення захворюваності; збільшення тривалості життя і періоду активної діяльності; поліпшення умов праці і відпочинку; підтримання екологічної рівноваги, включаючи збереження генетичного фонду; збереження естетичної цінності природних і антропогенних ландшафтів, пам’яток природи, заповідних зон і інших охоронних територій – це:

а) загальний екологічний результат; б) загальний соціально-економічний результат;

в) економічний результат природоохоронних заходів; г) соціальний результат природоохоронних заходів.

11.Територія, для якої характерний приблизно однаковий рівень перетворення природного середовища внаслідок техногенного впливу,

що зумовлює певну гостроту екоситуації, ступінь раціонального природокористування, охорони природи і здоров’я населення –це:

а) еколого-економічна зона; б) природоохоронна зона; в) зона екологічної катастрофи;

г) еколого-економічний потенціал.

351

11 СВІТОВИЙ ДОСВІД І МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

11.1 ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ РОЗВИНЕНИХ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Прискорений розвиток цивілізації призвів до деградації природних екосистем. Ресурси земної біосфери мають чітко окреслені параметри, а кількість народонаселення і його матеріальні потреби зростають досить високими темпами. Водночас швидко збільшуються негативні антропогенні навантаження на природу, забруднюються внутрішні водойми, моря та площі лісів, вичерпуються мінерально-сировинні та біологічні ресурси. Звідси випливає об’єктивна необхідність взаємоузгодження виробничої діяльності будь-якої країни з вимогами ресурсно-екологічної безпеки її існування, а також врахування потреб майбутніх поколінь у життєвих ресурсах.

Стрімке, фактично нерегульоване зростання продуктивних сил, у тому числі населення Землі, призводить до негативних наслідків антропогенної діяльності. Особливо це стосується регіонів Південної півкулі. При цьому потрібно враховувати, що до негативних результатів призводить не тільки зростання продуктивних сил саме по собі, що посилює навантаження на природу за допустимі межі, а й обумовлене ним форсування видобутку вихідних продуктів природи, накопичення виробничих відходів, а отже, згубної дії на біосферу.

Забруднення навколишнього середовища стало однією з основних проблем у США, пов’язаною з економічним зростанням. З кінця 60-х років загострення екологічних проблем досягло в країні граничної межі і ставлення до них кардинально змінилося. У 70-ті роки були запроваджені стандарти якості навколишнього середовища. Створивши необхідний економічний механізм, американцям вдалося не лише призупинити подальше забруднення навколишнього середовища, а й поліпшити його якість. У США цільові заходи охорони довкілля встановлює федеральне Агентство з охорони природи, а кожний штат окремо пропонує конкретні заходи щодо їх реалізації, пов’язуючи з планами розвитку галузей. Ефективним засобом контролю за викидами є запровадження Агентством з охорони

352